"Спогади є в усіх, але деталі затираються": українців закликають поділитись історіями про війну

Директорка з контенту та комунікацій Svidok.org Олена Кук в ефірі 24 Каналу пояснила, чому це має значення не лише для майбутніх поколінь, а й для судових процесів уже зараз. За її словами, особисті свідчення можуть стати інструментом відповідальності для Росії.

Як свідчення стають частиною кримінальних справ?

Команда платформи вже четвертий рік збирає свідчення українців про війну. Навіть найсильніші переживання з часом втрачають чіткість, а окремі деталі стираються. Саме тому такі дати, як 24 лютого, стають приводом нагадати про необхідність зафіксувати особистий досвід.

Спогади є в усіх, але деталі затираються. Дуже важливо, поки ми це пам'ятаємо, записати це, аби Росія не змогла зманіпулювати цими фактами,
– зазначила Олена Кук.

Вона розповіла, що платформа приймає різні історії – про окупацію, обстріли, евакуацію, волонтерство чи особисті переживання. Усі матеріали проходять модерацію, щоб відсіяти дезінформацію та російські наративи.

Нагадаємо, торік до роковин повномасштабного вторгнення онлайн-платформа Svidok.org запустила флешмоб зі збору анонімних свідчень українців про війну. Зібрані історії частково передавали до Офісу генпрокурора та Міжнародного кримінального суду, а також використовували для міжнародних виставок про наслідки агресії Росії.

За словами Кук, після отримання згоди автора історію разом із даними передають до Офісу генерального прокурора та Міжнародного кримінального суду. Далі вже слідчі вирішують, чи долучати ці матеріали до конкретного провадження. Частина таких свідчень уже стала доказами у кримінальних справах.

Вже близько 350 історій долучені до кримінальних справ і використовуватимуться у судах,
– зазначила Кук.

Вона додала, що команда не має доступу до подальшого перебігу слідства через таємницю розслідування. Водночас сам факт долучення історій до справ свідчить, що особисті розповіді можуть мати реальний юридичний результат.

Історії українців звучать за кордоном

Зібрані свідчення працюють не лише в юридичній площині. Платформа системно поширює ці історії за межами України, щоб іноземна аудиторія чула про війну не лише через цифри та зведення, а через голоси самих українців. За її словами, формат особистої розповіді часто має значно більший емоційний вплив.

Іноді історії від першої особи набагато більше чіпляють іноземців, ніж те, що вони читають у новинах чи бачать у статистиці,
– зазначила вона.

Кук навела приклад нещодавньої події в Лондоні, де британські актори читали свідчення українців із платформи. Такі заходи допомагають пояснювати, що саме відбувається в Україні, і формувати розуміння війни через конкретні людські історії.

Буквально вчора в Лондоні на Трафальгарській площі актори читали історії українців із нашої платформи і говорили про війну через їхні слова,
– додала Кук.

Вона підкреслила, що розголос за кордоном є частиною ширшої мети – зберегти правду про війну і донести її до міжнародної спільноти. Саме тому кожне свідчення може мати значення не лише для автора, а й для країни загалом.

Як залишити свідчення і що гарантують авторам історій?

Кук пояснила, що долучитися до ініціативи може кожен. Для цього достатньо зайти на сайт платформи або зателефонувати на гарячу лінію й надиктувати свою історію. За її словами, команда зробила процес максимально простим, щоб люди не відкладали розповідь через складність процедури.

Важливо! Кожен може зайти на сайт Svidok.org або зателефонувати за номером 0800 507 480 і надиктувати свою історію.

Окремо Кук наголосила на безпеці. Усі свідчення є конфіденційними, а перед передачею матеріалів правоохоронцям обов'язково запитують згоду автора. Платформа також має захист від кібератак, щоб зібрані дані не були втрачені.

Кожне свідчення є конфіденційним і анонімним. Людина може не переживати, що її дані будуть оприлюднені,
– підкреслила Кук.

Вона додала, що зараз на платформі вже зареєстровано понад 5 500 людей і збережено більше 4 000 історій. Крім того, у межах спільної ініціативи з благодійним фондом частину свідчень про воєнні злочини конвертують у донати на дрони-перехоплювачі. Таким чином особиста історія стає не лише частиною пам'яті та доказової бази, а й практичною підтримкою оборони.

Що відомо про останні військові злочини росіян:

• Духовний радник Дональда Трампа Марк Бернс під час Justice Conference заявив про необхідність притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини проти цивільних. Він згадав про понад 20 тисяч українських дітей, яких, за його словами, викрали або змусили залишити домівки, а також про удари по лікарнях, школах і релігійних об'єктах, назвавши це навмисною кампанією терору.
• За даними DeepState, російські військові знищили дамбу поблизу Осикового на Донеччині після підриву мосту, що призвело до підтоплення та ускладнення логістики на напрямку Дружківка – Костянтинівка. Аналітики зазначають, що це тимчасово ускладнило пересування, однак повністю постачання не зупинило.
• У Великописарівській громаді на Сумщині російський дрон влучив в автомобіль працівника ДСНС Павла Колісника, який повертався зі служби. Рятувальник працював із 1997 року та загинув унаслідок удару БпЛА.