Ормузька протока на паузі: чи злетить нафта до 100 доларів і що це означає для України

Щонайменше 40 танкерів утворили корок у Перській затоці черезвійну США та Ізраїлю проти Ірану. Станом на 2 березня нафтові судна, кожне з яких перевозить близько 2 млн барелів нафти, простоюють та очікують на прояснення безпекової ситуації перед проходом через Ормузьку протоку, пише Bloomberg. Формально протоку не закрито, однак після атак, попереджень з боку Ірану та скасування страховиками воєнного покриття судноплавство різко скоротилося. Ціни на нафту відреагували одразу. За словами фінансового експерта Андрія Шевчишина, ще 27 лютого нафта Brent торгувалася близько 73 доларів за барель, а вже на початку тижня піднялася до 78-79, додавши близько 6 доларів за кілька днів. Водночас таке зростання цін на нафту ще не можна назвати структурним дефіцитом, а реакцією на ризики, пояснює експерт у коментарі Фокусу.

Ціни на нафту 2 лютого і блокування Ормузької протоки: чи буде межа

Після того, як Корпус вартових ісламської революції (КСІР) заблокував Ормузьку протоку,в світі розпочалася найгостріша енергетична криза від початку 2026 року. Уже 1 березня протока фактично була закрита для комерційного судноплавства, тому в Перській затоці утворилося скупчення танкерів біля Бендер-Аббаса. Через цей вузький коридор проходить близько 20% світового морського постачання нафти.

У понеділок, 2 березня, ринок частково відіграв паніку вихідних, проте ціни на нафту все ще вражають.

• Brent — 78,58 доларів за барель (що свідчить про +7,18% від 73,31 доларів);
• WTI — близько 71,17 доларів (+6,2%);
• Urals (РФ) торгується з дисконтом 15-18 доларів до Brent — орієнтовно 60-63 доларів.

За тиждень Brent додав близько 13%, а вчора підіймався до пікових 82 доларів. Аналітики міжнародних банків уже допускають сценарій 100+ доларів у разі тривалої блокади.

"Туман війни" і спекуляції: що зараз відбувається на нафтовому ринку

Як зазначив фінансовий експерт, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин, поспішати з однозначними прогнозами щодо злету цін на нафту поки не варто.

"Ці прогнози можна розглядати лише у прив’язці до ситуації в Ормузькій протоці та навколо нафтовидобутку на Аравійському півострові. Усе буде залежати від цього напрямку. Зараз ми бачимо туман війни і, звісно, спекуляції" — розповів він Фокусу.

За його словами, нинішнє зростання передусім відображає реакцію емоційного ринку, а не дефіциту фізичної нафти.

"Ми ще напередодні бачили значні спекуляції. У п’ятницю Brent був близько 73 доларів, сьогодні доходив майже до 80-ти. Це плюс шість доларів — але до 100-та ми ще не дійшли. Реальний ринок поки що не зачеплений", — зазначив експерт і наголосив, що світ має запаси, а частина нафти накопичена в морі та на складах.

"Найбільші резерви зараз сконцентровані в Китаї.Їх може вистачити на місяці споживання. Є значні обсяги нафти в морі, які раніше стримували зростання цін", — пояснив він.

Тож, перші 5-7 днів конфлікту паніка на ринку зрозуміла, проте структурної кризи поки немає: "Як мінімум сім днів ніхто нічого не розраховує. На ринках — лише спекуляції".

Чи можливі 100 доларів за барель нафти

Минулого тижня лунали прогнози, зокрема від Reuters, про 90 доларів за барель нафти у разі ударів по Ірану. Зараз обговорюється вже понад 100.

"Ціна може бути й вищою за 100 доларів, якщо будуть руйнування нафтової інфраструктури або тривале блокування протоки. Але США завели туди стільки флоту, що фізично надовго заблокувати протоку буде складно. Її можуть атакувати дронами чи ракетами, але навколо стоять кораблі й авіація. Це не вигідно нікому", — пояснює Шевчишин.

Важливо 200 доларів за барель: до яких небес може злетіти ціна на нафту, якщо Іран перекриє Ормузьку протоку

Сценарії щодо підвищення цін на нафту у світі наразі залежать від тривалості блокади Ормузької протоки. Якщо ескалація на Близькому Сході триватиме понад 5 днів, то ціна на нафту сягне 90-110 доларів за барель. А у разі швидкого розблокування, ціни відкотятся 70-75 доларів.

Варто враховувати і наявність альтернативних маршрутів. Зокрема нафтопроводів через Саудівську Аравію та ОАЕ, що частково знижує ризики повного колапсу поставок.

Позиція США: високі ціни нікому не потрібні

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін звертає увагу на політичний фактор.

"США не зацікавлені у високих цінах на енергоресурси і тому будуть по можливості намагатися завершити війну проти Ірану швидко, щоб заспокоїти ситуацію в регіоні. США вже заручилися певною підтримкою від Великої Британії, яка надала доступ до своїх воєнних баз на Близькому Сході щоб пришвидшити падіння режиму в Ірані", — зазначив він у коментарі Фокусу.

На його думку, якщо інтенсивність бойових дій знизиться протягом 7-8 днів, ринок швидко заспокоїться і ціни підуть униз.

Хто виграє, а хто програє

Від війни на Близькому Сході Росія формально отримує короткостроковий плюс. Йдеться про зростання котирувань. Адже її нафта марки Urals, хоча й повільніше за глобальний ринок (+2% проти +7-8% по Brent), але все ж підтягується.

"Для РФ це певний позитив, який пом’якшує бюджетну ситуацію. Але вони продають із дисконтом і не отримують повного ефекту від зростання", — каже Шевчишин.

Водночас довготривала нестабільність може вдарити і по виробниках: якщо танкери не виходитимуть із затоки, резервуари швидко заповняться, а видобуток доведеться скорочувати.

Ціни на газ і паніка на ринках

Ситуація з Іраном вже вплинула і на газовий ринок. Європейські газові хаби зафіксували рекордне зростання цін на початку торгів понеділка, 2 лютого, а саме, основний газовий хаб Dutch TTF підскочив на 27,5% — від 32,81 євро до 40,8-41,9 євро/МВт-год. Злет відбувся о 09:39 ранку, а вдень ціни відкотилися до 39,2 євро.

Паралельно ОПЕК+ заявила про плани збільшити видобуток на 411 тис. барелів на добу — сигнал ринку, що картель готовий стримувати дефіцит.

Також відомо, що Катар повністю зупиняє виробництво природного газу після прильотів по своїх обʼєктах: країна є світовим лідером. Кожен 5-й танкер СПГ у світі — саме катарський.

Чи зростуть ціни на АЗС в Україні

Українські водії вже бачать поступове підвищення цін на заправках. Але однозначно заявляти, що це реакція на Ормуз, не можна.

"Зростання нафти до стели на АЗС проходить 2-3 тижні, іноді місяць. Те, що ми бачимо зараз, це ще реакція на попереднє підвищення", — пояснює Шевчишин.

"Плюс старт агросезону — аграрії масово закуповують пальне. Це додатковий фактор попиту".

Якщо Brent закріпиться вище 85-90 доларів, український ринок відчує це вже у квітні.

Нагадаємо, Іран відмовився від будь-якихпереговорів зі США. Там зазначили. що Вашингтон є відповідальним за ескалацію напруги на Близькому Сході.

Тим часом президент Володимир Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході може вдарити по постачанню зброї Україні.

також Фокус вже передавав, що деякі великі нафтові компанії та провідні торгові домипризупинили постачання сирої нафти, палива та скрапленого природного газу через Ормузьку протоку.