Рятувальники вже працюють вдень і вночі: в Україну йде «велика вода»

Подекуди вночі ще будуть невеликі «мінуси», але вдень стовпчик термометра здебільшого підніматиметься вище нуля. Синоптики кажуть, що в останньому тижні лютого вже є ознаки метеорологічної весни. В березні можна чекати різкого потепління, а за тим - водопілля. Які є щодо нього прогнози, журналістка Коротко про поцікавилася у експертів.

Рятувальники вже відкачують воду вдень і вночі

За даними Укргідрометцентру, підвищення води внаслідок відлиги вже спостерігається на рiчках суббасейну Середнього Дніпра у Житомирській, Черкаській та Київській областях. На річці Стугна очікують виходу води на заплаву та понижені прируслові території, в Кропивницькому ДСНС оголосила помаранчевий - середній - рівень небезпеки через ризики затоплення будинків на вулицях, що примикають до русла Інгулу.

Не швидко, але впевнено вода піднімається у річках на півдні та заході України. У Маневичах Камінь-Каширського району на Волині вода підтопила чотири вулиці ще на минулих вихідних. У селищі Ширяєво на Одещині в деяких помешканнях на першому поверсі рівень води сягав коліна і вище. У Миколаєвській області через танення снігу вкупі зі зливами є підтоплення в кількох районах, рятувальники працюють у воді вдень і вночі. На Кіровоградщині з початку лютого вони понад 120 разів виїздили на виклики до потопельників.

У ДСНС попереджають про часткове затоплення сільгоспугідь, господарських об’єктів, ліній зв’язку та електрифікації у прирічкових зонах.

Вода не всотується в глибоко промерзлі ґрунти

Останню відчутну повінь Київ пережив у 2023 році, коли навіть після малосніжної зими затопило всі пляжі, парки на дніпрових островах, приватний сектор на Осокорках. Цього року снігу нам не бракувало, то чого чекати?

- За січень і лютий снігу випало навіть більше норми, особливо в північних, північно-західних і західних областях України, - каже еколог Олександр Соколенко. - Але це не єдиний чинник, який може зумовити водопілля. Зимі передувала дощова осінь, теплий, але теж багатий на опади грудень. Коли почалися безперервні морози, вони призвели до швидкого і досить глибоко промерзання щедро зволожених ґрунтів. Сніг не всотувався в землю, а накочувався, особливо в басейнах таких великих річок, як Дніпро, Десна та Прип’ять.

Якщо почнеться різке тепло, талий сніг не всотуватиметься у промерзлі ґрунти і просто стікатиме в річки. Рівень води спочатку зросте у верхів’ях, а потім цей процес піде вниз по течії.

- Як ситуація насправді розвиватиметься, спрогнозувати важко. Все залежить від того, як зростатиме температура. Поки погода, особливо на півночі, ще тримається прохолодною, танення снігу не стрімке. Якщо перша декада березня буде теж не жаркою, водопілля розтягнеться в часі. Якщо різко настануть високі температури, паводки стануть більш виразними. Мова саме про паводки, коли вода локально заливає певні місцевості. Водопілля - це більш масштабний і поступовий процес. У Києві його пік, ймовірно, припаде на квітень - травень.

Може бути гірше, ніж у 2023 році

Таких потопів, яких українці зазнавали у старі часи, в наш час не буде, запевняє Олександр Соколенко.

- Течія Дніпра від Київського водосховища і нижче регулюється завдяки скиду води на греблях Київської та Канівської ГЕС. Але зростання рівня води до 2 метрів від умовної норми в столиці можливе, а були роки, коли вода піднімалася і вище. Можуть бути підтоплені Труханів та Жуків острови, райони Кончі-Заспи, селища Козин, на лівому березі - Осокорки і нижче за течією.

Щодо Кончі-Заспи чи Осокорків, то воду стримуватиме система дамб, яка, власне, і дозволила забудувати санітарні зони по берегах Дніпра дачами та котеджами. Тому річка, регульована бетоном, може розлитися в несподіваних місцях.

- Теоретично вона може розлитися і на самі котеджі, якщо паводок буде дуже потужний, - припускає еколог.

Великий розлив не виключає і директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

- Цього року підтоплення можуть бути ще більші, ніж у 2023-му, - поділився він з Коротко про. - Може навіть статися щось катастрофічне. Бо було дуже багато снігу, а ще великі маси талої води прийдуть до нас з Білорусі. Про це треба говорити, бо влада має бути готовою до надзвичайних ситуацій.

Не лихо, а регуляція

За своїм природним призначенням водопілля - це не стихійне лихо, а регуляція водного організму. Цього року є сподівання, що трохи «нап’ється» Дніпро, який останніми роками мілішав через зміну клімату та техногенні фактори.

- Басейн Дніпра живить більшу частину України. Вода, що піде в малі річки, частково потрапить в нашу головну артерію, - каже начальник відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації Анатолій Шевченко. – Щось акумулюється у водосховищі, щось піде в море, а щось і залишиться. Не треба очікувати, що рівень води в Дніпрі суттєво підвищиться, але додаткове живлення, звичайно, буде.

Щодо масштабів водопілля-2026, то пронози у вченого досить стримані:

- Локальні підтоплення будуть, вони вже є в областях, де раніше почав танути сніг. Але потопу в класичному його розумінні не станеться.

Еколог Олександр Соколенко відмічає, що паводки позитивно впливають на екосистему річок.

- Коли вода виходить на береги, вона залишає відокремлені водойми - стариці, озера. Запаси риби в цих водоймах забезпечуються водопіллям. Якщо кілька років немає паводків, іхтіофауна збіднюється.

Паводки зменшують ризики пожеж на торф’яниках у заплавах і прибережних лісосмугах, бо ґрунти просочуються вологою. Краще ростуть дерева і трав’яний покрив.

- Водопілля покращує стани боліт, от у Поліссі вони багато де висихають. І загалом підвищує рівень ґрунтових вод, що дозволяє наповнюватися криницям, - відмічає еколог.

Розраховувати на поблажливість не можна

- З погляду науковців, водопілля - це явища, які мають циклічність. Вони пов’язані, зазвичай, зі сніжною зимою і вологою весною. Паводки та повені можуть виникати і влітку, коли велика кількість опадів викликає розлив річок або з ним не справляється комунальне господарство, - коментує доктор географічних наук, кліматолог Світлана Бойченко. - Одні з таких потужних літніх повеней були у 2002 - 2003 роках, коли підтоплювало буквально всю Європу.

Але наслідки повеней, наголошує експерт, залежать не тільки від кліматичних факторів, а більшою мірою - від людської діяльності.

- Ми робимо водовідведення, ми будуємо дамби, але за цим усім належить уважно стежити, щоб не набивалося сміття, щоб були протоки. Якщо є захаращення, вода буде підніматися і може наробити біди.

Світлана Бойченко торкається ще одного моменту: коли будівельники роблять проєкт, вони закладають в нього масштаби найбільшого підтоплення, що було в цій місцевості, і мають додати до нього запас.

- І ми звертаємо увагу, що цього правила не дуже дотримуються. Так, останніми роками у нас був сухий і досить теплий клімат. Але планета живе за своїми законами. Ця зима показала, що розраховувати на їх поблажливість не можна. Тому можуть бути підтоплення, масштаби яких могли не врахувати при будівництві об’єктів, - каже експерт.

Якщо інтенсивне танення снігу співпаде з великою кількістю опадів навесні, то і річкам не треба буде виходити з берегів. Вода потече вулицями міст через забиті зливові каналізації, якщо вчасно їх не прочистять.