Відкладена операція: чому США та Ізраїль перенесли удар по Ірану?

Після того, як 17 лютого другий раунд переговорів між США та Іраном у Женеві не приніс відчутних результатів, американські та ізраїльські військові почали готуватися до потенційних ударів, запланованих на суботу, 21 лютого. Проте операція того дня так і не відбулася.

Високопоставлені чиновники США та Ізраїлю пояснили, що операцію відклали з низки розвідувальних та оперативних причин. Однією з головних причин називали несприятливі погодні умови в регіоні, що особливо турбувало ізраїльську сторону. Мовляв, погода справді відіграла свою роль, хоча деякі припущення про інші фактори відкидалися як «маячня».

Затримка також була пов'язана з американською стороною, якій знадобився додатковий час для кращої координації з Армією оборони Ізраїлю. У цей період між першою та оновленою датами удару американська та ізраїльська розвідки почали побоюватися, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї може сховатися в підземному бункері, тоді як інші заплановані цілі, як очікувалося, мали перебувати на поверхні.

Спочатку план передбачав удар по Алі Хаменеї, його синах, а також по зібраннях іранських високопосадовців, зокрема по традиційній щосуботній нараді. Амбасадор Ізраїлю в США Єхіель Лейтер уточнив, що мішенями мали стати дві окремі зустрічі, де обговорювалася реакція влади на протести в Ірані.

Водночас, затримка операції дозволила провести ще один раунд переговорів 26 лютого у Женеві. Хоча думки американських та ізраїльських посадовців щодо справжньої мети цих переговорів розходилися, деякі стверджували, що вони мали підтримати віру Тегерана в дипломатичний шлях. Інші наполягали, що переговори були щирими, а нова дата операції була визначена з тактичних і оперативних міркувань.

Після повернення з Женеви з остаточною американською пропозицією, яка передбачала десятирічний мораторій на збагачення урану, Іран її відхилив. Після цього, доповідавши президенту США, було ухвалено рішення розпочати військову операцію. Іран, як було заявлено, міг запобігти удару, якби вів переговори сумлінно. Внаслідок цього 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну операцію проти Ірану, що отримала назву «Епічна лють» з американського боку та «Рев Лева» – з ізраїльського.

У матеріалі йдеться, що відкладення удару дало тодішньому президенту Дональду Трампу ще один тиждень на вибір між дипломатією та війною, якими він йшов майже два місяці. Це також підвищило важливість фінального раунду ядерних переговорів у Женеві, надавши Тегерану останній шанс укласти угоду.

Операція охоплювала удари по військових цілях Ірану та об'єктах, де перебували чиновники. 1 березня стало відомо про загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та інших високопосадовців, включаючи міністра оборони, начальника Генштабу, головнокомандувача КВІР та секретаря Ради оборони. Дональд Трамп заявив, що операція може тривати близько 4 тижнів, але США розраховують завершити її швидше.

Один із чиновників адміністрації Дональда Трампа, коментуючи затримку, заявив: «Останні два тижні були дуже суперечливими».

Американський чиновник наголосив: «Було докладено узгоджених зусиль для чесних переговорів, зокрема в Женеві. Але результату це не дало. Наші ресурси були готові, тож президент вирішив завдати удару. Іран міг запобігти цьому, якби вів переговори добросовісно. Але цього не сталося».

Історія цієї відкладеної операції підкреслює складність міжнародних відносин, де дипломатичні зусилля переплітаються з військовими приготуваннями. Вона показує, як кожен крок та кожне рішення впливають на долю не лише лідерів, а й цілих націй, залишаючи відкритим питання про те, наскільки іншою могла б бути історія, якби події розвивалися за початковим планом.