Заморожені активи РФ для України: тему закрито?

«Це питання остаточно вирішене», – заявив днями міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul), виключивши повернення до ідеї використання заморожених російських активів для підтримки України. І це – попри те, що Угорщина продовжує блокувати надання Україні кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро.

Важлива деталь: Вадефуль зробив цю заяву на спільній пресконференції в Берліні з главою МЗС Бельгії Максимом Прево. Саме Бельгія займає одну з найжорсткіших позицій проти використання заморожених активів, оскільки більша їх частина перебуває на її території – у депозитарії Euroclear.

Формулювання німецького міністра прозвучало категорично. Особливо якщо врахувати, що уряд Німеччини на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем (Friedrich Merz) раніше активно просував ідею так званого «репараційного кредиту» – механізму, який передбачав використання заморожених російських коштів як забезпечення фінансової підтримки України.

Тому DW вирішила з'ясувати, яку позицію сьогодні займає Євросоюз. У грудні лідерам ЄС не вдалося домовитися про передачу заморожених російських коштів Україні. Чи справді тему остаточно закрито? У Брюсселі реальність виявилася значно складнішою.

Вадефуль назвав кредит у 90 мільярдів євро «дуже хорошим альтернативним інструментом» – йдеться про кошти, які залучатимуться ЄС на фінансових ринках під гарантії бюджету Євросоюзу. Зі свого боку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) у Києві наголосила, що кредит був погоджений усіма 27 лідерами ЄС і що «це слово не можна порушити». Водночас вона додала, що в Євросоюзу у разі необхідності є «різні варіанти».

Суперечність між цими двома заявами відображає глибший інституційний розкол всередині ЄС – між політичною оцінкою поточного моменту та юридичним статусом питання.

Єврокомісія: Ми дивимося на це по-іншому

На брифінгу Єврокомісії в Брюсселі в п'ятницю, 27 лютого, кореспондентка DW прямо запитала, чи зняте питання використання всієї суми заморожених російських активів – а не лише відсотків від них – «повністю з порядку денного за будь-яких передбачуваних обставин».

Офіційний представник Єврокомісії Балаш Уйварі дав зрозуміти, що позиція Брюсселя не збігається з формулюванням глави МЗС ФРН. «Я думаю, що наша думка з цього питання дещо відрізняється. Дозвольте мені повернутися до висновків Європейської ради, ухвалених у грудні. Там є ключова фраза, згідно з якою Єврорада просить законодавців ЄС продовжити роботу над пропозицією щодо репараційного кредиту. Тож, я думаю, це дає дуже чітку відповідь на запитання», – підсумував він.

Єврорада закликала продовжити роботу

У висновках Європейської ради від 18 грудня дійсно зазначено, що вона «закликає Раду ЄС і Європейський парламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що передбачають надання репараційного кредиту на основі коштів, пов'язаних із замороженими активами Росії».

У тому ж тексті наголошується, що Євросоюз залишає за собою право використати ці активи для погашення призначеного для України кредиту в 90 мільярдів євро у повній відповідності до законодавства ЄС і міжнародного права. За умовами Україна повинна буде повернути його лише в разі, якщо Росія виплатить їй репарації за завдану війною шкоду.

Інакше кажучи, формально мандат на опрацювання механізму зберігається. Однак формальне збереження мандата не означає політичної готовності до його реалізації.

Чиновники і дипломати ЄС повідомили кореспондентці DW, що наразі активна робота над будь-якою новою законодавчою пропозицією щодо використання заморожених активів не ведеться. Тобто в процедурному плані жодного просування немає.

Європарламент: Росія має заплатити

Найжорсткішу позицію в цьому питанні традиційно займає Європарламент. У резолюції, ухваленій 24 лютого – у четверту річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну, – євродепутати заявили «про свою тверду переконаність у тому, що Росія має заплатити за колосальну шкоду, завдану Україні».

Вони знову закликали Євросоюз використати заморожені активи російського Центробанку «для забезпечення репараційного кредиту, який слугуватиме підтримці оборони та відновлення України і посилить тиск на Росію з метою припинення її агресивної війни». Європарламент також підтримав висновок Євроради про необхідність продовжити роботу над пропозицією Єврокомісії щодо «репараційного кредиту».

Тим самим парламент фактично підтримує саму ідею використання заморожених активів на користь України – хай і у формі забезпечення позики. Водночас слово «конфіскація» на спеціальній сесії, присвяченій війні в Україні та допомозі з боку Європи, теж пролунало – з уст очільниці другої за чисельністю фракції соціал-демократів Іраче Гарсії Перес.

«Рано чи пізно Європейський Союз має конфіскувати 210 мільярдів євро заморожених російських активів... Це не помста – це справедливість. У Європі ми навчилися: той, хто руйнує, має платити».

Таким чином, на парламентському рівні дискусія не лише не закрита – вона ведеться у максимально прямих формулюваннях. Водночас резолюції Європарламенту мають політичний характер і не мають прямої законодавчої сили без згоди Ради ЄС. А саме там і заблоковано подальше просування механізму.

Дипломати ЄС: Хто взагалі наважиться знову це підняти?

Попри формальне збереження мандата, в дипломатичних колах ЄС настрої залишаються скептичними.

«Використання основної суми активів наразі не розглядається як здійсненний варіант», – повідомив кореспондентці DW один із дипломатів ЄС. За його словами, у короткостроковій перспективі пріоритетом залишається розблокування кредиту в 90 мільярдів євро, оскільки Україні терміново потрібні кошти. Усі співрозмовники DW погодилися, що це зараз набагато реалістичніше, ніж знову відкривати складні та делікатні дебати щодо заморожених російських активів.

Інший дипломат нагадав, наскільки болісною виявилася попередня спроба просунути цю ідею: «Переговори тривали місяцями. Прем'єр-міністр Бельгії фактично сказав: «тільки через мій труп». За його словами, у Брюсселі «багато хто бився головою об стіну, намагаючись це провести».

«Хто взагалі знайде в собі енергію і сміливість, щоб знову підняти це питання? Я готових до цього не бачу», – визнав один із співрозмовників DW.

Ключовим фактором залишається позиція Бельгії. Саме там – у депозитарії Euroclear – зберігається значна частина заморожених російських активів.

Бельгійська влада та деякі експерти в Брюсселі вказують на низку ризиків, пов'язаних із можливим використанням основної суми активів, оскільки такий крок став би безпрецедентним.

Йдеться не лише про політичні наслідки, а й про юридичні та фінансові. Дипломати говорять про можливі судові позови, потенційний підрив довіри до європейської фінансової системи та ризик створення прецеденту вилучення суверенних резервів – кроку, який може вплинути на статус євро як резервної валюти.

Крім того, значна частина юридичної та фінансової відповідальності лягла б саме на Бельгію як країну, де ці кошти зберігаються. В ЄС побоюються, що повернення до цієї теми в нинішніх умовах може спровокувати кризу довіри всередині блоку та загострення відносин між державами-членами.

Угорщина: тактика, а не стратегія?

Ще один фактор – дії Будапешта. На думку кількох дипломатів ЄС, угорське вето може мати радше тактичний характер. За їхніми оцінками, дії прем'єр-міністра Віктора Орбана пов'язані не стільки з наміром заблокувати допомогу Україні як таку, скільки з вирішенням внутрішніх політичних і економічних завдань. Якщо вдасться знайти компроміс щодо постачання нафти трубопроводом «Дружба», блокування кредиту може бути зняте.

«Щойно нафта знову піде трубами, питання буде вирішене», – сказав один із дипломатів. «А Орбан скаже своїм виборцям: дивіться, який я крутий переговірник», – додав інший. Парламентські вибори в Угорщині призначені на 12 квітня.

У кулуарах ЄС говорять, що шлях до розблокування кредиту поступово окреслюється. Обговорюється можливість формальної оцінки шкоди трубопроводу «Дружба» і навіть символічної інспекційної поїздки – кроку, який дозволив би Будапешту подати ситуацію як дипломатичний результат.

Деякі співрозмовники також зазначають, що тиск з боку Угорщини може бути пов'язаний і з іншими фінансовими темами, включно з її власними запитами в межах оборонних інструментів ЄС.

У цій ситуації повернення до теми конфіскації активів виглядало б для багатьох у Брюсселі надмірною ескалацією. «Головне зараз – це кредит Україні. Це велика проблема», – підкреслив дипломат.

«Рано чи пізно активи знадобляться»

Водночас дипломати не вважають питання остаточно закритим у довгостроковій перспективі. «Єврокомісії доведеться представити нову, значно переконливішу і юридично обґрунтовану пропозицію», – зазначив один із дипломатів.

«Якщо війна затягнеться ще на три-чотири роки, нам знадобляться заморожені активи – рано чи пізно», - сказав інший.

У Брюсселі обговорюються й можливі «креативні» рішення – наприклад, передача активів на загальноєвропейський рівень для зниження ризиків для Бельгії.

Таким чином, заява Йоганна Вадефуля відображає політичну оцінку поточного моменту, але не формальне закриття питання: політичний мандат зберігається, а Європарламент продовжує наполягати на використанні активів.

Утім, у Раді ЄС немає необхідної більшості для реалізації цієї ідеї, а активної роботи над новим механізмом ухвалення рішень наразі не ведуть. У підсумку дискусія поставлена на паузу, і її відновлення залежатиме насамперед від політичної динаміки всередині самого Євросоюзу.

Ксенія Польська