У Києві невідомі пошкодили написи на пам’ятнику Борису Патону

У столиці невідомі збили радянську символіку та російськомовні написи з постаменту пам’ятника видатному вченому Борису Патону. Оскільки жодних офіційних робіт чи огороджень на місці немає, дії невідомих викликали різку реакцію. Зокрема, почесний громадянин Києва Максим Тимошенко назвав інцидент вандалізмом і закликав поліцію знайти винних. Про це повідомляє «Главком».

У своєму дописі у мережі Максим Тимошенко звернувся до Київської міської ради, мера столиці Віталія Кличка, голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка та Національної поліції України з вимогою знайти винних.

«Слава пам’яті видатного вченого, якого я знав особисто, Людини, яка зробила неймовірний науковий внесок, це наша гордість, це історія України», – написав Тимошенко.

Реакція громадськості

Допис Максима Тимошенка у соцмережах викликав обурення серед киян та науковців. У коментарях під дописом  користувачі висловили  підтримку його позиції.

«Дякую за пост Максиму Олеговичу. Україна – європейська країна, і вандалізм із культурою нації несумісний. Це знущання над пам’яттю видатних людей», – написала заслужена художниця України Наталія Лопухова.

«Це не просто акт вандалізму – це відверта зневага до нашої історичної пам’яті, до постатей, які формували обличчя української науки та державності», – відреагував Геннадій Кабка.

«Всесвітньо відома постать, яка присвятила все своє життя розвитку української науки… точно не заслуговує на таку пам'ять та вшанування від своїх «нащадків псевдопатріотів», – пише Олександр Лапушкін.

Пам’ятник Борису Патону був у черзі на дерусифікацію

Варто зауважити, що Київрада ще у листопаді 2024 року доповнила Перелік пам’ятних об’єктів, що відображають радянські та російські історичні й пропагандистські наративи і підлягають усуненню з публічного простору міста. До списку увійшли 20 пам’яток, на яких планувалося замінити пропагандистські елементи або виправити написи. Зокрема, на пам’ятнику Борису Патону планувалося замінити російськомовний текст на український. Проте через затягування робіт комунальними службами, невідомі, ймовірно, вирішили виконати рішення Київради самотужки, пошкодивши при цьому зовнішній вигляд монумента.

Чим відомий Борис Патон

Науковець зі світовим ім’ям, видатний організатор науки, талановитий інженер, геній електрозварювання Борис Євгенович Патон пішов з життя на 102-му році. Внесок Бориса Патона у світовий науково-технічний прогрес неможливо переоцінити. Його смерть – це велика втрата для всієї наукової спільноти світу. 

Доля Бориса Євгеновича Патона повʼязана з КПІ з перших днів його життя. Він народився в професорській квартирі Патонів на території КПІ, був охрещений в університетській церкві Святої Марії Магдаліни, провів дитинство в інститутському середовищі. Борис Євгенович закінчив електротехнічний факультет КПІ у червні1941 року, а кандидатську дисертацію захистив на Вченій раді цього ж факультету в переможному 1945 році.

Головну увагу Борис Євгенович приділяв підготовці фахівців усіх рівнів у галузі зварювання і споріднених процесів: робітників-зварювальників, інженерів, кандидатів і докторів наук. Він заснував Координаційну раду зі зварювання й очолив секцію підготовки кадрів. Це була системна робота в масштабах Радянського Союзу.

1965 року Борис Євгенович став ініціатором спорудження нового корпусу зварювального факультету КПІ і його оснащення сучасним обладнанням. А 1977-го інститут отримав цей корпус, особливістю якого були унікальні дослідницькі лабораторії.

Нову динаміку факультет електрозварювання набув протягом останніх двох десятиліть. З ініціативи Бориса Євгеновича та безпосередньої участі академіків Ющенка і Кривцуна були напрацьовані та втілені в життя новітні програми з наукових досліджень і підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Факультет отримав акредитацію у Міжнародному інституті зварювання як Національний навчальний заклад з підготовки міжнародних інженерів-зварювальників та міжнародних технологів-зварювальників. Минулого тижня успішно пройшов черговий, уже дванадцятий, наглядовий аудит Міжнародного інституту зварювання.

На факультеті діють прямі договори про співпрацю з 12 університетами світу. Зокрема, стали популярними програми подвійного диплому з університетами Отто-Фон-Герике (Німеччина), Федеральним університетом м. Уберландія (Бразилія) та іншими. Зварювальний факультет бере активну участь у виконанні проєктів Китайсько-Українського інституту зварювання. При ньому заснована Координаційна рада завідувачів кафедр зварювання та споріднених процесів, до складу якої входить 22 керівники кафедр з різних університетів України.

14 лютого 1995 року в КПІ за підтримки Бориса Євгеновича Патона створено фізико-технічний факультет подвійного підпорядкування Міністерства освіти України та НАН України. За чверть століття з нього вийшло понад 2 000 висококваліфікованих інженерів, підготовлених за патонівською моделлю «Наука – виробництво – кадри» і понад 100 кандидатів і докторів наук.

У липні 2019 року з ініціативи Бориса Євгеновича Патона зварювальний та інженерно-фізичний факультети об’єдналися в потужний Інститут матеріалознавства і електрозварювання КПІ імені Євгена Оскаровича Патона. Партнерами для новоствореного інституту стали провідні наукові установи відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства Національної академії наук України та великі промислові підприємства. Цей науково-технічний кластер відкриває нові обрії для досліджень, підготовки нового покоління фахівців та інноваційного впровадження новітніх розробок.

Сьогодні справи Євгена Оскаровича Патона і його синів – Володимира Євгеновича і Бориса Євгеновича – глибоко шанують у КПІ. Їхнім розробкам присвячено велику експозицію в Державному політехнічному музеї. На ідеях Патонів уже виховано багато поколінь інженерів, конструкторів і вчених.

2002 року був споруджений пам’ятник на шану Євгена Оскаровича Патона роботи скульптора Олександра Скоблікова з вибитими на підніжжі словами: «З надією я дивлюся на нашу талановиту молодь». Ці слова Євгена Оскаровича виявилися пророчими. 

Борис Євгенович залишив по собі неоціненні досягнення і приклад того, яким має бути справжній науковець, патріот і громадянин.