"Лотерея Мугабе": навіщо Трамп одночасно вдарив по Ірану та Anthropic

Нобелівський лауреат з економіки Дарон Аджемоглу проводить несподівану паралель: удар по Ірану та розправа над ШІ-компанією Anthropic - ланки одного ланцюга. Трамп, який обіцяв не вплутуватися в нові війни, розв'язав потенційно більш небезпечний конфлікт, ніж Іракська війна. А президент, який викриває соціалізм, використав державну машину для знищення приватної компанії, яка відмовилася допомагати Пентагону з масовим стеженням. Аджемоглу порівнює це з диктатором Зімбабве Мугабе, який виграв національну лотерею просто тому, що міг: абсурд і нехтування нормами - не побічний ефект, а суть. Поки OpenAI кидається укладати угоди з військовими, а вбивство Хаменеї загрожує дати нове життя "Хезболлі" та ХАМАСу, головна теза економіста звучить тривожно просто: правила - для простаків.

Президент США Дональд Трамп, який прийшов до влади з обіцянкою не вплутуватися в нові військові авантюри - особливо на Близькому Сході, - розв'язав потенційно більш небезпечний конфлікт, ніж війна в Іраку покоління тому, і з ще більш хиткими підставами. Але його використання державної машини для знищення приватної компанії може мати ще більш далекосяжні наслідки.

Лотерея Мугабе

Роберт Мугабе, колишній диктатор Зімбабве, виграв головний приз національної лотереї у 2000 році. Причина проста: тому що міг. Коли ви знищуєте інститути, що обмежують вашу владу, - а Мугабе робив це протягом 37 років правління, - ви можете управляти країною заради особистого збагачення, самовозвеличення або просто розваги. Що краще демонструє необмежену владу, ніж показати, що система правил - фарс? Шкода, якої така поведінка завдає нормам та інститутам, - частина задуму.

Лотерея Мугабе знаходить відгомін у двох нещодавніх рішеннях адміністрації Трампа. Обидва просувають порядок денний, мета якого - усунути всі обмеження для майбутніх дій Трампа та його союзників.

Удар по Ірану

Перше рішення - спільна американо-ізраїльська атака на Іран та вбивство верховного лідера країни, аятоли Алі Хаменеї. Навіть якщо відволіктися від жертв і негайного хаосу, очевидно, що удар запустить тривалий період нестабільності на Близькому Сході.

Так, іранський режим був репресивним, злочинним і шкідливим для економічного та соціального благополуччя самих іранців. На руках Хаменеї, правлячих еліт і Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) - кров, включаючи вбивства та арешти десятків тисяч протестувальників тільки з початку року.

Але ніщо з цього не виправдовує розв'язання нової війни на Близькому Сході - без підтримки міжнародних союзників і будь-якого суспільного схвалення всередині країни. США, як і раніше, вважаються демократією, де думка громадян у принципі має значення. Але коли Трамп ризикує розв'язати кровопролиття в масштабах усього регіону, демократичний фасад тріщить по швах.

Яким би жахливим не був послужний список Хаменеї, він - не Ніколас Мадуро, у якого до моменту втручання Трампа в січні залишалися лише лічені прихильники навіть у венесуельській армії. Ніякого маріонеткового режиму в Ірані не буде: державні інститути та національна самосвідомість там сильні. Коли шахський режим звалився під час Ісламської революції 1979 року, державний апарат здебільшого зберігся і присягнув на вірність новій Ісламській Республіці.

Тепер цей державний апарат захищатиме іранські інтереси та задіятиме проксі-сили для дестабілізації інших країн. Це може дати нове життя таким угрупованням, як "Хезболла" і ХАМАС, - обидва були серйозно ослаблені після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.

Більше того, з огляду на релігійний статус Хаменеї користувався повагою та авторитетом серед мусульман-шиїтів - як усередині країни, де вони становлять переважну більшість, так і за її межами. Для багатьох це вбивство перетворює його на мученика - а це останнє, що потрібно Ірану та регіону.

Удар по Anthropic

Інше небезпечне та дестабілізуюче рішення Трампа, ухвалене безпосередньо перед атакою на Іран, - визнання ШІ-компанії Anthropic загрозою для ланцюжків поставок. Цей статус, який зазвичай застосовується до компаній з країн-супротивників - таких як китайська Huawei, - забороняє федеральним підрядникам використовувати моделі Anthropic і передвіщає серйозні обмеження діяльності компанії в майбутньому. "Рішення набуває чинності негайно, - оголосив міністр оборони (Трамп перейменував відомство на Міністерство війни) Піт Хегсет. - Відтепер жоден підрядник, постачальник або партнер, який працює зі збройними силами США, не може вести комерційну діяльність з Anthropic".

Причина? Anthropic наполягала на гарантіях того, що її моделі не будуть використовуватися для масового стеження за американцями та в автономних системах озброєнь. Жодна з цих умов не накладала б на Пентагон реальних обмежень на практиці. Масове стеження за громадянами США є незаконним за американським правом, а автономні системи озброєнь - не найближча перспектива. Але для Трампа і Хегсета важлива сама показова розправа над Anthropic та її залякування. Вони повинні продемонструвати, що можуть робити все, що завгодно - зовсім як Мугабе.

Але на відміну від підтасованої лотереї Зімбабве, рішення щодо Anthropic матиме серйозні наслідки - можливо, більш далекосяжні, ніж удар по Ірану. Як би хто не оцінював нинішні можливості ШІ, мало хто сумнівається: від того, хто контролюватиме штучний інтелект у майбутньому, залежать долі демократії, бізнесу, комунікацій та приватного життя. Багато хто в галузі може розцінити заборону Anthropic як сигнал: контроль над ШІ буде у держави, а не у приватного сектору.

Логіка "переможець отримує все" - реальна чи уявна - вже довела конкуренцію між OpenAI, Anthropic і Google до межі. Через кілька годин після оголошення про санкції проти Anthropic Сем Альтман, глава OpenAI, кинувся укладати угоду з Пентагоном - сигналізуючи, що гонка ось-ось вийде на небезпечний новий рівень. Альтман готовий дати Хегсету все, від чого відмовилася Anthropic, - включаючи можливості для порушення американського законодавства і роботу над автономною зброєю.

Наслідки

Наслідки дій проти Anthropic можуть бути ще масштабнішими. Нинішня - і, можливо, майбутні - адміністрації тепер можуть накладати непропорційно жорсткі санкції на будь-якого неугодного їм підрядника. Гарантії приватної власності виглядають усе менш надійно. Тим часом Пентагон просигналізував усьому світу про намір вести масове стеження і розробляти автономні системи озброєнь - інакше навіщо було чіплятися до цих двох по суті нешкідливих пунктів контракту?

Трамп, можна сказати, досяг мугабівського рівня абсурду - і військовим ударом по Ірану, і правовим ударом по Anthropic. Президент, який прийшов до влади з обіцянкою не вплутуватися в нові закордонні конфлікти - особливо на Близькому Сході, - розв'язав потенційно більш небезпечний конфлікт, ніж Іракська війна, - і з ще більш хиткими підставами. Президент, який викриває "соціалізм" і "ліворадикальних демократів", використовує державу для знищення приватної компанії.

Але в обох випадках абсурд - і є сенс. Як і в Мугабе. Шоковий ефект і нехтування нормами втілюють особисте та політичне кредо Трампа: правила - для простаків.