Пропозиція стала повною несподіванкою: Катерина Коцар - про найщасливіший день на Олімпіаді

Одним із найяскравіших виступів українських спортсменів на Олімпіаді в Італії став перфоманс фристайлістки Катерини Коцар, яка зуміла вийти у фінал у біг-ейрі. Але виступи Катерини запам'яталися вболівальникам не лише її неймовірними акробатичними елементами, а й надзвичайно зворушливою подією - у День Святого Валентина її коханий, який зараз служить у ЗСУ, освідчився їй.

Як зізнається спортсменка, той вечір став найемоційнішим у її житті. Про це і не тільки вона розповіла в інтерв'ю Коротко про.

На Олімпіаді відчуваєш себе частиною чогось великого

- Катерино, які у вас емоції від першої у вашому житті Олімпіади?

- Чудові. Я була вражена тим, наскільки ця подія дійсно відрізняється від усіх інших змагань. Це велична подія в житті спортсмена.

- Чим цей турнір особливий порівняно з іншими стартами?

- Коли вирушала на Олімпійські ігри, я намагалася налаштувати себе на те, що це такий самий турнір, як, наприклад, Кубок світу, і нічим не відрізнятиметься. Але коли ти вже їдеш свою першу спробу на перших Олімпійських змаганнях, розумієш, що це дійсно щось зовсім інше. Я навіть не знаю, як правильно описати ці відчуття, але ти справді відчуваєш себе причетною до чогось великого. Загалом я дуже задоволена своїм моральним станом. Я була дуже спокійна і сконцентрована, і тут робота з головою вдалася на всі 100%.

- У біг-ейрі ви вийшли у фінал. Як ставитеся до такого результату?

- Вважаю це чудовим результатом. Я рада, що судді оцінили мої стрибки досить високими балами. Загалом вважаю вихід у фінал на Олімпійських іграх крутим кроком для українського біг-ейру.

- Чи став виступ на Олімпіаді для вас найкращим у сезоні?

 - Так, і в біг-ейрі (один стрибок), і в слоупстайлі (серія стрибків на трасі з перешкодами).

- Чого, на вашу думку, не вистачило, щоб піднятися ще вище?

- Напевно, не вистачило часу на тренування та збори. У цьому зимовому сезоні весь час був поділений на виступи на Кубках світу, і фактично в мене не було повноцінних тренувальних зборів.

- Як вам траса, яку підготували організатори? Чим вона складна та унікальна?

 - Траса була просто шикарна. Вона була дійсно складна - складніша, ніж на будь-якому етапі Кубку світу. Але водночас неймовірно якісна, цікава і така, знаєте, «челенджева».

Історія із забороною шолома Гераскевича - це ганьба

- Як вам загалом атмосфера та дух Олімпійських ігор?

- Дух і атмосфера Олімпійських ігор дуже величні. Перебуваючи там, ти справді почуваєшся олімпійцем, і це набуває великого значення. Ти розумієш, що зміг пробитися до когорти найкрутіших спортсменів світу - і це багато чого варте. Атмосфера там справді святкова та особлива. Перший тиждень в Олімпійському селищі був просто захоплюючим - напевно, як день народження в дитинстві. Потім, звісно, реальність трохи внесла свої корективи, але важливість події від цього не зменшилася.

- Як ви вважаєте, історія із забороною виступу для Владислава Гераскевича через шолом, де зображені жертви російського повномасштабного військового вторгнення, - це що? Як це б'є по іміджу Олімпіади?

- На мою думку, історія із забороною шолома - це ганьба. Це показує, наскільки Міжнародний олімпійський комітет віддалився від самої суті Олімпійського руху. Я намагаюся в голові відокремлювати саму Олімпіаду і комітет, тому що Олімпіада - це щось святе, спортивне та вічне, а комітет - це сучасна управлінська структура, і мені здається, що вона не до кінця відповідає потребам сучасного суспільства.

Пропозиція стала для мене несподіванкою

- Для вас ця Олімпіада особлива, адже ви отримали пропозицію руки і серця від коханого Богдана прямо на схилі, та ще й у День Святого Валентина. Пропозиція стала для вас несподіванкою?

- Так, пропозиція стала для мене повною несподіванкою. Напевно, той вечір був найемоційнішим у моєму житті: кваліфікація, класні виступи, хороші стрибки - і ще таке приємне завершення. Це було щось неймовірне.

- Що ви відчули в момент, коли це сталося? Якими були ваші думки? Чи допомогла вам ця подія морально на змаганнях?

 - Не можу точно сказати, чи допомогла мені ця подія на змаганнях, але точно не завадила. Емоції просто переповнювали мене зсередини - це було дуже мило і класно.

- Розкажіть, будь ласка, про вашу половинку. Як давно ви разом? З чого починалося ваше кохання?

- Ми разом майже два роки. Наша історія почалася зі спільної любові до гір, які нас, власне, і познайомили. Богдан - дуже крутий гірський лідер (гід-провідник, що бере на себе повну відповідальність за групу в умовах високогір'я), колись мав волонтерський рятувальний пост у горах Мармарощини. Проте зараз служба у Збройних силах України трохи віддалила його від гір, на жаль.

- Богдан сьогодні - військовослужбовець ЗСУ. Наскільки складно вам як спортсменці концентруватися на спорті, коли ваш коханий виконує завдання? Що допомагає зосередитися на тренуваннях? Завдяки чому вдається впоратися з переживаннями?

- Служба Богдана за той час, поки він у війську, дуже змінювалася. Емоційно мені це, звісно, не допомагало, але зрештою я спокійна за нього і знаю, що він гідно впорається з усіма завданнями, які перед ним поставить доля, тому що він дуже сильний і мужній.

- Хто ще підтримував вас на Олімпіаді, крім Богдана?

 - Для мене було дуже важливо, що на виступ приїхали мої батьки, це дуже надихнуло і підбадьорило! Вони вперше побачили, як я стрибаю біг-ейр наживо.

- Олімпіада вже завершилася. Можете сказати, який момент на ній став для вас найулюбленішим?

- Найзворушливіший для мене момент - коли я пішла дивитися фінал у дівчат у слоупстайлі. Я була настільки вражена тим, як вони боролися, які трюки робили, як буквально вигризали кожен бал. Це було настільки захоплююче, що я впевнена: це було найкраще жіноче катання, яке мені доводилося бачити наживо. Чесно кажучи, я тоді навіть розплакалася - це дуже мене вразило. У біг-ейрі мої конкурентки теж були неймовірними, але через те, що я сама з ними змагалася, не могла так зануритися в їхні стрибки - потрібно було концентруватися на собі.

- Чи хочеться вам через чотири роки знову спробувати поборотися за медалі на Олімпіаді?

- Звісно!