"Нам не потрібний Орбан": у Єврокомісії розкрили хитрий механізм інтеграції України до ЄС

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос розповіла, як ЄС обходить угорське вето і що насправді загрожує Україні на шляху до членства.

Як передає "Хвиля", про це вона повідомила в інтерв'ю Європейській правді.

За словами Кос, чинна система прийняття нових членів до ЄС була розроблена для зовсім іншої епохи - мирної, неспішної, розрахованої на багаторічне поступове зближення законодавства. Сьогодні цієї реальності більше не існує.

США, Китай та Росія діють за логікою сфер впливу. Вперше в історії розширення у цього процесу з'явилися зовнішні противники - ті, хто зацікавлений у провалі і країн-кандидатів, і самого Євросоюзу. Старі правила в таких умовах просто не працюють.

Єврокомісія перебуває на завершальному етапі підготовки нових підходів до розширення. Однак рішення потребуватиме підтримки всіх 27 держав-членів, тому попереду - кілька місяців інтенсивних дискусій. Серед питань, які належить вирішити: механізм голосування після вступу нових членів, фінансування програм ЄС, а також критерії, пов'язані з базовими цінностями.

Зміну Договору ЄС Кос вважає занадто складним і довгим шляхом, однак переконана: є достатньо механізмів, які досі не задіювалися і відкривають серйозний простір для маневру. Позиція Єврокомісії міститиме конкретні варіанти дій з обґрунтуванням, чому один з них є кращим за інші.

Принципово важливо, підкреслила комісарка: поки тривають дискусії, рух України до членства не зупинився. Країни-члени вже визначили вступні критерії для України, і цей перелік чітко фіксує, що саме має виконати Київ - насамперед у сфері верховенства права.

"Фронтлоудінг": без Орбана і без зупинок

Кос розвіяла уявлення про те, що Угорщина здатна заморозити рух України до ЄС. Так званий "фронтлоудінг", запущений наприкінці минулого року, - це не гібридний сурогат переговорів, а реальний повноцінний процес. Суть його проста: Єврокомісія роз'яснює Україні вимоги ЄС щодо кожного кластера, не чекаючи формального схвалення з боку всіх членів, включаючи Будапешт.

"Нам не потрібен Орбан, щоб сказати вам, якими є вимоги для вступу до ЄС. І вам він теж не потрібен", - заявила комісарка.

Після запуску формату вже пройшли роз'яснювальні зустрічі за всіма критеріями для кластерів, що перебувають у роботі. Завдання було одне - переконатися, що Україна чітко розуміє, що саме потрібно зробити за кожним пунктом. Тепер, за словами Кос, Київ має виконати це "домашнє завдання". Оцінка з'явиться в листопадовій доповіді про розширення - її підготовка вже розпочалася минулого тижня.

Паралельно в грудні у Львові був узгоджений план реформ у сфері антикорупційної політики та верховенства права, який отримав назву "10 пунктів Качки-Кос". Більшість із них стосуються саме боротьби з корупцією. Україна взяла на себе зобов'язання виконати все це протягом року. За словами комісарки, цей документ виконує відразу кілька функцій: він посилає позитивний сигнал країнам-членам про те, що Україна залишається на реформаторському курсі, і допомагає самому українському уряду розставити пріоритети серед величезної кількості завдань.

Під час нинішнього візиту до Києва Кос зустрілася з представниками українських експертних центрів, які готують незалежний моніторинг виконання цього плану. Комісарка підкреслила: для неї важливо дивитися на ситуацію в Україні не лише з "брюссельської бульбашки", а й очима тих, хто перебуває всередині країни.

Липень-2025: довіру підірвано, і "знак питання" нікуди не зник

Один із найгостріших блоків розмови - наслідки подій липня минулого року, коли в Україні було завдано удару по реформах. Кос не пом'якшувала оцінок і не намагалася дипломатично обійти цю тему.

"Це залишиться з нами назавжди. Взагалі ніколи не зникне", - сказала вона прямо.

Комісарка розповіла, що, коли її команда повідомила їй про те, що сталося в Києві, вона спочатку просто не могла повірити. А перше питання, яке вона поставила, було: навіщо? "Я тоді подумала: вони ж не можуть не розуміти, що все це потрібно скасувати, інакше шлях до членства в ЄС буде закрито", - згадує вона.

У ті дні на Кос обрушився шквал дзвінків - від міжнародних фінансових інституцій, від країн-членів, від колег у Єврокомісії. Близько тисячі людей так чи інакше працюють над вступом України до ЄС, і всі вони ставили одне й те саме питання: ну навіщо?!

За словами комісарки, справа не просто в конкретних законодавчих рішеннях - справа в довірі, яку так просто не відновиш. "Коли довіра вже не стовідсоткова, тоді, що б твій партнер не робив, ти все одно ставиш маленький знак питання. Іноді він ще є", - зізналася Кос.

При цьому вона зазначила, що відновлює її віру в Україну саме українське суспільство. Той факт, що люди вийшли на протести в умовах воєнного стану - це, за її словами, вимагало справжньої мужності. Вона зізналася, що боялася побачити новину про обстріл цього мітингу. "Це - таке суспільство, яке я хочу бачити в кожній країні-кандидаті. Ви готові боротися", - сказала комісарка. Опитування, згідно з якими 72% українців підтримують членство в ЄС і високо ставлять боротьбу з корупцією серед очікуваних переваг - ще один обнадійливий сигнал для неї.

Вступ під час війни та з окупованими територіями - можливий

На питання про те, чи не накладає Путін де-факто вето на членство України, просто підтримуючи війну роками, Кос відповіла категорично і без застережень: ні.

"У Путіна ніколи не буде права вето щодо майбутнього України. Питання вашого членства в ЄС - це те питання, де він не має слова", - заявила вона.

Комісарка нагадала: статус кандидата Україна отримала в той момент, коли частина її території вже була окупована - і саме зокрема у відповідь на цю окупацію. Так, наявність тимчасово непідконтрольних територій ускладнює процес - оскільки Росія протиправно внесла їх до своєї конституції. Однак у ЄС достатньо гнучкості для того, щоб знайти робочі рішення навіть для найскладніших ситуацій.

"Ніхто не може позбавити вас і ваш народ права вирішувати своє власне майбутнє. Навіть якщо українці на окупованих територіях зараз позбавлені можливості голосувати з цього питання", - підкреслила Кос.

Щодо виборів в Україні - комісарка дала зважену відповідь: це рішення має ухвалити сама Україна. Але коли вони відбудуться - вони мають бути вільними і чесними. "Люди повинні самі вирішувати, за кого голосувати. Це - основа демократії", - сказала вона.

Темп реформ: раніше - відмінно, зараз - тривога

Кос визнала, що до певного моменту Україна була найшвидшим кандидатом - найшвидше за всіх пройшла скринінг та фронтлоудінг за трьома кластерами. Однак зараз ситуація викликає занепокоєння: реформи сповільнюються через ситуацію у Верховній Раді.

Комісарка зустрілася зі спікером та депутатською делегацією Ради з дуже чітким посланням: євроінтеграція - не урядовий проект. Це проект усього українського народу. А в Раді засідають представники цього народу - отже, вони зобов'язані робити те, чого хоче народ. Кос очікує єдності у проведенні реформ та ухваленні необхідних законів.

"Раніше у вас чудово виходило. Зараз це сповільнилося. Трагедії немає, якщо щось затримається на кілька місяців. Але якщо затримки будуть дедалі довшими - нам доведеться реагувати", - попередила вона, додавши при цьому, що надолужити відставання, як і раніше, цілком можливо.

Серед чотирьох лідерів розширення Кос назвала Чорногорію, Албанію, Молдову та Україну. Чорногорія та Албанія поки що значно випереджають Україну та Молдову. Якщо темп реформ в Україні буде нижчим за молдовський - їхні шляхи розійдуться. Якщо порівнянним - залишаться разом. Незважаючи на те, що Україна веде повномасштабну війну, за якістю реформ вона, за словами комісарки, перевершує країни Західних Балкан.

"Ви змінили нас"

Завершуючи інтерв'ю, Кос сказала дещо важливе про те, що вже відбулося - незалежно від формального членства. Україна, за її словами, кардинально змінила сам Євросоюз. Саме через український досвід у Брюсселі згадали, заради чого створювався ЄС - не лише заради економічного процвітання, а й заради миру, свободи та безпеки.

"Коли Словенія вступала до ЄС, ми дивилися на цей процес переважно через економічні окуляри: скільки грошей отримаємо, як зросте ВВП. Але насправді біля витоків Євросоюзу було три або чотири причини: мир, свобода, добробут і безпека. Ми залишили в голові лише добробут. Завдяки українцям ми тепер знаємо, що означає не мати миру. Ваш досвід повернув нам розуміння того, що буває загроза втратити свободу", - сказала єврокомісарка.

Раніше фон дер Ляєн оцінила шлях України до ЄС.