"Необмежений запас", але не для України: чи скоротяться поставки зброї на тлі війни США з Іраном

Президент США Дональд Трамп заявив, що за часи попередньої адміністрації Сполучені Штати нібито значно "витратили" свої запаси озброєнь на допомогу Україні, і критикував рішення свого попередника щодо того, як це відбувалося. За його словами, підхід до передачі озброєнь був неправильним, бо не компенсував витрачені ресурси. Наприклад, Трамп назвав передачу високотехнологічної зброї "безкоштовною" і вказав на це як на проблему для арсеналів США.

Водночас Трамп стверджує, що військові запаси Сполучених Штатів зараз є "майже необмеженими" і достатні для того, щоб вести війну "вічно" — включно з нинішнім конфліктом у регіоні Близького Сходу, де США та союзники вже розпочали бойові дії проти Ірану. Зокрема, він зазначив, що запаси середнього та середнього-вищого класу боєприпасів зараз "ніколи не були вищими", і ці ресурси дозволяють вести бойові дії "успішно й довго".

Незважаючи на критику Трампа щодо "витраченої" зброї, реальна практика її постачання Україні відрізняється від повністю безкоштовних передач із самих американських арсеналів. З вересня 2025 року більші поставки американських озброєнь для України офіційно погоджуються у межах механізмів, де НАТО-союзники купують цю зброю у США і потім передають її Києву (наприклад, у рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List – PURL). Такий підхід означає, що певна частина озброєння постачається не просто як дарунок, а як контрактні поставки, оплачені союзниками, а не безпосередньо американським бюджетом.

На тлі заяв Трампа та потенційного розширення військової операції США проти Ірану постає питання, чи може це вплинути на обсяги постачання озброєння Україні. Аналітики звертають увагу, що активні бойові дії на Близькому Сході можуть збільшити внутрішній попит США на боєприпаси та системи ППО, що теоретично здатне вплинути на темпи виробництва й експорту. Водночас офіційних рішень про скорочення підтримки України наразі не оголошувалося.

Зброя для України: чому США не можуть просто "передумати"

Військово-політичний оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що продаж зброї — це не політична обіцянка, а контрактне зобов’язання.

"Коли підписується угода на постачання озброєння, сторона-продавець бере на себе чіткі юридичні зобов'язання щодо термінів і обсягів поставки боєкомплекту та іншої замовленої продукції. Якщо постачання не відбувається вчасно — насамперед країнам Європейського Союзу, які купують цю зброю у США, а потім передають Україні, — запускається механізм штрафних санкцій за зрив строків виконання контракту", — пояснює Фокусу експерт.

І це, за його словами, принципова різниця з попереднім форматом допомоги. Раніше адміністрація Байдена могла оголосити про пакет військової підтримки, скажімо, у січні 2023 року, але фактична поставка озброєння відбувалася значно пізніше — іноді через рік або й більше. У такому випадку не існувало жорстких контрактних зобов'язань перед Україною з конкретними штрафами за затримки. Це була допомога, а не комерційна угода.

"Зараз модель інша: Європа закуповує у США озброєння для України. Якщо, умовно, було погоджено продаж зброї на суму 10 мільярдів доларів, то це вже контракт. А контракт передбачає відповідальність. Якщо окремі позиції не постачаються у встановлені строки, США нестимуть фінансову відповідальність — щоправда, не перед Україною, а перед європейськими партнерами, які оплатили ці поставки", — продовжує Коваленко.

І тут експерт ставить логічне питання: чи зацікавлений Дональд Трамп у штрафних санкціях? Очевидно, ні. Американський лідер позиціонує себе як політик, який заробляє гроші, а не втрачає їх. Продаж зброї — це бізнес, і для американського військово-промислового комплексу це великі прибутки. Особливо з огляду на те, що саме оборонні корпорації є одними з ключових гравців американської економіки та мають вплив на політичні процеси, включно з виборами до Конгресу.

Попри гучні заяви Трампа, існує і зворотний бік: якщо США почнуть гальмувати або недопостачати вже законтрактоване озброєння, це може створити проблеми для самої американської сторони — передусім у відносинах із європейськими союзниками. І це стосується, зокрема, ракет до систем Patriot.

"Водночас важливо розуміти: ракети до Patriot виробляють не лише у США. Є інші країни, які беруть участь у виробництві та можуть здійснювати реекспорт через механізми Європейського Союзу або через окремі європейські держави. Тобто питання постачання ППО не зводиться виключно до американського рішення", — каже Коваленко.

Чи означає це, що побоювання щодо скорочення поставок через війну США проти Ірану є безпідставними? Частково так, але з важливим уточненням.

"Дефіцит систем ППО в Україні існував і раніше — і він зберігається. Нас не забезпечують у надлишку пусковими установками, радарами чи зенітними ракетами. Американський військово-промисловий комплекс фізично не здатен виробляти таку кількість продукції, щоб повністю покрити потреби всіх партнерів одночасно", — зазначає експерт.

Отже, дефіцит залишатиметься. Але це не означає автоматичного припинення підтримки України через ескалацію на Близькому Сході. Контрактна модель постачання створює додаткові гарантії виконання зобов'язань — навіть у складних геополітичних умовах.

Баланс озброєнь Росії та України на тлі війни США та Ірану

Війна США проти Ірану може вплинути не лише на постачання озброєння для України, але передусім — для Росії.

"Треба розуміти: Іран — це один із ключових військово-технологічних донорів Російської Федерації. Без іранських дронів типу Shahed Росія не змогла б перейти до такого масштабу ударів по українській енергетиці. Йдеться не лише про поставки готових БПЛА, а й про передачу технологій, компонентів і запуск виробництва на території РФ", — зазначає військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов.

За його словами, у разі суттєвого ослаблення іранської військово-промислової інфраструктури Росія ризикує втратити стабільні канали постачання дронів та ракетних компонентів.

"Якщо США та їхні союзники зруйнують або серйозно обмежать можливості іранського ВПК, це безпосередньо вдарить по російських можливостях ведення війни проти України. Інтенсивність атак може знизитися, адже Москва значною мірою компенсувала власні виробничі проблеми саме за рахунок співпраці з Тегераном", — пояснює експерт.

Втім, є й інший бік ситуації — конкуренція за ресурси протиповітряної оборони.

"Ескалація на Близькому Сході автоматично збільшує потребу союзників США в системах ППО та ракетах-перехоплювачах. А виробництво цих ракет — обмежене. Їх виготовлення триває місяцями, і коли одночасно функціонують два великі театри бойових дій — український і близькосхідний — виникає конкуренція за один і той самий ресурс", — наголошує аналітик.

За його словами, кожен додатковий комплекс, розгорнутий на Близькому Сході, — це потенційно менше можливостей для інших регіонів.

"Україна вже перебуває в умовах дефіциту ППО. І якщо глобальний ресурс перехоплювачів буде перерозподілятися, це створює додаткові ризики. Але водночас не варто говорити про автоматичне згортання підтримки — стратегічно для США важливо не допустити посилення Росії", — підсумовує Снєгирьов.

Таким чином, війна США проти Ірану для України має подвійний ефект: стратегічний шанс послабити військового партнера Кремля та тактичний ризик жорсткішої конкуренції за системи ППО.

Нагадаємо, президент України запропонував направити на Близький Схід своїх найкращих фахівців зі збиття іранських безпілотників, якщо лідери цих країн переконають Володимира Путіна погодитися на перемир'я у війні Росії проти України.

Тим часом президент США Дональд Трамп заявив, що війна проти Ірану не триватиме довше, ніж чотири тижні, але не виключив, що доведеться ввести наземні війська.