Третя світова на порозі: як війна Трампа проти Ірану перекидається на Європу та чого чекати далі - експерти

Після ударів США та Ізраїлю по Ірану ситуація на Близькому Сході загострилася. Тегеран масовано завдає ударів по країнах Перської затоки: ОАЕ, Саудівській Аравії, Катару, Бахрейну, Кувейту. Ба більше, за повідомленнями ЗМІ, Іран атакує деякі з військових баз країни Європи. У США заявляють, що операція триватиме декілька тижнів. Тим часом, експерти передбачають різні сценарії розвитку подій — від деескалації до затяжного протистояння.

Чи перекинеться конфлікт на інші країни, як довго можуть тривати військові дії та чи існує реальна загроза Третьої світової війни — розберемо у матеріалі ТСН.ua.

Скільки триватиме операція на Близькому Сході

Американський президент Дональд Трамп повідомив, що атаки США та Ізраїлю по Ірану триватимуть ще чотири тижні.

Він заявив, що Америка вже перевиконала цілі, ліквідувавши не лише верховного лідера аятолу Алі Хаменеї, а й десятки посадовців з іранської верхівки.

«Я ще раз закликаю Корпус вартових ісламської революції, іранську армію та поліцію скласти зброю і отримати повний імунітет або зіткнутися з неминучою смертю. Це буде невблаганна смерть, і вона не буде приємною. Я закликаю всіх іранських патріотів, які прагнуть свободи, скористатися цим моментом, бути хоробрими, сміливими, героїчними і повернути свою країну. Америка з вами», — заявив очільник Білого дому.

Крім того, в інтерв’ю CNN Трамп анонсував нові атаки США по Ірану, наголосивши, що вони «навіть не починали» завдавати потужних ударів по країні.

«Ми розбиваємо Іран вщент. Я думаю, що все відбувається дуже добре. Це дуже потужно. У нас є найбільша армія у світі, і ми її використовуємо. Ми ще навіть не почали сильно бити їх. Велика хвиля навіть не відбулася. Вона настане невдовзі», — сказав американський лідер.

Тим часом видання The Wall Street Journal зауважує, що США та Ізраїль прискорюють операцію проти Ірану, бо на військову кампанію витрачається чимало озброєння, зокрема боєприпасів до систем ППО. За словами журналістів, американські військові попереджали про ризик виснаження цих запасів. Конкретних цифр у виданні не назвали, оскільки вони засекречені.

Як йдеться у статті, Центральне командування США повідомило про відбиття сотень ракетних і дронових атак, хоча і не всі були вдалими.

«Ракети-перехоплювачі витрачаються швидше, ніж виробляються. США активно використовують системи Patriot та THAAD, а також крилаті ракети морського базування Tomahawk для ударів по цілях Ірану», — зазначили журналісти.

За оцінками американських експертів, Міністерству оборони США, ймовірно, доведеться перерозподіляти запаси ракет із інших регіонів світу, якщо військова операція затягнеться. Це, своєю чергою, може вплинути і на постачання до Європи.

Можливі переговори США та Ірану

Тим часом, у розпал протистояння, у The Wall Street Journal вийшла стаття про те, що США та Іран начебто планують відновити перемовини щодо ядерної програми. Однак секретар Радбезу Ірану Алі Ларіджані назвав цю публікацію у ЗМІ недостовірною, запевнивши, що Тегеран не планує жодних діалогів із Вашингтоном.

«Ми не будемо вести переговори зі Сполученими Штатами», — написав він на власній сторінці в Х.

Отже версії США та Ірану щодо перемовин різняться. Адже ще напередодні очільник Білого дому Дональд Трамп стверджував, що нове керівництво Ірану попросило США поновити переговори, повідомляло видання The Atlantic.

«Вони хочуть поговорити, і я погодився, тому я говоритиму з ними. Їм слід було зробити це раніше… Вони чекали надто довго», — сказав Трамп.

На запитання, коли, ймовірно, можуть відбутися переговори — він не зміг відповісти.

«Більшість із цих людей пішли. Деякі з тих, з ким ми мали справу, пішли, тому що це був великий удар», — додав лідер США.

Чи перекинеться конфлікт на Близькому Сході на країни Європи

Попри те, що іранські дрони атакували військові бази країн НАТО, Альянс не поспішає приєднуватись до «війни США» проти Тегерана. Водночас, лідери Європи наголосили, що атаки Ірану спрямовані проти найближчих союзників ЄС і загрожують їхнім військовим і цивільному населенню у всьому регіоні.

Зокрема, прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна не братиме участі у атаках по Ірану.

«Ми не приєднуємося до наступальних ударів США та Ізраїлю», — сказав британський політик.

Таку ж позицію озвучили Німеччина та Іспанія. Країни наголосили, що не братимуть участі у військовій операції США та Ізраїлю.

«Німецький уряд не має наміру брати в цьому участь», — зазначив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у понеділок, 2 березня в ефірі радіостанції Deutschlandfunk, передає «Німецька хвиля».

Він пояснив, що у ФРН немає необхідних для цього військових ресурсів. Водночас запевнив, що Збройні сили Німеччини «захищатимуться, якщо на них нападуть» (підрозділи Бундесверу наразі розміщені в Йорданії та Іраку — ред.)

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також підкреслив, що не дозволить Америці використовувати спільні з ними військові бази для ударів по Ірану.

Аналогічна і позиція НАТО. Очільник Альянсу Марк Рютте заявив, що їх сили не братимуть участі у військовій кампанії США та Ізраїлю.

«Ні, це однозначно кампанія, яку очолюють американці та ізраїльтяни», — сказав він, пише BBC.

Рютте зазначив, що союзники НАТО та «друзі в регіоні» зазнають «невибіркових атак» з боку Ірану. Водночас він наголосив, що Європа «абсолютно підтримує» дії США в Ірані.

Загроза Третьої світової війни — думки експертів

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко передбачає, що Білий дім не розраховує, що загострення на Близькому Сході буде тривалим. Однак це залежатиме від того, які країни братимуть участь у конфлікті.

На його думку, якщо до протистояння приєднається Китай, «ми підійдемо до ситуації, коли це може стати реальним початком Третьої світової війни».

«Іран перекрив Ормузьку протоку. Це, очевидно, недвозначний натяк Китаю для того, аби він вступив у гру. Якщо це станеться, ми підійдемо до ситуації, коли це може стати реальним початком Третьої світової війни. Якщо ні, й конфлікт буде довготривалим, то це матиме серйозні наслідки на ринку нафти. Ціна піде вгору. Для нас це погано, бо буде більше фінансування для Росії на війну проти України», — зауважив політолог для «24 каналу».

Наразі, як він підкреслив, Пекін не планує втягуватись у конфлікт. Тож, на його думку, військові дії на Близькому Сході залишаться локальними, очікуватиметься деескалація.

Тим часом український політолог Володимир Горбач вважає, що події на Близькому Сході — це «вже потенційно світова війна», та назвав об’єктивні ознаки.

На його думку, напад США на Іран — «це справжній другий фронт» у світі.

«У такій війні є різні театри бойових дій, тому вона не регіональна, а глобальна, тобто світова. Напад на Іран це справжній другий фронт. Можуть бути й інші», — написав він на сторінці у Facebook та додав, що «у ній беруть участь так звані світові держави. Російська Федерація проти України, США проти Ісламської Республіки Іран».

«Тобто, США фактично вступили у війну з Іраном на боці Ізраїлю. Китай, своєю чергою, поки що намагається управляти процесами на обох театрах бойових дій, залишаючись формально за кулісами. Пряма участь — це, наприклад, напад на Тайвань (сподіваюся, цього не буде)», — додав експерт.

На думку Горбача, що наразі відбувається «кінець попереднього світового порядку, а її (війни — Ред.) результати встановлюють новий», а тому «процес пішов давно, а тепер вже точно набув незворотності».

Іран може опинитися в «затяжній громадянській війні» — український політолог

Керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко припускає, що Іран може опинитися в стадії «затяжної громадянської війни», бо є ті, хто підтримує теперішній режим. Тому він наголосив, що важливими в цьому протистоянні є й подальші дії іранського народу.

«Цікаво, чи іранці все ж вийдуть на вулиці. Тут ситуація неоднозначна, бо запал протестів, коли всі чекали американців, було знівельовано режимом. Понад 30 тисяч учасників протестів могли вбити. Тому частина іранців може просто боятися виходити на вулиці», — зазначив Чаленко.

Наступні 2 доби «стануть вирішальними» для режиму Ірану — директор Центру близькосхідних досліджень

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що «наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації».

«У Тегерані панує „двовладдя“ між паралізованою Перехідною радою та радикальним крилом КВІР, яке готове до ядерної ескалації. Наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації — якщо буде чим», — зазначив експерт.

Він додав, військово-повітряні сили США та Ізраїлю повністю контролюють повітряний простір Ірану, тож бойові дії більше нагадують односторонній розгром. Ключовою метою залишається «повна деградація оборонного потенціалу Ірану».

«Офіційні канали КВІР вночі поширили інформацію про скасування фетви (релігійно-правового висновку — ред.) Хаменеї щодо заборони ядерної зброї. Це розцінюється як останній акт шантажу, що спровокував коаліцію на підготовку ударів по підземних об’єктах у Фордо. Безглузді, як на мене, заяви, що вчергове свідчать про подальшу фрагментацію оперативного управління», — написав Семиволос.

Водночас, за його словами, фіксується найглибше за останні 40 років протистояння між регулярною армією Ірану та КВІР.

«Верифіковано локальні сутички в Тегерані (район урядового кварталу та штаб-квартири „Валі-е-Аср“). Підрозділи Артеш, начебто, відмовилися передавати КВІР резерви ППО та брати участь у придушенні вуличних протестів.

Повідомляється про дистанціювання генералітету Артеш від «суїцидальних» наказів КВІР щодо атак на танкери та бази США. Армія позиціонує себе як «інститут національного порятунку» для постреволюційного періоду. За інформацією Institute for the Study of War (ISW), удари Ізраїлю по штабах КВІР (Thar-Allah) значно підірвали здатність «вартових» контролювати столицю», — наголосив Семиволос.

Як конфлікт на Близькому Сході вплине на енергетичний ринок

Експерти Reuters попередили, що через спільну операцію США та Ізраїлю ціни на нафту злетять. У матеріалі йдеться, що організація країн експортерів нафти ОПЕК+ погодила незначне збільшення видобутку на тлі ризиків для поставок з Ірану. Найближчим часом можливий стрибок цін до 100 доларів за барель.

«ОПЕК+ у неділю погодилася на скромне збільшення видобутку на 206 тис. барелів на день із квітня, тоді як війна США та Ізраїлю проти Ірану та відповідь Тегерана призвели до перебоїв у поставках нафти від ключових членів організації на Близькому Сході. Будь-яке збільшення видобутку OPEC+ буде обмеженим через відсутність резервних потужностей за межами Саудівської Аравії», — сказано у повідомленні агентства.

Варто зауважити, що протока Ормуз є ключовим маршрутом для світових поставок, через неї проходить понад 20% глобальної нафти.

Фахівці нагадали, що ОПЕК+ вже обговорювала збільшення видобутку від 137 тис. до 548 тис. барелів на день.

«Погоджене зростання у 206 тис. барелів на день становить менше 0,2% від глобального постачання. Під час засідання у неділю присутні були лише восьмеро членів OPEC+: Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир та Оман», — підкреслили фахівці.

Горге Леон, колишній чиновник ОПЕК, який зараз працює керівником відділу геополітичного аналізу в Rystad Energy, вважає, що збільшення видобутку ОПЕК+ навряд чи заспокоїть енергетичні ринки.

«Ціни реагуватимуть на події в Перській затоці та стан судноплавних потоків, а не на відносно невелике збільшення виробництва», — сказав він.

В агентстві заявляють, що лідери Близького Сходу попередили Вашингтон, що війна проти Ірану може призвести до зростання цін на нафту, а саме до понад 100 доларів за барель.

«Більш жорсткий ринок у першому кварталі дозволяє групі продовжувати збільшувати квоту, проте реальні барелі, що додаються на ринок, становитимуть лише частину цієї кількості», — сказав нафтовий аналітик UBS.

Станом на 2 березня Катар припинив виробництво зрідженого природного газу на тлі, що Іран продовжує завдавати ударів по країнах Перської затоки. Зокрема, за даними видання, іранські дрони вдарили по енергетичних об’єктах QatarEnergy.

«Виробництво СПГ у Катарі еквівалентне приблизно 20% світових поставок і відіграє важливу роль у балансуванні попиту на це паливо як на азійському, так і на європейському ринках», — сказано у повідомленні Reuters.

Крім того, дрони також атакували промислову зону Месаїд на півдні Катару, яка розташована далеко від газових родовищ. Вона є місцем розташування нафтохімічних та виробничих потужностей.

«Ціни на природний газ різко підскочили, а базова європейська ціна зросла на 46%», — наголосили фахівці.

Віслюк / © Credits Атрибутика «ворожок», які ошукували українців / © Національна поліція України Монети Збірна України на церемонії відкриття Паралімпіади-2022 / © Associated Press