Зелені зони чи черговий ЖК: на чиєму боці Кличко?

Кінець лютого став визначальним  для двох екологічних та пам’яткоохоронних суперечок Києва. Минулого тижня суди розглядали справи щодо важливих зелених зон та історичних місць столиці – Протасового Яру та Китаївського археологічного комплексу. 

Попри те, що суть спорів є різною, справи об’єднує тяглість боротьби за збереження місцевостей, непослідовність дій міської влади та спроби забудовників довести пріоритетність права власності над суспільним інтересом. 

Рух «Чесно» відвідав засідання адміністративного та господарського судів, щоб з’ясувати, на чиєму боці зараз перевага.

Розповідаємо, чим завершилися слухання тижня, в якій точці перебуває протистояння за Протасів Яр та Китаїв і чи вдасться місту вберегти ці території від чергової забудови. 

Протасів Яр: компенсація розміром $120 млн

У Північному апеляційному господарському суді справа Протасового Яру (№ 910/6925/22) вийшла на фінішну пряму. Основний конфлікт розгортається навколо спроби ТОВ «Протасів Яр» оскаржити рішення Київради від 14 липня 2022 року про створення ландшафтного заказника імені Романа Ратушного. Зокрема, забудовник стверджує, що місто порушило процедуру, не погодивши створення заказника з власником землі. 

Первісний позов за цією справою стосувався вимоги Київради до ТОВ «Протасів Яр» встановити дозвіл на користування землею на ділянках, які перебувають у власності компанії. Апеляційний суд розглядає справу вже втретє, адже в березні 2025 року громада Протасового Яру вже святкувала проміжну перемогу. 

У липні касаційний суд розглянув скаргу потенційного забудовника, і справу знову повернули до апеляції для розгляду по суті. Позиція представників «Захистимо Протасів Яр» залишається незмінною: адвокати Тетяна Никоненко та Антон Дикань наголошують, що спір має розглядатися в адміністративному судочинстві, оскільки стосується території заказника, а не парку чи скверу. 

Для громади це принципове питання: якщо суд визнає справу адміністративною, він пріоритезуватиме захист екологічних прав киян, а не просто майнові інтереси компанії. Зокрема, Никоненко в своєму виступі підкреслила, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував цей спір як приватно-правовий.

Натомість аргументи забудовника ґрунтуються на тому, що ТОВ «Протасів Яр» захищає своє право власності, яке набуло 15 років тому, та вказують, що його позбавлення можливе лише в разі «справедливої компенсації». Зокрема, на засіданні пізніше йшлося про суму розміром $100-120 млн. 

Адвокати ТОВ «Протасів Яр» також розповіли, що компанія пропонувала подарувати 70% території громаді, а Київрада не підтримала таку пропозицію та вирішила йти шляхом викупу земельних ділянок. Проте захисники зеленої зони після судового засідання роз’яснили:  «Дійсно була така пропозиція від ТОВ «Протасів Яр», проте вона нічим не закінчилася, власне тому, що представники підприємства після якогось періоду обговорень повідомили, що подібна ідея не була підтримана усіма зацікавленими особами всередині підприємства». 

«Чим більше зелених зон ми збережемо зараз, тим менше за це доведеться боротися нашим дітям», – так адаптував слова із заповіту Романа Ратушного адвокат Антон Дикань наприкінці свого виступу. Після того як сторони озвучили свої аргументи, суд взяв перерву до оголошення рішення. Це має відбутися вже наступного тижня – 5 березня о 09:30 у Північному апеляційному господарському суді. 

Увага громади до судової справи та рішення – надважлива, адже під ризиком забудови знаходиться одна з найбільших зелених зон у самому центрі Києва. До того ж, рішення на користь забудовника може відкрити двері ТОВ «Протасів Яр» до скасування сервітуту, який зараз дає громадянам право безперешкодного проходу на територію заказника. 

Справа Китаєва: тупик «Київської овочевої фабрики»

Того ж дня Шостий апеляційний адміністративний суд розглядав апеляційну скаргу іншого забудовника – ПрАТ «Київська овочева фабрика» про визнання протиправною постанови Кабміну №863, яка закріпила статус Китаївського археологічного комплексу. 

Раніше Рух «Чесно» також писав, що суборендар ТОВ «Альціон» подав заяву до поліції про нібито підробку звіту про археологічні дослідження на ділянці, який пізніше увійшов в основу згаданої постанови. 

Ключовим моментом судового засідання стала процесуальна пастка, в яку потрапив представник ПрАТ «Київська овочева фабрика» під час діалогу з юристом Олександром Дядюком, який захищає в суді урочище Китаїв. У господарських судах, де прокуратура вимагає розірвати договори оренди на земельних ділянках через накладання орендованих земель на пам’ятку, забудовник заперечує сам факт такого накладання. 

На пряме запитання Дядюка про те, чи накладаються ж орендовані землі на пам’ятку археології, представник фабрики підтримав у господарському суді та відповів: «Ні, не накладаються». Це миттєво викликало логічне заперечення з боку захисників Китаєва. Адже якщо не накладаються, то який стосунок має постанова Кабміну до овочевої фабрики?

Таку думку підтримали й інші учасники судового процесу, зазначивши, що доля пам’ятки вирішується саме в господарських судах, а її закріплений статус робить будь-яку забудову чи набуття права власності незаконним. Представниця ГО «Захистимо Китаїв» також додала: «Постанова Кабінету міністрів відновлює паспорт Китаївського городища 1965 року, який у 2001 році таємничо зник із облікової документації». 

Результатом засідання стало рішення апеляційного суду залишити скаргу забудовника без задоволення, а ухвалу першої інстанції – без змін. Це підтверджує, що адміністративна справа про статус пам’ятки має бути зупинена до моменту, доки господарський суд не вирішить законність оренди землі. 

Хто стоїть за забудовами?

16 з 20 гектарів ландшафтного заказника «Протасів Яр» імені Романа Ратушного перебувають у власності ТОВ «Протасів Яр» – компанії, що належить до ФПГ «Континіум», основний прибуток якій приносять мережа АЗС WOG та молочний холдинг. Співвласниками ФПГ є чинний волинський нардеп-мажоритарник з групи «За майбутнє» Степан Івахів та співвласники мережі АЗС WOG – Сергій Лагур та Світлана Івахів, колишня дружина Степана Івахова.

За даними YouControl, орендар ділянок, ПрАТ «Київська овочева фабрика», мав стосунок до корпоративної групи родини колишнього нардепа Віктора Пилипишина. У 2014 році депутат голосував за «диктаторські закони», а пізніше на нього був здійснений напад за підтримку режиму Януковича. 

Непослідовність Києва в захисті зелених зон

Однією зі спільних проблем для обох місцевостей залишається позиція місцевої влади та її дії під час тривалої боротьби із забудовою. Так, у випадку Протасового Яру та Китаєва місто зіткнулося з хаотичною «роздачею» земель, яка відбувалася за часів Олександра Омельченка. Попри те, що в 2001 році Китаїв внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток, у 2004 році «Київська овочева фабрика» отримала ділянки в оренду для сільськогосподарського виробництва, у 2007 році – вже під забудову. 

У справі Протасового Яру, окрім передачі зеленої зони в оренду та її продажу, важливо зупинитися на діях місцевої ради після рішення про викуп земельних ділянок у ТОВ «Протасів Яр». Тоді як у вересні минулого року збігав термін дії цього рішення, за цей період не була проведена грошова оцінка. Тоді активісти збиралися під стінами КМДА з вимогою подовжити терміни та довести обіцяне до кінця. 

Після загибелі Романа Ратушного міський голова Віталій Кличко особисто зазначав: «...Мрія Романа здійсниться – Протасів Яр залишиться зеленою зоною його рідного та улюбленого міста». 

Також у липні 2024 року голова фракції «Європейська солідарність» Володимир Прокопів виступав із промовою, в якій підкреслив: «Я хочу наголосити на тому, що наша політична сила послідовно відстоює збереження української культурної спадщини, а тому захищатиме заповідну зону урочища Китаїв».

Проте ні одне, ні інше не завадило депутатам проголосувати за подовження оренди ділянок Китаєва з ПрАТ «Київська овочева фабрика» й надалі практикувати бездіяльність у справі повноцінного повернення Протасового Яру громаді. 

Рух «Чесно» неодноразово наголошував, що наразі пріоритети Києва та громади в розвитку міста разюче відмінні, і необхідно, щоби місто послідовно діяло в напрямку збереження історичної спадщини, зелених зон і пам’яток археології.