Трамп готує зміну режимів у трьох країнах: в The Atlantic назвали нову мету

Головне:

На тлі операції США та Ізраїлю в Ірані Білий дім готує новий грандіозний план, а саме - повалення не однієї й не двох, а трьох автократій. Про це пише у своїй статті для The Atlantic журналістка Вівіан Салама.

За її словами, американський президент Дональд Трамп вже придивляється до своєї наступної мети - Куби.

"Президент відчуває, що у нього все виходить, що все йде як треба", - цитує Салама одного з чиновників адміністрації.

Президент відкрито говорив про те, що хотів би бачити на Кубі, і в п'ятницю в Білому домі, спілкуючись з журналістами, допустив можливість "дружнього захоплення" острова з населенням в 11 мільйонів осіб. Він заявив, що держсекретар Марко Рубіо веде переговори з кубинськими лідерами на "дуже високому рівні" про можливу "угоду".

За даними Axios, Рубіо також підтримує неофіційні контакти з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро, онуком колишнього президента Рауля Кастро, брата і наступника Фіделя.

Трамп неодноразово підкреслював жалюгідне економічне становище Куби. Він також стверджував, що пост-кастровський кубинський режим настільки фундаментально слабкий, що його власна деградація неминуче призведе до посилення армії загарбників.

"Однак ця ідея пов'язана з ризиками. Куба, охоплена заворушеннями, може призвести до припливу біженців до Сполучених Штатів в той момент, коли адміністрація намагається повернути назад міграційні потоки. Військова кампанія може створити ґрунт для повстання, але після майже семи десятиліть репресивного правління в країні практично відсутня організована опозиція. Це може зробити привабливим варіант врегулювання шляхом переговорів, при якому режим залишиться при владі, але Америка візьме контроль над ситуацією (за прикладом Венесуели). Але такий результат буде далеким від перетворення Куби на новітню демократію світу — мети багатьох прихильників Трампа в Південній Флориді та кроку, який дозволить президенту заявити, що він не просто змінив лідерів, але і змінив фундаментальний характер країни", — йдеться в статті.

Особисті мотиви Трампа

Салама стверджує з посиланням на представників адміністрації та довірених осіб Трампа, що за публічними роздумами президента США про Кубу ховається "щось велике і особисте".

"Президент вважає себе першим сучасним американським лідером, у якого вистачило сміливості завершити те, до чого інші лише торкалися: кардинальні перетворення по всьому світу, які, на його думку, могли б закріпити за ним спадщину, що перевершує спадщину Рональда Рейгана (який переміг Радянський Союз у холодній війні), Джиммі Картера (який домігся підписання Кемп-Девідських угод 1978 року між Ізраїлем і Єгиптом) і Річарда Ніксона (який відновив відносини США з Китаєм)", - йдеться в статті.

За словами помічників Трампа, президент США "як ніколи переконаний, що чи то у Венесуелі, Ірані чи на Кубі, лише він один може все виправити".

Зазначається, що в оточенні Трампа лунають гучні заклики до дій. Марко Рубіо — онук кубинських емігрантів — давно виступає за повалення режиму Кастро, який зараз очолює Мігель Діас-Канель. Багато з найближчих радників Трампа родом з Південної Флориди, де кубинські та венесуельські емігранти складають впливовий і зростаючий електорат. Успіх на Кубі на умовах Трампа може дати поштовх його ймовірному наступнику від Республіканської партії.

За словами представників адміністрації США, Рубіо роками розмірковував про зміну режиму, хоча публічно він утримувався від уточнення, хто повинен очолити країну, і не пропонував конкретного економічного плану, який би відновив Кубу після десятиліть санкцій.

"Статус-кво на Кубі є неприйнятним. Кубі потрібні зміни", - заявив Рубіо журналістам минулого тижня.

"Подальші дії Трампа можуть, принаймні частково, залежати від результатів двох вже проведених ним операцій", - пише Салама.

У Венесуелі відносно спокійно після захоплення Мадуро, після того як Трамп вирішив співпрацювати з віце-президентом Мадуро, Делсі Родрігес. Деякі політичні в'язні були звільнені, а венесуельська економіка отримала підтримку завдяки організованим США продажам венесуельської нафти. Однак адміністрація Трампа не назвала жодних термінів для будь-яких кроків до демократії. Можливо, простого усунення Мадуро буде достатньо для задоволення амбіцій Трампа.

Удари по Ірану, в результаті яких був убитий верховний лідер аятолла Алі Хаменеї, відбулися настільки недавно, що неможливо передбачити, що буде далі.

"Режим в Гавані, судячи з усього, сподівається на ще одну американську кризу на Близькому Сході, подібну до наслідків вторгнення в Ірак у 2003 році, щоб відрадити Трампа від третьої спроби зміни режиму. Але всередині адміністрації Трампа тиск, ймовірно, буде тільки зростати", - резюмувала журналіст.

Військова операція США та Ізраїлю в Ірані - останні новини

Як писав Главред, Ізраїль і США 28 лютого завдали ударів по об'єктах на території Ірану. У центрі столиці Тегерана сталося кілька потужних вибухів. Міністр Ізраїлю оголосив про "початок превентивних ударів" по Ірану.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп закликав іранську армію скласти зброю, а жителів Ісламської Республіки - "взяти свою долю у власні руки".

В результаті операції загинув верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї. За даними агентства Fars News Agency, напад стався рано вранці в суботу, коли Хаменеї "перебував у своєму кабінеті в будинку лідера" і "виконував свої обов'язки".

Також загинув командувач Корпусом вартових ісламської революції Мохаммад Пакпур, іранський міністр оборони Азіз Насірзаде і начальник генерального штабу збройних сил Абдулрахім Мусаві.

Іран у відповідь завдав ударів по ізраїльській території та по військових базах США на Близькому Сході.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон планує продовжувати свою операцію проти Тегерана протягом"чотирьох-п'яти тижнів". На питання про те, кого він хотів би бачити на чолі Ірану, він відповів: "У мене є три дуже хороших кандидати".

Тим часом прем'єр-міністр Кір Стармер заявив, що Велика Британія планує залучити українських фахівців, які разом з британськими експертами допомагатимуть країнам Перської затоки підвищити ефективність протидії іранським безпілотникам.