"Є великий ризик для ППО": як операція в Ірані вплине на обстріли України

Українська протиповітряна оборона демонструє висхідну ефективність, але питання ресурсів залишаються критичними. Як події на Близькому Сході можуть залишити Україну без ППО й у якому стані зараз наша протиповітряна оборона для 24 Каналу розібрали політичні та військові експерти.

Як війна в Ірані вплине на обстріли України?

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко вважає, що удари по Ірану мають для України низку позитивних наслідків, оскільки вони опосередковано послаблюють і Росію як ключового союзника Тегерана у війні проти нас

Можливе скорочення постачань іранських дронів-камікадзе та компонентів працює на користь України. Навіть попри те, що Росія частково локалізувала виробництво, ускладнення співпраці з Іраном створює для неї додаткові технологічні та виробничі бар'єри.

Особливо важливим позитивним фактором він вважає, що агресору буде значно складніше переходити на нові, вдосконалені модифікації безпілотників іранської розробки. Це уповільнює технологічне оновлення російського ударного арсеналу та зменшує потенціал для масштабування атак по Україні.

Як операція проти Ірану вплине на війну в Україні: дивитись відео

Однак, політолог Володимир Фесенко наголошує на ризиках після загострення конфлікту на Близькому Сході. Для України може виникнути додаткова загроза через активне використання систем ППО в цьому регіоні.

Patriot застосовують не лише Ізраїль, а й американські партнери в регіоні, тому у разі тривалих атак зросте потреба саме в ракетах до цих систем.

Може виникнути дефіцит ракет-перехоплювачів для Patriot, особливо якщо ця військова операція затягнеться і може з'їсти запаси цих ракет,
– додав політолог.

Він також вважає, що ризик посилюється через масштаб і географію атак Ірану, які спрямовуються не лише проти Ізраїлю, а й по американських базах та інших партнерах США. У таких умовах ракети витрачаються швидше, ніж відбувається поповнення запасів.

Тут є найбільший ризик для нас, оскільки повітряні загрози з боку Росії для нас залишаються дуже і дуже актуальними,
– підкреслив Фесенко.

Чому Росія змушена вже змінювати тактику обстрілів?

Авіаційний експерт Костянтин Криволап вважає, що найближчим часом тактика росіян може змінитися не через їхнє бажання, а через обмежені ресурси.

Росія зіткнулася з серйозними проблемами накопичення озброєння, і це вже помітно по характеру ударів. Експерт думає, що певний час вони ще намагатимуться завдавати ударів по українській енергетиці, однак можливості для масштабних атак суттєво звужуються.

Стратегічні запаси ракет у росіян, судячи з розрахунків і того, що бачимо вже, майже вичерпаний або взагалі вичерпаний.

Нагадаємо, Воткінський завод, ймовірно, атакували ракетами "Фламінго", які пролетіли понад 1 400 км до заводу. Там виробляли ракети для комплексів "Іскандер‑М", а також міжконтинентальні ракети RS‑24 "Ярс" і підводні БРПЛ "Булава". Супутникові знімки свідчать, що внаслідок вибуху було завдано значної шкоди цехам та виробничим корпусам, що спричинило пожежу на території підприємства та ймовірно пошкодило обладнання.

На думку Криволапа, удар по Воткінському заводу серйозно ускладнив для Росії відновлення запасів балістичних ракет, зокрема "Іскандерів" та "Кинджалів".

Це затримує росіян на три місяці, а скоріш на пів року для оновлення своїх запасів,
– зауважив аналітик.

Криволап прогнозує, що подальші атаки можуть мати більш точковий характер – із застосуванням обмеженої кількості балістичних або крилатих ракет.

У якому стані ППО України зараз?

Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор та військовий експерт Роман Світан вважає, що Україна поступово та системно покращує роботу протиповітряної оборони, і це вже підтверджується конкретними результатами.

Збільшення кількості збитих цілей свідчить про злагодженість дій та нарощування можливостей ППО. Українська система протиповітряної оборони, як переконаний Світан, давно є багатоешелонованою, а її ефективність залежить передусім від наявності достатньої кількості засобів ураження – насамперед ракет.

Як тільки до нас приходять нові партії й отримуємо їх у достатній кількості, то практично всі аероцілі, які запускають росіяни, а це кілька сотень, збиваються,
– підкреслив полковник запасу.

До роботи активно залучається легкомоторна авіація та армійська авіація, які перехоплюють дрони на різних висотах. Винищувачі ж виконують завдання з добивання крилатих ракет або тих безпілотників, які прорвалися через нижчі ешелони.

Водночас Світан вважає, що залишається серйозна проблема із прикриттям від балістичних ракет. Можливість їхнього перехоплення залежить виключно від наявності протибалістичних комплексів і запасу ракет до них.

В Україні лише закрито 10% території протибалістичними комплексами, а 90% – відкрито,
– зауважив експерт.

Він також думає, що Україні потрібно не лише посилювати оборону, а й розвивати власні спроможності для дзеркальних ударів балістикою по військових цілях противника, оскільки саме цей тип озброєння здатен долати глибоку протиповітряну оборону РФ.

У якому стані ППО України: дивитись відео

Чи реально створити антидроновий купол?

Генерал армії, екскерівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що створення повноцінного антидронового щита – це не декларація, а практичне завдання, яке давно мало бути реалізоване. На його думку, йдеться не про одну систему, а про багаторівневу модель захисту.

По-перше, це ураження пускових позицій і логістики ворога ще на його території. По-друге, формування щита безпосередньо біля державного кордону, а не лише над столицею. І по-третє, захист конкретних об'єктів: міст, сіл, енергетичної інфраструктури та військових підрозділів.

Оборона має бути глибоко ешелонованою і системною. Окрім наявних систем ППО, таких як Patriot чи IRIS-T, необхідно масштабувати використання мобільних засобів протидії дронам різних типів.

За словами експерта, ефективні комплекси на кшталт "Гепардів" мають застосовуватися у значно більшій кількості, адже ворог використовує широкий спектр безпілотників і ракетних засобів. Окрему увагу він приділяє менш помітному, але надзвичайно важливому компоненту – радіоелектронній боротьбі та дезорганізації систем управління противника.

Українські фахівці вже давно, як вважає Маломуж, мають напрацювання у сфері радіорозвідки та контррозвідки, здатні виявляти й нейтралізовувати такі системи. Проте ці можливості тривалий час використовувалися недостатньо активно.

У підсумку Маломуж думає, що антидроновий щит цілком реальний, однак його ефективність залежить від комплексності підходу, швидкості рішень і системного розгортання на всіх напрямках. І, як він сам наголошує, "це дуже ефективна модель", якщо її впроваджувати не фрагментарно, а в повному обсязі.

Як зробити антидроновий купол над Україною: дивитись відео

Операція проти Ірану дає результати: останнє

• Протягом останніх днів США та Ізраїль провели масовані авіаудари по території Ірану, включно по Тегерану та військових об'єктах, що стало найбільшою бойовою операцією в регіоні за багато років, і внаслідок яких підтверджено загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та декількох високопоставлених командирів – це спричинило різку ескалацію боїв.
• У відповідь на удари Іран здійснює нову хвилю ракетних і безпілотних атак по об'єктах в Ізраїлі, Кувейті, Об'єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Бахрейні та Іраку. Внаслідок цього пролунали вибухи, спрацювали сирени повітряної тривоги, зафіксовані поранені та загиблі. Також іранські ППО збили американський винищувач F‑15, пілот якого катапультувався і вижив.
• Всередині країни тривають протести проти влади, що почалися ще наприкінці 2025 року через економічну кризу і політичне невдоволення. Після ударів по Тегерану і повідомлень про смерть Хаменеї заворушення посилилися, державні сили застосовують репресії, відключають інтернет і блокують соціальні мережі, щоб стримати масові акції.