Заступник Кличка Валентин Мондриївський: Альтернативи відновлення ТЕЦ для Києва немає

Ця зима запам’ятається киянам надовго. Через жорстокі російські обстріли енергетичної інфраструктури деякі райони столиці в суворі морози тижнями сиділа без електрики, тепла та води. А для мешканців понад тисячі будинків Дарницького та Дніпровського районів через руйнування Дарницької ТЕЦ опалювальний сезон завершився в розпал зими. Ще на початку лютого київська влада оприлюднила список будинків, які залишатимуться без теплопостачання до відновлення теплоенергоцентралі.

Катастрофа в енергетиці стала зайвим приводом для внутрішніх політичних баталій. Офіс президента звинуватив київську владу в провалі підготовки до зими, повільному встановленні когенераційних установок, особливо на фоні інших міст. Команда мера столиці Віталія Кличка у відповідь нарікала на відсутність реальної допомоги від уряду та комунікації з центром.

Заступник голови Київської міської держадміністрації та депутат Київради від «Удару» Валентин Мондриївський відповідає в КМДА за освіту і науку, культуру та захист довкілля, проте в зараз всі розмови так чи інакше зачіпають безпекову ситуацію та колапс в енергетиці. В першій частині інтерв’ю «Главкому» соратник київського мера розповідає про конфлікт команди Кличка з Банковою та пояснює, чому столиця не обійдеться без великих та вразливих для російських ударів ТЕЦ.

Протягом цієї важкої зими складалося враження, що київським енергоколапсом переймалися всі – Кабмін, Офіс президента, КМДА, КМВА, райадміністрації… Проясніть нарешті: хто і за що конкретно відповідає у цій ситуації?

Є відповідальність посадова, а є політична. Звісно, у підготовці до зими є частина відповідальності міста, бо це очевидна функція місцевого самоврядування – мерії, комунальних підприємств, комунальних служб тощо. Є також частина відповідальності держави, уряду, військових.

Якщо на всю цю історію дивитись по-дорослому, то я б не шукав інших винних, окрім агресора. У них своє завдання – нас знищити, у нас – захиститись і вижити. У Києві – понад три мільйони населення, на яке жодні страхи, навіть акуратні попередження чи прохання пережити зиму десь у родичів чи за містом не діють. Люди вважають, що їм тут краще, ніж десь.

Це ж не перша зима під час війни, але вона складна, з низькими температурами. Цим користується ворог і, звісно, нам всім потрібно концентруватися на тому, щоб мінімізувати та ліквідувати наслідки обстрілів. А коли сюди втручається політика – мені це незрозуміло. Некоректно звучить, що Київ був не готовий до ракетних обстрілів, хоча, як згодом виявилось, більш готовий до подолання наслідків ворожих атак, ніж деякі інші регіони. Вважаю, що країні, яка воює і захищається і де ворог намагається різними шляхами дестабілізувати ситуацію, ми повинні демонструвати єдність, а не роздрай.

У січні президент заявив, що уряд бере Київ під своє кураторство, бо міська влада не справляється. У чому це кураторство полягає? Що змінилося у співпраці КМДА з урядом, з міською військовою адміністрацією?

У військової адміністрації у цій ситуації я не бачу взагалі ніякої ролі, окрім виконання функції держави в Києві. У моєму розумінні міська військова адміністрація має перейматися питаннями безпеки, взаємодією з військовими для фізичного захисту критичної інфраструктури, натомість КМВА хоче бути державною міською адміністрацією.

Держава, безумовно, повинна питати з міської влади і там, де треба, – допомагати, а де треба – насварити, виходячи зі своїх повноважень. А у нас всі хочуть Києвом керувати, а відповідати за нього – не дуже. І через це всі ці непорозуміння виникають. У нас не менше питань з цього приводу до деяких державних мужів в контексті розуміння ними своїх повноважень.

Якщо конкретніше – як центральна влада допомагає столиці? Наприклад, уряд надав Києву, умовно кажучи, стільки-то генераторів…

Когенераційне обладнання Київ купував самостійно. Столичні фахівці реалізували унікальний проєкт будівництва об’єктів розподіленої когенерації з необхідним рівнем захисту. Вони вже збудовані й перебувають у тестовій експлуатації.

Говорити, що держава не допомагає, – не можна, але і те, що вона все робить в Києві за місцеву владу, – теж неправда. Закиди стосовно відсутності підготовки Києва до зими щонайменше несправедливі, адже йдеться про важку працю тисяч працівників.

Із 2022 року Київ послідовно нарощував резервні енергетичні та теплові потужності для підтримки роботи критичної інфраструктури, медичної та соціальної сфери, житлового фонду. Наразі місто підготувало понад тисячу генераторів різної потужності для критичної інфраструктури, закладів охорони здоров’я та соціальної сфери.

Як вже підкреслював в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, саме завдяки допомозі міжнародних партнерів, столиці вдалося цього року збільшити кількість мобільних котелень до 69 одиниць. Ще 4,5 тис. одиниць обладнання – генератори, інвертори, батареї – закуплено для житлового сектора в межах міських програм енергоефективності та енергостійкості.

Керівництво міста вже понад місяць бере участь у засіданнях штабу з віцепрем'єром – міністром енергетики Денисом Анатолійовичем Шмигалем. І за місяць комунікацій і взаємодій ми вже вийшли на якусь реальну роботу. Це вже не просто звинувачення Києва, а більш конструктивний формат – коли держава розуміє, які у столиці є ресурси, потенціал та хто що має робити. Так, ми говоримо, що нам від ДТЕК треба стільки-то електроенергії, якої у місті не вистачає. Потрібне безперебійне включення електроенергії в зоні обслуговування розбитої ТЕЦ-4 в умовах холодів, щоб люди грілись. Оце правильна взаємодія, а від розмов про те, хто краще готовий, людям тепліше не стає. Тому, як на мене, зараз ми уже перебуваємо на якомусь більш конструктивному етапі.

«Місто робить набагато більше, ніж могло би бути. І не всі кияни це усвідомлюють»

Кличку часто дорікали його закликом виїжджати з Києва на період морозів. Зараз цей період, будемо сподіватися, завершується. Ті, хто виїжджав, вже можуть повертатися? І чого Києву вдалося досягти за цей період в плані децентралізації генерації?

Система теплопостачання Києва – централізована й будувалась десятками років, за такий короткий період її замінити просто неможливо. Тим не менш, ми готувалося до цієї зими заздалегідь і з максимальною відповідальністю: працювали над тим, щоб була система захисту енергообладнання першого рівня, незалежно від того, що робила держава. Ми з 2024 року самостійно закупили газопоршневі установки, так звані міні-ТЕЦ, які дають можливість генерувати енергію, якщо не працює централізована система. Йдеться про 15 комплексів потужністю 60 МВт. За рахунок цього збудовані п'ять міні-ТЕЦ по Києву, які працюють та функціонують – без допомоги держави, хоча й не буду применшувати її роль. Але ці газопоршневі установки не вирішують проблему такого масштабу, яка виникла цього року.

Все-таки київська система централізованого опалення – найбільша в Східній Європі. Її не можна одномоментно, чи навіть протягом двох років, замінити дрібненькими генераціями. Тому це питання глобальне, і над ним зараз потрібно працювати і Києву, й іншим містам та регіонам. І взагалі, з урахуванням цієї зими, держава зараз має думати про майбутнє будівництво в країні нових систем опалення і електропостачання. Це стратегічне питання.

Поки незрозуміло, чи країна самостійно з цим впорається, чи потрібно просити допомоги у міжнародних партнерів. Київ, за умови таких потужних обстрілів, точно самотужки не впорається. Взагалі, енергетична система – дуже складний механізм, про який мають говорити фахівці, що в цьому добре розуміються. І, можливо, треба це робити непублічно.

Експерти вже кажуть, що до наступної зими усунути наслідки руйнувань енергоінфраструктури в Києві буде нереально.

Відновити буде складно, але немає нічого нереального. Наступна зима все одно буде і жити ми будемо. З точки зору моїх функціональних обов'язків, я вже зараз маю готуватися до наступної зими. Мені потрібно буде запускати дітей в садочки, школи, університети. І вже зараз енергетики мають сказати, до чого мені готуватись – ставити сонячні батареї або генератори закуповувати? І тільки на освітню сферу, за яку я відповідаю, потрібні час і гроші, з урахуванням технічних рішень, змодельованих на майбутнє. Але я не можу ухвалити таке рішення, поки енергетики мені не скажуть, яка у нас хоча б приблизно буде ситуація. А енергетики столиці, відповідно не скажуть це без енергетиків держави, які бачать систему в цілому. Такі ж питання, думаю, виникають і у влади Харкова, Одеси, Житомира, Львова...

Коли ви чуєте претензії з усіх боків, що київська влада не допрацювала у підготовці до зими, що, на вашу думку, найбільше недооцінюють у її роботі?

Це не зовсім коректно мені оцінювати, але давайте просто поміркуємо. Коли все добре, то зазвичай люди вважають, що так і має бути. А коли погано чи некомфортно – обов'язково хтось має бути винний. Це так влаштована, мабуть, людина, і не тільки у нас.

Вважаю, в тих умовах, в яких ми живемо, місто робить набагато більше, ніж могло би бути. І не всі кияни це усвідомлюють. Функція будь-якого чиновника міської чи державної влади – це робота на інтереси громади. Тобто ми – сервісна служба, яка повинна створювати комфортні умови для проживання. Але чим комфортніші умови ти створюєш – тим більші до тебе вимоги. Хоча і добре, що люди нас критикують, тому що якщо переоцінити свої сили – можна зробити тільки гірше. Потрібно вміти ухвалювати відповідальні рішення, не завжди популярні.

«Минулого року Київ спрямував на різні види допомоги майже 4 млрд грн»

На останній сесії Київради було прийнято рішення, що Київ буде надавати безвідсоткові позики для придбання генераторів у багатоквартирні будинки на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення. Вже створений спецоператор, який за це відповідатиме. Як швидко цю програму реально реалізувати і чи є на це кошти?

Трошки роз'ясню, що це було за рішення, як людина, яка в 2022 році відповідала за гуманітарний штаб і зараз є його координатором. На початку вторгнення, коли ми не знали, до чого готуватись, було дуже страшно. Попри це, ми усвідомлювали, що нам потрібно було підготувати місто до того, щоб умовно три місяці жити у фортеці. Ми очікували оточення столиці, і нашим завданням було забезпечити людей, які тут залишилися, продовольством та всім необхідним. Нам допомагали наші партнери, волонтери, міжнародні організації. І до нас почала надходити різна допомога, яка йшла безперервним потоком десь до кінця серпня 2022 року. Хоча на той момент було вже зрозуміло, що безпосередньої загрози Києву немає і, може, ця допомога в такій кількості і не потрібна. Але інерційність процесів була така, що ми продовжували все приймати, формувати, обліковувати та роздавати. Потім був період, коли ми стільки всього накопичили, що постало питання: що з цим усім робити. І ми почали передавати цю допомогу військовим, прифронтовим регіонам…

Зараз ми у плюс-мінус схожій ситуації, тільки в енергосистемі. У нас є дефіцит енергії, тепла, тому нам всі допомагають генераторами – різні країни, міжнародні організації, міністерства… Генераторів навезли стільки, що їх зараз більше, ніж необхідного обладнання для підключення. І допомога не перестає надходити. Але генератори треба роздати, підключити, обладнати, обслужити, замінити – це ціле господарство.

Тому на сесії Київради депутати одноголосно ухвалили рішення створити підприємство, яке буде оператором цього «генераторного господарства», – щоб в цьому був порядок. Наприклад, дуже багато генераторів ми дали на тимчасове використання комусь, хто їх потребував у критичний момент, бо, наприклад, замерзав житловий будинок, який працює тільки на електриці. І ці генератори треба брати на облік, аби не було хаосу, а потім ними, як майном розпоряджатись. У комунальному підприємстві, яке буде цим займатися, мають працювати фахівці з технічною освітою, що будуть ці генератори заправляти та обслуговувати. Тобто не йдеться саме про їх придбання.

Так а безвідсоткові позики на що будуть видавати? На ті генератори, які ви і так дали в тимчасове користування?

Місто надаватиме безвідсоткові позики виключно на придбання генераторів для багатоквартирних будинків. Йдеться про автономні джерела живлення, які дозволяють під час відключень електроенергії підтримувати роботу насосів, теплових пунктів, ліфтів та іншого критично важливого обладнання. Тобто це не про будь-які витрати. Скористатися програмою зможуть ОСББ, ЖБК, кооперативи та управителі будинків. Позика без відсотків, комісій, строком до року і до мільйона гривень на один будинок.

Також місто передбачило з цього року одноразову допомогу 40 тис. грн для киян, які опинилися у складних обставинах через аварії на мережах після обстрілів. Які критерії визначення цих складних обставин та скільки людей вже звернулося за допомогою?

Взагалі ця тема завжди у Києві працювала, але з початком повномасштабного вторгнення стала більш актуальною. За це відповідає заступник міського голови Марина Хонда, це її профіль. 

У нас є міська цільова програма «Турбота», в якій об’єднана допомога різним верствам населення – і тимчасово переміщеним особам, і людям, які опинилися в складних життєвих обставинах, і тим, хто потребує допомоги після обстрілів (минулого року місто спрямувало майже 4 млрд грн на різні види допомоги). Там прописано, на яких умовах і за що можна отримувати цю допомогу. 

На останній сесії Київради ми внесли зміни до міського бюджету, аби матеріальну допомогу в розмірі 40 тис. отримали домогосподарства, які зазнали пошкоджень через ракетні атаки і в них розмерзлися системи опалення. Зокрема, йдеться про прорив труб і підтоплення квартир через це. Поки ми збираємо такі заяви від громадян, оскільки спершу вони мають взяти довідку про пошкодження мереж у ЖБК, ОСББ, керуючої компанії, а це займає певний час.

Загалом за програмою «Турбота» діє кілька рівнів підтримки залежно від характеру наслідків від прямих ракетних влучань у житло. Наприклад, якщо у людини пошкоджено житло після прильоту і їй потрібні невеликі гроші для відновлення (наприклад, встановити вибиті вікна) – для цього є гарантована разова допомога у розмірі 10 тис. грн. Є ситуації, коли людина втратила житло і їй його потрібно орендувати – тоді виплачується 40 тис. грн разово, а потім додатково по 20 тис. грн до року. Або допомога переглядається, якщо житло за цей період не відновили. Що стосується безпосередньо відновлення пошкоджених будинків, цим напрямом опікується заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. У міському бюджеті передбачене окреме фінансування саме відбудови житлового фонду – це системна робота, яка триває з перших місяців повномасштабної війни. За цей час на відновлення пошкодженого житла столиця спрямувала майже 950 млн грн. Тобто допомога людям іде паралельно у двох напрямах – адресна фінансова підтримка через програму «Турбота» та окремо – відновлення будинків коштом міста.

І держава в цьому плані теж працює – діє програма «єВідновлення», яка реалізується шляхом нашої взаємодії. Є спеціальні комісії, які в щоденному режимі виїжджають на місця прильотів, обстежують та фіксують наслідки.

За 2025 рік у межах програми «Турбота. Назустріч киянам» ми виплатили допомоги на 250 млн грн сотням тисяч мешканців столиці (у розмірі 10, 20 або 40 тис. грн залежно від ситуації).

«Головне завдання – відновити роботу теплогенерації, зокрема, ТЕЦ-4»

Що буде далі з будинками, у яких прорвало труби через те, що вчасно не була злита вода з систем опалення? Як тільки спадуть морози, все це почнуть відновлювати?

У цих будинках не працює система опалення, але система водопостачання функціонує, бо водопровідні мережі знаходяться глибоко під землею, нижче відмітки промерзання. Там, де система опалення розмерзлась, особливо в Печерському, Дарницькому, частині Голосіївського району, де або не встигли злити воду, або так влаштовані системи, що ти її не зіллєш до кінця, будемо відновлювати. І тут якраз хочу відмітити взаємодію з державою, з ДТЕКом: там, де було неможливо відновити тепло, вони йшли на зустріч і намагалися не вимикати електрику, щоб люди могли грітися вдома. Зараз потепліє – і труби будуть відновлені.

Скільки часу це може зайняти?

Намагатимемось якнайшвидше, щоб встигнути до нового опалювального сезону.

Наскільки покращилася ситуація на Троєщині, де був справжній енергоколапс? Там прозвітували про відновлення теплопостачання, але потім відбувся черговий удар по ТЕЦ-6. 22 лютого знову по ТЕЦ били…

Там знову розбили, але знайшли можливість відновити теплопостачання. На Троєщині більш гнучка система, ніж на Дарниці, де так, на жаль, не зробиш. Але у нас працює величезна кількість комунальників, вони – реальні герої. У тих умовах і за тих викликів, в яких живе мегаполіс, я б їх до рівня наших військових захисників прирівняв.

У багатьох будинках Дарницького та Дніпровського району з трубами все гаразд, але опалювальний сезон там завершився ще в лютому через критичні пошкодження ТЕЦ-4. Як їх будуть готувати до запуску опалення до наступної зими? Всі надії лише на відновлення ТЕЦ, які можуть випаруватися після чергового ракетного удару?

Наразі стоїть головне завдання – відновити роботу теплогенерації, зокрема, й ТЕЦ-4. Якщо вона запрацює – все буде добре. Зауважу, що ці два мікрорайони за своїм масштабом – це, по суті, Черкаси, Житомир і Львів разом узяті. Звісно, ризики нових ракетних ударів є завжди, і тут вся надія на сили оборони, ППО. Але всього не передбачиш, бо це – війна. Крім відновлення ТЕЦ, альтернатив, які б забезпечували теплом такі великі райони, наразі немає. Я вже говорив, що це – стратегічне питання, яке має обговорюватися не тільки в Києві.

В другій частині інтерв’ю Валентина Мондриївського «Главкому» читайте про те, в якому стані знаходяться київські укриття, коли за таких екстремальних умов може завершитися навчальний рік та чому Київрада досі лишається без секретаря.          

Павло Вуєць, «Главком»