Кіт Келлог про переговори щодо України: "Це не бізнес-угода. Це війна"

Трамп обіцяв закінчити війну в перший же день. Через тринадцять місяців війна входить у п'ятий рік, а його власний колишній спецпосланець публічно критикує підхід адміністрації. У відвертому інтерв'ю PBS генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог - спецпосланець Трампа по Україні до грудня 2025 року - розповідає, що відбувалося в Овальному кабінеті, коли зустріч із Зеленським провалилася, чому Путін у пастці, але як і раніше небезпечний, і чому підхід до війни як до бізнес-угоди - стратегічна помилка. Його посил прямий: у США є карти, щоб закінчити цю війну, але вони їх не розігрують.

Кіт Келлог - кадровий військовий з більш ніж тридцятирічним стажем, колишній головком спецоперацій у Європі, радник з нацбезпеки віцепрезидента Майка Пенса. З січня по грудень 2025 року - спецпосланець президента Трампа по Україні. Після відходу з адміністрації приєднався до America First Policy Institute (консервативний аналітичний центр). Нік Шифрін - ведучий програми Compass Points на PBS NewsHour.

Нік Шифрін: Війна і мир. Повномасштабне вторгнення Росії входить у п'ятий рік. Війна перетворилася на кровопролитну, жорстоку патову ситуацію, дипломатія зайшла в глухий кут. Сьогодні недавній спецпосланець президента Трампа по Україні розповість про стратегію адміністрації щодо завершення війни. Пояснить, як ми опинилися в нинішній точці і що нас чекає попереду.

Путін не перемагає - і не може зупинитися

Нік Шифрін: Ви часто стверджуєте, що Росія не перемагає в Україні, і нещодавно сказали, що російський президент Володимир Путін шукає вихід, але психологічно не може до нього дістатися. Чому ви думаєте, що Путін шукає вихід, і як це може виглядати?

Кіт Келлог: Досить подивитися на цифри. Коли я кажу, що він не може знайти вихід, - він не перемагає. Він так і не просунувся далі землі, яку вже зайняв. Не перейшов Дніпро.

Нік Шифрін: Річку, яка по суті ділить Україну навпіл.

Кіт Келлог: Не дійшов до Києва. Зате додав НАТО двох нових членів - Фінляндію і Швецію, а вони вельми серйозні. Так що його визначення перемоги - не моє. І ось показова цифра. Коли Радянський Союз йшов з Афганістану, він втратив вісімнадцять тисяч. Втрати Путіна склали від 1,2 до 1,4 мільйона осіб - убитими і пораненими. Він загнав себе в ситуацію, з якої не може вибратися: занадто великі втрати в людях і техніці, і він перетворив Росію на регіональну державу, а не світову. Думаю, він не хоче стати Миколою II - останнім російським царем, якого розстріляли. Але він розуміє масштаб втрат. Народ поки не повернувся проти нього. Але якщо втрати продовжать зростати, хвиля дійде до Європейської Росії, на захід від Уралу, і люди почнуть питати: що відбувається? Вже зараз військові блогери ставлять питання: яка наша стратегія? Після чотирьох років війни їхні фронтові підрозділи виснажені. У них немає військового потенціалу продовжувати наступ далі. Це пастка. Путін розуміє: якщо не отримає перемогу, хтось спробує його усунути.

"Ви справді довіряєте такій людині?"

Нік Шифрін: Але залишається питання, як з ним мати справу. Він єдиний, хто приймає рішення в Росії. І зараз він веде переговори зі США. Головний переговірник президента Трампа Стів Віткофф (бізнесмен-девелопер, близький друг Трампа, який став його де-факто посланцем по Росії) нещодавно сказав про Путіна в ефірі Fox News:

(Запис виступу Стіва Віткоффа на Fox News)

Стів Віткофф: "Він завжди був зі мною абсолютно прямолінійним. Я це кажу, і мене атакують. Але це точне твердження."

Нік Шифрін: "Завжди був абсолютно прямолінійним." Це і ваша оцінка Володимира Путіна?

Кіт Келлог: Моя оцінка Путіна така. Пам'ятайте, що Путін - полковник КДБ. Найзахідніша точка, де він був на службі, якщо не брати до уваги поїздок на Аляску, - у німецькому Дрездені. Потрібно розуміти менталітет, слов'янську і російську психологію, і тоді запитати себе: ви справді довіряєте такій людині? Я весь час повертаюся до 1938 року, коли Невілл Чемберлен сказав, що довіряє Гітлеру. Історія показала, чим це закінчилося. Так що питання в тому, чи дійсно ви довіряєте такій людині. Потрібен здоровий скептицизм. Будь-який хороший агент КДБ скаже вам одне, а має на увазі зовсім інше.

Путін не готовий до миру - і Європа це розуміє

Нік Шифрін: Ключове питання: чи готовий Путін взагалі до переговорів або до якоїсь мирної угоди? Два високопоставлених європейських розвідники заявили журналістам на Мюнхенській конференції з безпеки пару тижнів тому, що Путін веде переговори недобросовісно. Ви згодні? Чи є угода, на яку Путін взагалі піде?

Кіт Келлог: Якби я його консультував, я б сказав: просто оголоси перемогу і йди додому. Тому що віддавати зайняту територію він не збирається. Але причина, чому йому потрібна саме ця частина Донбасу, Донецька область -

Нік Шифрін: На сході України.

Кіт Келлог: - це три укріплених міста, які ще тримаються, оборонний рельєф. Я особисто пройшов цією місцевістю, був там. Це останній рубіж по-справжньому придатної для оборони території перед Харковом - другим за величиною містом України.

Нік Шифрін: Другим за величиною містом України.

Кіт Келлог: А від Харкова - шлях на Київ. Якщо ви готові повірити, що Путін - джефферсонівський демократ і далі не піде, гаразд. Але історія показує, що в реальній політиці у нього є бажання завоювати, як мінімум дійти до Києва або нейтралізувати Україну до такої міри, щоб перетворити її на щось на зразок нейтральної держави - в дусі ідей Кіссінджера. І люди не розуміють масштаб - не тільки самої війни, найбільшої в Європі з часів Другої світової, а й країни. Україна - величезна. У підсумку українці хочуть мати армію у вісімсот тисяч. Вдумайтеся: жодна армія в Європі не зрівняється за чисельністю.

Нік Шифрін: І за бойовим досвідом.

Кіт Келлог: І за бойовим досвідом. Так що нова вісь безпеки Заходу, швидше за все, пройде через Польщу і Україну і спуститься до Румунії - замість колишньої лінії через країни Балтії, Німеччину і Францію.

Чому Трамп тисне на Зеленського, а не на Путіна

Нік Шифрін: Якщо ваша оцінка в тому, що Путін все ще хоче підкорити Україну, і це головна мета - оцінка, яку поділяють європейці і багато американців, з якими я спілкуюся, - ви публічно говорите, що саме Путін - головна перешкода для прогресу. Але ось що сказав президент Трамп 13 лютого:

(Запис виступу Дональда Трампа, 13 лютого 2026 року)

Дональд Трамп: "Росія хоче укласти угоду. Зеленському треба ворушитися, інакше він втратить чудову можливість. Він повинен діяти."

Нік Шифрін: Чому, на вашу думку, президент Трамп продовжує тиснути на Зеленського і звинувачувати його, а не Путіна?

Кіт Келлог: Я не буду говорити за президента. Але якщо подивитися - пропозиції, які йому надходять, носять діловий характер. Є Кирило Дмитрієв (глава Російського фонду прямих інвестицій, ключовий переговірник Кремля з економічних питань).

Нік Шифрін: Глава російського суверенного фонду.

Кіт Келлог: І коли він починає говорити про трильйони доступних доларів, чому я не вірю, - це справляє враження. Стів (Віткофф), як бізнесмен, дивиться на це саме з цього боку. У мене інший підхід. Я дивлюся на Путіна як на того, хто він є насправді, звідки він прийшов, і вважаю, що у нього є приховані мотиви - просто він не може їх реалізувати. Європейці виходять з тієї ж позиції: ми дійсно хочемо робити ставку на цю людину? І більшість з них не хочуть. Я щойно був у британському Кембриджі. Вони не готові на це піти. І я не хочу Третьої світової. Не хочу, щоб мої онуки воювали. Ми вже робили помилки. Я вважав за краще б перестрахуватися з Путіним і сказати йому: ось доки ти дійшов, тут і зупинись. Забирай і йди додому.

"Це не бізнес-угода. Це війна"

Нік Шифрін: Ви згадали ділові угоди. Хочу показати ваш пост в X (колишній Twitter). На цьому тижні США відмовилися підтримати резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про "міцний мир в Україні" (24 лютого 2026 року, в четверту річницю повномасштабного вторгнення, резолюцію підтримали 107 країн, 12 були проти, 51 утрималися, включаючи США). США утрималися. І ви написали: "Хіба чотирьох років війни недостатньо? Хіба зниклих дітей, обстрілів міст і вбивства невинних недостатньо? Це не бізнес-угода. Це війна." Чому ви це написали?

Кіт Келлог: Тому що я в це вірю. Будучи колишнім військовим, ти не підходиш до цього як до бізнес-угоди. Це війна. Вони вклали в неї занадто багато. Потрібно розуміти, що відбувається на землі. А та резолюція ООН була простою: зупиніть війну.

Нік Шифрін: І це Генасамблея - навіть без юридичної сили.

Кіт Келлог: Саме так. І поверніть дітей. Тисячі дітей. Як на мене, чудова ідея: поверніть дітей, припиніть війну.

Нік Шифрін: Тобто ви говорите, що американська команда підходить до цього як до бізнес-угоди, а не -

Кіт Келлог: Думаю, вони так підходили з самого початку. І це помилка. Так, економічний аспект завжди є. Але потрібно розуміти, що це протистояння воль. Це повернення до реальної політики, до книг 1958 року про жорстку, реалістичну політику. Ми повернулися до сфер впливу. І наша сфера зараз - це перш за все Латинська Америка.

Нік Шифрін: Але якщо це помилка, які наслідки? Що значить підходити до переговорів так, а не як пропонуєте ви?

Кіт Келлог: Нація повинна діяти з позиції сили. А ми - сильна нація. Для мене ієрархія така: є Сполучені Штати - і немає реального другого номера. Є третій, четвертий, п'ятий, шостий. Немає держави сильнішої за нас. Розігруйте свої козирі. Це як у покері: якщо йдеш ва-банк, противник не знає, чи є у тебе карти. І я вважаю, що у Сполучених Штатів є карти, щоб змусити Путіна піти. Сказати йому: час додому, час закінчувати. Путін не виграє цю війну. У нього немає для цього ресурсів - ні бойової потужності, ні запасу міцності. Армія виснажена. Економіка під тиском. Це петродержава. Нафта марки Urals зараз торгується по сорок доларів за барель (наприкінці лютого 2026 року Urals FOB дійсно впала до ~40 доларів - найгірший показник з 2023 року на тлі санкцій).

Нік Шифрін: Так.

Кіт Келлог: А Brent - еталонна марка - близько сімдесяти доларів. Це серйозна проблема для Путіна.

Той самий день в Овальному кабінеті

Нік Шифрін: Ви використали слово "карти", і я не можу не згадати епізод минулого року. Ви займали цю посаду до 31 грудня. А 28 лютого 2025 року в Овальному кабінеті сталася сцена, що стала настільки скандальною, що слово "зеленскнути" (Zelenskyed) стало попередженням для іноземних чиновників, які приїжджають до президента Трампа. Давайте подивимося.

(Архівне відео з Овального кабінету, 28 лютого 2025 року)

Володимир Зеленський: Під час війни у всіх проблеми. Навіть у вас. Але у вас красивий океан, і ви зараз не відчуваєте. Але відчуєте в майбутньому. Бережи Боже. Бережи Боже.

Дональд Трамп: Ви цього не знаєте. Ви цього не знаєте. Не говоріть нам, що ми будемо відчувати. Ви в слабкому становищі. У вас зараз немає карт. З нами у вас з'являються карти. Але зараз їх немає. Ви граєте в карти. Ви граєте в карти. Ви граєте життями мільйонів людей. Ви граєте в Третю світову. Ви граєте в Третю світову.

Нік Шифрін: Це важко дивитися навіть сьогодні. А ось ви в кутку, на фото з Овального кабінету в той день. Про що ви думали?

Кіт Келлог: Ми зустрічалися із Зеленським того ранку. Я сказав йому дві речі. Перша: не перетворюйте зустріч на конфліктну. Друга: "Пане президенте, я знаю, що ви любите говорити англійською. Використовуйте перекладача." Він запитує: "Чому?" Я кажу: "Тому що це дає вам час подумати, перш ніж відповідати." І те, що сталося потім, підтвердило мої слова. Коли Трамп сказав "у вас немає карт" (you don't have the cards), Зеленський зрозумів це буквально - як карткову гру. Але Трамп мав на увазі зовсім інше (ідіома "to have the cards" означає "мати козирі", "бути в сильній позиції". Зеленський не вловив переносний сенс). Без перекладача не було часу обдумати відповідь.

Нік Шифрін: Українці потім розповіли мені: коли Зеленський сказав "God bless" (бережи Боже), він мав на увазі "God forbid" (не дай Боже). Просто не знав точного перекладу.

Кіт Келлог: Саме про це я йому говорив, і не раз: використовуйте перекладача як перевагу. Англійська - не ваша рідна мова, вона для вас третя або четверта. Хороша порада. Він не послухав практично жодної. Пізніше на тому тижні я виступав у Раді з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations, один з провідних аналітичних центрів у США) і сказав: іноді, щоб привернути увагу, потрібно як слід огріти дубиною. Він взяв на себе занадто багато. Дивитися було боляче, тому що він не зробив нічого з того, що ми йому радили.

Келлог назвав Зеленського мужнім - і в Білому домі були незадоволені

Нік Шифрін: Тому що, мені здається, ви хотіли, щоб він досяг успіху. Хотіли, щоб він підписав угоду щодо мінеральних ресурсів у той день. Хотіли, щоб він постав перед президентом таким, яким ви його бачили. За тиждень до тієї зустрічі в Овальному кабінеті ви їздили до Києва, бачилися із Зеленським. Ось фотографія. І після зустрічі ви назвали Зеленського "стійким і мужнім лідером". Як Білий дім на це відреагував?

Кіт Келлог: Погано. Поясню чому. Я говорив людям: він стійкий - він воює вже давно. Він мужній. І що значить "мужній"? У день вторгнення він сказав росіянам: "Ви побачите наше обличчя, а не нашу спину." Йому запропонували евакуацію. Він відповів: "Мені не потрібен транспорт. Мені потрібні боєприпаси." Це мужня людина? Безумовно. Я говорив: ось людина, чия країна веде екзистенційну боротьбу за свободу. Останній американський президент, який зіткнувся з чимось подібним, - Авраам Лінкольн. Ми повинні розуміти, де він знаходиться і через що пройшов. Він не поїхав. Він готовий битися.

А чого не було видно на камерах: це була преса в залі.

Нік Шифрін: Ви говорите про Овальний кабінет.

Кіт Келлог: Так. До цього була двостороння зустріч без преси - і вона пройшла дуже добре. Потім увійшла преса, і все почалося - ймовірно, з питань віцепрезидента. Журналіст праворуч від мене сказав: "Чому він не в костюмі?" Та кому яке діло. Це його національний одяг. Наступного разу він надів костюм. Напруга почала зростати. І я б сказав: не ведіться на це.

А до камер, коли ми тільки зустрілися, Зеленський вигнав усіх з кабінету - залишилися тільки ми удвох. Ми провели з ним значний час. Я бачив, що він втомився. Дивишся на його обличчя - такі речі старять.

Нік Шифрін: Ви сказали, що Білий дім відреагував негативно. Кому не подобалося, що Зеленського називають мужнім?

Кіт Келлог: Були люди на високих посадах, які говорили: ти ніби як виділяєш його, а ми налаштовані скептично. Я відповідав: ні, я просто чесний. Я б сказав те саме про будь-кого. Потрібно змінити розклад. Перестати опиратися і залучити його.

Скептицизм до України - і його ціна в життях

Нік Шифрін: Але цей скептицизм мав наслідки в реальному світі. 26 січня, перед тією зустріччю, американський чиновник повідомив мені, що Пентагон видав наказ зупинити передачу зброї Україні - на відміну від практики за Байдена. Потім зупинки і уповільнення повторювалися - Міноборони або Білий дім. Березень, липень. Деякі були скасовані протягом годин або днів - в тому числі вашими зусиллями. Але в цілому, які наслідки всього цього скептицизму?

Кіт Келлог: Тут потрібно пояснити логіку з точки зору власних запасів. Візьмемо ракету PAC-3.

Нік Шифрін: Ракети Patriot - наша найпередовіша система ППО.

Кіт Келлог: Lockheed Martin - основний виробник Patriot. Але мало хто знає, що головки самонаведення для PAC-3 робить Boeing. І вони випускають всього тридцять штук на місяць. Україна витрачає стільки за день. І це наша власна провина, американська. У сімдесяті у нас була стратегія "2,5 війни": одна війна в Тихому океані, одна в Атлантиці і половинка в запасі. Ми скоротили до однієї. Через це запаси впали, а промисловість не перейшла на військові рейки. Нам потрібно захистити себе. Президент це зробив: стали видавати дозовано, запитувати у командувачів, що їм потрібно для виконання бойових планів. А ми бачили, що запаси вичерпуються. Наприклад, протитанкові ракети Javelin - їхня виробнича лінія була мертва. Довелося відроджувати з нуля.

Економічний тиск - реальний важіль

Нік Шифрін: Ви визнаєте аргументи, які звучали роками: ми обмежені в ракетах, особливо ППО і протитанкових, і повинні зберегти резерви для Близького Сходу або Азії. Але інша сторона питання - як тиснути на Росію? Як повернутися за стіл переговорів? Ви нещодавно говорили в Києві: щоб вирішити війну, доведеться підняти рівень ризику. І навели приклад - Річард Ніксон у 1972-му, різдвяні бомбардування Північного В'єтнаму заради дипломатичної угоди. Давайте поговоримо про тиск. Наприклад, чи повинні США послати ракети Tomahawk Україні?

Кіт Келлог: Думаю, посилати не обов'язково - українці розробили власні аналоги, ракету "Фламінго" (FP-5 Flamingo - українська крилата ракета з дальністю до 3000 км, розроблена компанією Fire Point; вже застосовується по цілях у глибині Росії).

Нік Шифрін: Власні версії.

Кіт Келлог: Але якщо президент просто скаже "ми думаємо про це" або "ми це зробимо" - це вже може змінити розклад. А головний напрямок удару - економіка. Ми вже цим займаємося: удар по тіньовому флоту. Тіньовий флот перевозить нелегальну нафту. Минулого тижня в Європі я сказав їм: сімдесят відсотків йде через Балтику. Хочете - закрийте. Військовий баланс, може, і не зміниться. Але Путін платить своїм військам і фінансує війну нафтодоларами. Urals падає - бийте по цьому. Ми всі говоримо про озброєння, а росіяни мають неймовірну здатність терпіти. Це в їхній культурі. Люди, які втратили мільйони у Другій світовій. Я сказав: давайте вдаримо по-іншому. Економічно, через санкції, через тіньовий флот.

Нік Шифрін: Але чи можуть США піти далі? США заарештовували венесуельські танкери, північнокорейські. Ви говорите, що можна заарештувати російські танкери тіньового флоту?

Кіт Келлог: Так. Ми вводимо проти них санкції - а це дозволяє їх вилучати. Не тільки ми, а й союзники. Прибрати тіньовий флот. Цікавий момент: ми з міністром фінансів обговорювали санкції. Він сказав: якщо оцінювати санкції за шкалою від одного до десяти, де один - легко, десять - жорстко, ми зараз на шістці.

Нік Шифрін: Шістка за масштабом або за дотриманням?

Кіт Келлог: За масштабом. А за виконанням - на трійці. Його питання було: куди хочемо рухатися? І тиск на економіку працює. Путін платить сім'ям загиблих по двісті тисяч доларів за солдата. Це величезні гроші. Для бабусі на схід від Уралу - це ціле життя. Відріж це - і у нього економічна проблема.

"Чи є хтось, хто скаже президенту - ні?"

Нік Шифрін: Ви провели більше тридцяти років в армії, в тому числі були головкомом спецоперацій у Європі на кінець холодної війни. Ось старе фото у формі. І мені кажуть, ви любите повторювати: "Я намагався вбити росіян, а вони намагалися вбити мене." Тепер, коли ви пішли з адміністрації, - чи є хтось, хто несе цю перспективу?

Кіт Келлог: Не знаю. Хотілося б вірити, що є. Люди на кшталт держсекретаря Рубіо і Стіва (Віткоффа) працюють у цьому напрямку. Упевнений, є радники. Але кого президент слухає? Мій принцип: у кімнаті має бути людина, готова сказати "ні". У мене у військових підрозділах завжди була така. Я говорив йому: твоя головна робота - коли я прийму рішення, сказати мені, що це найтупіша ідея, яку ти чув. А потім пояснити, в чому я помилився.

Нік Шифрін: Але президент хоче цього?

Кіт Келлог: Президент - я вам скажу, знаючи його стільки років, - він хороший у цьому. У нього скоротівський метод ведення справ. Чи є хтось, хто це робить для нього зараз? Не знаю. Але коли я був поруч, він умів це приймати. Правда, потрібно бути готовим до жорсткої відповіді. Якщо не готовий - ти не на своєму місці.

"Скажіть Путіну: час закінчувати"

Нік Шифрін: Наостанок: ви сказали Kyiv Independent, що пішли з адміністрації Трампа, щоб проводити більше часу поза урядом, "де я міг би набагато вільніше говорити про Україну". Ми розмовляємо двадцять хвилин. Що ще ви хочете сказати, чого не могли раніше?

Кіт Келлог: Це скоріше питання акцентів, тому що я це вже говорив. Потрібно задати собі питання: це просто бізнес-угода - чи це щось, про що потрібно думати, щоб не допустити Третьої світової? Я не хочу, щоб мої онуки воювали. Я виріс у шістдесяті-сімдесяті, з Варшавським договором і Радянським Союзом. Мій рівень довіри до них невисокий. А коли я дивлюся на український народ - побувавши всередині країни, у Києві, у Харкові, в Ізюмі, - і бачу, через що вони готові пройти. Я побував у госпіталях, розмовляв із солдатами. Перед ними потрібно зняти капелюха - за те, що вони витримують. Потрібно просто сказати Путіну: досить. Зупинись там, де стоїш, і йди додому. Але я не знаю, чи сказали ми йому це.

Нік Шифрін: Ви не знаєте, чи висунули США такий ультиматум.

Кіт Келлог: Я б це зробив. Ультиматум простий: приймай або йди. А якщо ні - це можна зробити вже сьогодні. І все більше, особливо за останній тиждень, європейці беруть на себе лідерство. Якщо ми не будемо обережні, через рік вони підуть без нас.

Нік Шифрін: Генерал-лейтенант Кіт Келлог, велике спасибі.

Кіт Келлог: Дякую.