Німецький експерт розповів про вплив ударів по Ірану на Росію

Росія має привід для занепокоєння у зв’язку з можливою втратою важливого союзника в особі уряду Ірану, проте окремі аспекти ескалації на Близькому Сході грають на руку Кремлю.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив німецький експерт, співзасновник аналітичного центру Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн.

«Чи незадоволена Росія? Так, звичайно. Вони втрачають важливого союзника», – сказав експерт.

Водночас він наголосив, що Росія вже сама виробляє за ліцензією ту зброю, яку свого часу отримала від Ірану за ліцензією, зокрема безпілотники «Шахед», які широко використовуються проти України.

Також він вважає, що Росія отримує прибуток від різкого зростання цін на викопне паливо, спричиненого нестабільністю в регіоні, зокрема блокуванням Ормузької протоки та нападами на нафтову інфраструктуру країн Перської затоки.

Ще однією причиною для «радості Росії» є зміщення міжнародної уваги з війни агресії проти України на Близький Схід.

«Але, звичайно, в довгостроковій перспективі головним буде, якщо ще більше союзників Росії та Китаю в усьому світі пройдуть зміну урядів та фактично стануть дружніми до США та менш дружніми до цих двох автократичних держав», – сказав Фройденштейн, додавши, що залишається невідомим, чи дійсно в Ірані відбудеться зміна режиму.

«Ми не знаємо, чим це закінчиться, і, очевидно, це не було чітко сплановано адміністрацією США», – сказав експерт.

Водночас, говорячи про роль і позицію ЄС, експерт визнав, що Європа залишається осторонь, оскільки не має впливу на Близький Схід.

«Європейці застрягли між молотом і ковадлом. Вони не мають впливу на Близький Схід. Британці та французи у принципі мобілізуються, коли Іран також атакував бази цих країн у регіоні. Але крім цього, сам Європейський Союз повністю осторонь і може лише готуватися до прийняття біженців і, звичайно, до відновлення Ірану після закінчення війни, коли в Ірані буде при владі кращий уряд», – сказав експерт.

Тим не менш, він похвалив Європейський Союз за те, що цього року він продемонстрував готовність вжити жорсткіших заходів щодо Ірану, зокрема оголосивши Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією.

Як повідомляв Укрінформ, 28 лютого США та Ізраїльзавдали спільних ударів по об’єктах режиму в Ірані. Після цьогоІран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії.

Згодом інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA)підтвердило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув уранці 28 лютого.

Пізніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер надав Сполученим Штатам дозвіл використовувати британські авіабази для знищення іранських ракетних потужностей. А голова уряду Іспанії Педро Санчес заборонив військовим США використовувати іспанські військові бази для атак на цілі в Ірані.

Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сили Альянсу не будуть залучені до спільної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.