Шляхом Орбана: що стоїть за антиукраїнськими діями Роберта Фіцо

Зупинка роботи нафтопроводу "Дружба" призвела до додаткового загострення відносин не лише з Віктором Орбаном, а й зі словацьким урядом на чолі з Робертом Фіцо.

Наразі риторика і дії двох лідерів сусідніх з Україною країн стали майже ідентичними.

Більш того, Фіцо часто зважується на кроки, від яких Орбан вирішив відмовитися.

Проте існує один важливий нюанс.

Нинішня вкрай гостра антиукраїнська риторика Віктора Орбана пов’язана з наближенням парламентських виборів.

Проте у Фіцо немає потреби зараз мобілізовувати свій електорат – парламентські вибори у Словаччині мають пройти лише восени наступного року.

І це змушує задатися питанням: що стоїть за такою радикалізацією Роберта Фіцо? І як можуть змінитися українсько-словацькі відносини у найближчій перспективі?.

Майже як Орбан.

Чинного словацького прем’єра ніяк не можна віднести до друзів України.

Достатньо згадати, що минулого року він був єдиним лідером країни ЄС, який поїхав на парад 9 травня у Москві.

Попри це, до останнього часу Києву вдавалося налагодити більш-менш робочі стосунки із Братиславою.

Зокрема, Фіцо не виступав проти вступу України до ЄС (на відміну від Орбана).

Також його уряд не зупинив виконання військових контрактів для України, а також не припиняв надання гуманітарної допомоги.

Навіть більше – була відновлена передача техніки для розмінування, яка має стати у пригоді ЗСУ.

Проте зараз від цього конструктиву у відносинах не залишилося ані сліду.

Словацький та угорський лідери разом заблокували прийняття 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії.

І так само разом ввели заборону на продаж Україні дизельного палива.

Більш того, в дечому Фіцо пішов навіть далі за Орбана.

Якщо Угорщина хоч і погрожувала, але не стала вводити заборону на продаж Україні електроенергії, то Словаччина пішла на цей крок (щоправда, лише щодо аварійних постачань).

А на додачу, Фіцо погрожує Києву "переглянути свою конструктивну позицію щодо членства України в ЄС та підготувати подальші заходи".

Таким чином, якщо досі словацький лідер намагався назовні демонструвати готовість до співпраці з Україною, то зараз його позиція майже повністю збігається з курсом Орбана.

Єдиний виняток – рішення Європейської ради про кредит Україні у розмірі 90 млрд євро Орбан блокує самостійно, без допомоги свого словацького союзника.

Фактор Лайчака.

Одне з поширених пояснень нинішньої зміни позиції Братислави полягає в тому, що команду словацького прем'єр-міністра залишив ледь не останній політик, який розумів важливість українсько-словацької співпраці.

А на додачу – до голосу якого Фіцо реально дослухався.

Йдеться про Мирослава Лайчака, колишнього очільника МЗС Словаччини, а в останні роки – радника Фіцо з питань національної безпеки.

Лайчак не був відверто проукраїнським, але часто захищав збереження діалогу з Києвом.

Зокрема, активно готував та просував переговори Фіцо з керівниками уряду України (спочатку – з Денисом Шмигалем, а потім – з Юлією Свириденко).

Втім, удару по Лайчаку завдала його дружба з американським фінансистом та сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.

Як стало відомо з оприлюднених файлів, Лайчак шукав допомоги Епштейна для здобуття посади в ООН, а також намагався організувати зустріч між Робертом Фіцо і тодішнім головним стратегом Трампа Стівом Бенноном.

Попри те, що файли не вказують на здійснення Лайчаком злочинів, його листування з Епштейном виглядає відверто неприйнятним.

Згодом Лайчак охарактеризував її як "дурне чоловіче его у дії".

Так чи інакше, 31 січня Мирослав Лайчак подав у відставку з посади радника Фіцо з питань національної безпеки.

І принаймні зараз ніяк не впливає на позицію голови словацького уряду.

Втім, це пояснення сприйняли далеко не всі.

"Лайчак не мав такого впливу на Фіцо, щоб змусити його змінювати курс.

Усі свої рішення Фіцо приймав сам, а тому не варто шукати у відставці Лайчака причини нинішніх скандалів", – неофіційно пояснює один зі словацьких політиків.

А тому нинішній розворот курсу Братислави може мати набагато глибший характер.

Підготовка до виборів.

Можна впевнено стверджувати, що ніхто з лідерів країн Євросоюзу не сподівається на перемогу партії Віктора Орбана на виборах в Угорщині 12 травня, як Фіцо.

Перш за все, угорський та словацький прем’єри мають домовленість ветувати на рівні ЄС будь-які обмеження, спрямовані проти їхніх країн.

Проте інтерес Фіцо до перемоги Орбана полягає в тому, що угорська державна пропаганда була досить вагомим фактором впливу на словацьких угорців, забезпечивши Фіцо перемогу на попередніх парламентських виборах.

В ситуації, коли зараз рейтинги партій владної коаліції не дають підстав сподіватися на збереження влади після виборів (навіть за умови долучення до коаліції ультраправої партії "Республіка"), втрата передвиборчої допомоги від угорського уряду може остаточно позбавити Фіцо шансів зберегти прем’єрську посаду.

А втрата влади може означати і втрату свободи.

Невипадково у Словаччині припускають, що Роберт Фіцо спеціально тримає вакантною посаду одного із суддів Конституційного суду.

Для того щоб у разі розуміння, що шансів виграти наступні вибори вже немає, самому зайняти цю посаду і тим самим гарантувати собі імунітет від судових переслідувань.

"Виглядає так, що зараз Фіцо та Орбан координують свої дії і разом працюють на перемогу "Фідес" (партії Орбана) на виборах 12 квітня", – припускає аналітик Словацької асоціації зовнішньої політики (SFPA) Александр Дулеба.

Проте не виключено, що загострення конфлікту з Україною є для Фіцо не лише ситуативною стратегією, а й частиною плану підготовки до наступних парламентських виборів.

Тим більше, що українська тема не вперше з’являється на виборах у Словаччині.

"Ще треба довести, хто першим почав використовувати антиукраїнську пропаганду у своїх виборчих кампаніях.

Принаймні, Фіцо на останніх парламентських виборах активно застосовував тезу, що голос за нього буде голосом за мир.

І так само Петер Пеллегріні, якого підгримував Фіцо, виграв президентські вибори на тезі, що не дозволить відправляти словаків на війну в Україну", – відзначає Дулеба.

Саме тому є всі підстави вважати, що ключові тези виборчої кампанії Віктора Орбана словацький прем’єр планує використати і на власних виборах 2027 року.

Особливо якщо вибори в Угорщині продемонструють ефективність такої стратегії і Орбану вдасться зберегти владу.

"Є підозра, що нинішній конфлікт через зупинку "Дружби" потрібен Фіцо насамперед для того, щоб пояснити антиукраїнський характер його майбутньої виборчої кампанії.

Дуже схоже на те, що Фіцо зайнявся консолідацією словацького суспільства навколо несприйняття прискореного вступу України до ЄС.

І на цю тезу він робитиме ставку на наступних виборах", – припускають у словацькій опозиції.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".