Міфічний король Кашкаш виявився реальним: вчені знайшли докази

Поєднавши археологічний контекст, лінгвістичний аналіз, радіовуглецеве датування та нумізматичні докази, дослідники встановили вік і історичну вагу документа, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Упродовж багатьох поколінь король Кашкаш був відомий головним чином з пізніших релігійних текстів, особливо з "Кітаб аль-Табакат" XIX століття. У цьому тексті він згадується як предок шанованих ісламських діячів у регіоні Донгола.

Однак жоден документ, написаний за життя Кашкаша, ніколи не підтверджував його правління. В результаті історики дискутували, чи був він справжнім монархом, чи ім'ям, збереженим у усній та біографічній пам'яті.

Стара Донгола, колись столиця християнського королівства Макурія, після XIV століття вступила в період, про який мало що відомо. Під час цього перехідного етапу політична влада роздроблювалася, а арабська мова поступово витісняла попередні писемні традиції.

Відсутність надійних писемних свідчень призвела до того, що багато правителів залишилися невідомими. Нещодавно виявлений наказ тепер надає переконливі докази того, що король Кашкаш правив наприкінці XVI або на початку XVII століття.

Документ було виявлено в будівлі А.1, яку місцеві жителі пов'язують із резиденцією короля. Під час розкопок, проведених в рамках проєкту UMMA, археологи виявили шовкові та бавовняні тканини високої якості, шкіряне взуття, руків'я кинджала, вирізьблене з слонової кістки або рогу носорога, золоте кільце та кулі для мушкетів.

Серед понад двадцяти фрагментів арабського тексту, знайдених у будівлі, був наказ, каталогізований як Dongola inv. 1990. Хоча він лежав у шарі сміття, його зміст не залишав сумнівів щодо його авторитетності. Текст чітко починався фразою "Від короля Кашкаша" і був адресований підлеглому на ім'я Хідр.

Монети, знайдені в тій самій кімнаті, включаючи османську срібну валюту початку XVII століття, допомогли звузити діапазон датування. Радіовуглецевий аналіз навколишнього органічного матеріалу вказав, що шар сміття утворився не пізніше XVIII століття.

Внутрішні посилання в тексті підтверджують висновок, що король Кашкаш правив наприкінці XVI або на початку XVII століття, що робить його одним із найперших достовірно задокументованих післясередньовічних правителів Донголи.

У документі детально описувався обмін худобою та текстилем. Король доручив Хідру зібрати товари, описані як ʾRDWYĀT, ймовірно, якийсь вид текстилю, доставити вівцю та її потомство, а також передати бавовняну тканину або, можливо, бавовняний головний убір іншій особі. Наказ закінчувався коротким привітанням і ім'ям королівського писаря Хамада.

Цей адміністративний акцент показав, що король Кашкаш займався повсякденним управлінням. У доколоніальному Судані текстиль часто служив символом статусу і засобом укладення союзів. Взаємний обмін допомагав підтримувати політичні відносини між правителями, місцевою елітою та торговельними мережами.

Таким чином, документ показує монарха, який керував економічними та соціальними зобов'язаннями, а не вів постійні війни, що суперечило старим уявленням деяких європейських мандрівників.

Мова документа також свідчить про культурні зміни. Хоча текст написаний арабською мовою, він містить граматичні та орфографічні помилки, що відображають розмовне вживання. Займенники не завжди відповідали класичним нормам.

Ці особливості свідчать про те, що арабська мова стала основною адміністративною мовою, але все ще формувалася під впливом місцевих нубійських мовних традицій. Документ відображає момент, коли арабізація була поступовою і адаптивною, а не раптовою.

Підтверджуючи історичну постать короля Кашкаша, фрагмент змінив дослідження політичної історії Нубії. Фігура, яка раніше була відома лише з пізніших писань, тепер має міцне документальне підґрунтя.

Раніше Фокус писав про масштабне поховання часів Стародавнього Єгипту, яке виявили у Луксорі. Археологи знайшли десятки прикрашених саркофагів, яким майже 3000 років.

Також ми розповідали про найдавніші геометричні візерунки, виявлені на древніх артефактах зі страусиних яєць. Ці знахідки свідчать про розвиток абстрактного мислення ще 60 000 років тому.