Зрадив усіх: чи стане Путін наступним після Хаменеї і чого панічно боїться

Тож виникає ще гостріше питання: якщо Росія не рятує інших, то хто рятуватиме її саму, чи може Путін повторити долю тих, із ким ще вчора демонстративно тиснув руки, і чого він насправді боїться найбільше. Ці питання ексклюзивно для 24 Каналу розібрали політичні аналітики та експерти з безпеки.

Путін зганьбився як союзник

Політолог Ігор Рейтерович наголосив, що Росія фактично ніяк не допомогла Ірану, попри укладену стратегічну угоду.

Москва роками формувала образ "надійного партнера", однак у критичний момент виявилося, що більшого вона просто не здатна зробити.

Рейтерович зауважує, що після розпаду Радянського Союзу Росія системно залишала своїх партнерів без реальної підтримки або ж поступово про них забувала. Серед прикладів він називає Вірменію, Венесуелу, Сирію, а тепер і Іран. Подібні ситуації можна побачити й в низці африканських країн.

Експерт переконаний, що Владімір Путін намагався наслідувати модель зовнішньої політики СРСР, однак сучасна Росія не має ані ресурсів, ані впливу, які мав Радянський Союз. Він вважає, що СРСР володів значно потужнішим економічним і військовим потенціалом та активно інвестував мільярди в просування своєї ідеології на міжнародній арені.

Росія і близько на таке не спроможна. Тому що насамперед вона не володіє такими ресурсами, як Радянський Союз,
– додав політолог.

Хоча радянська ідеологія була репресивною та людиноненависницькою, вона пропонувала зовнішньому світу чітку концепцію і певну систему координат. Натомість сучасна Росія не має ані подібної ідеології, ані зрозумілих принципів зовнішньої політики.

Саме тому Кремль сьогодні не може претендувати на роль надійного союзника, оскільки не має для цього ні ресурсної бази, ні міжнародного авторитету.

Зауважимо, що Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також наголошував, що Путін не допоміг ані іранському режиму, ані раніше Ніколасу Мадуро у Венесуелі чи Башару Асаду в Сирії, тож Росія не є надійним союзником навіть для тих, хто на неї розраховує. Поки Москва веде безглузду війну проти України, її вплив у світі стрімко слабшає, а "доміно диктаторів" має продовжитися – і відповідальність за російські злочини, як і падіння Путіна, є неминучими.

Чому Путін зраджує союзників: дивитись відео

Як операція в Ірані вдарила по диктатору?

Політтехнолог Олег Постернак підкреслив, попри те, що Іран є надзвичайно важливим союзником для Росії, Путін фактично не надав іранському режиму реальної допомоги.

Ситуація навколо війни на Близькому Сході демонструє поступове скорочення впливу Путіна, а загалом Росія дедалі більше втрачає свої зовнішньополітичні позиції, що безпосередньо б'є по її міжнародному іміджу та рівню підтримки.

Можливості Кремля впливати на міжнародні процеси та ухвалювати стратегічні рішення помітно знижуються. Причина цього, як зазначає експерт, у тому, що практично всі ресурси Росія спрямовує на війну проти України, "з’їдаючи" власний потенціал.

Як Росія втратила все: дивитись відео

Те, що відбувається довкола Ірану і відсутність будь-якої реальної підтримки з боку Москви, демонструє слабкість Росії – так вважає виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.

Росія поставила все і програла все лише винятково через Україну. Вона не може нічим ніяк допомогти,
– підкреслив експерт.

Росія фізично не здатна надати Ірану військову допомогу, оскільки всі її боєздатні ресурси, від техніки до боєприпасів, прикуті до українського фронту.

Тривалий час росіяни намагалися продавати себе як посередника у складних переговорах – між США та Іраном, між Іраном і Китаєм, позиціонуючи себе як гравця, який вийшов із міжнародної ізоляції та може впливати на регіональні процеси. Однак зміни в політиці нової американської адміністрації продемонстрували, що в посередницьких послугах Москви фактично не потребують, і її роль у врегулюванні конфліктів суттєво зменшилася.

Росія поступово втрачає свої позиції на Близькому Сході. Раніше Сирія була для неї важливою базою, зокрема для діяльності російських військових компаній в Африці, які контролювали родовища золота, продавали його й отримували готівку для фінансування війни.

Так само важливими були зв'язки між Росією та Іраном через Каспійське море – через цей маршрут здійснювався обмін технологіями та військовими вантажами. Іранський режим нині перебуває у вкрай хиткому становищі, але Росія не може надати йому жодної суттєвої військової підтримки, адже її запаси виснажені, а залишки ресурсів спрямовані виключно на війну проти України.

Вся ця ланка починає поступово сипатися... Це логічне руйнування союзу, вісі зла, це дуже і дуже грає нам на руку,
– зауважив Жмайло.

Чого найбільше боїться Путін

Статус Росії як "надійного союзника" на світовій арені фактично зруйнований, так вважає виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

Навіть кремлівські пропагандисти вже публічно визнають, що Путін може повторити долю своїх союзників, а це свідчить про панічні настрої всередині путінського табору через стрімке скорочення кількості партнерів і зміну геополітичного балансу.

Росія виявилася абсолютно ненадійним союзником – саме ті країни та режими, які найбільше на неї покладалися, уже змогли в цьому пересвідчитися. Це є серйозним сигналом і для Північної Кореї, і для Китаю – у скрутну годину Росія може не прийти на допомогу, хоча в самій Москві це чудово розуміють і намагаються приховати.

Путін, як вважає Леонов, живе в постійному страху: через ордер Міжнародного кримінального суду, він уникає поїздок навіть до формально лояльних країн і відмовився від візитів до Бразилії та Південної Африки, попри гарантії недоторканності.

Його головними кошмарами залишаються арешт із подальшим етапуванням до третьої країни або фізичне усунення – подібно до того, як це сталося з його союзниками.

Події у Венесуелі та Ірані, де вище керівництво зазнало серйозних ударів і, ймовірно, не обійшлося без зради в найближчому колі, лише посилюватимуть його параною. Підозрілість Путіна поширюватиметься на власне оточення, тому не виключено, що суспільство ще побачить дивні самогубства чи гучні арешти серед наближених осіб.

Водночас, наголосив Леонов, ключове полягає в тому, що Росія дедалі більше втрачає здатність формувати та утримувати союзи. Після повномасштабного вторгнення в Україну, фактично розпалася Організація договору про колективну безпеку: під час операцій на території Росії жодна країна-учасниця, навіть формально найближчий партнер, не надала реальної підтримки, і Москва була змушена звертатися по допомогу до Північної Кореї.

Втрачаючи вплив на Близькому Сході, у Латинській Америці, Центральній Азії та на Кавказі, Росія поступово деградує до рівня регіональної сили й дедалі більше опиняється під залежністю від Китаю.

Чому в Путіна паніка: дивитись відео

Операція проти Ірану: що відбувається

• Уранці 28 лютого Сполучені Штати та Ізраїль розпочали масштабну спільну військову кампанію проти Ірану. Ударів зазнали численні стратегічні, військові та ядерні об'єкти по всій країні, включно зі столицею Тегераном. За даними ізраїльських військових, для операції було залучено близько 200 винищувачів та сотні цілей.
• Протягом перших годин операції американські та союзні сили здійснили майже 900 ударів по стратегічних об'єктах Ірану, уражуючи комплекси ППО, ракетні установки, штаби розвідки та інші важливі інфраструктурні точки. Мета цієї кампанії – ослабити військовий потенціал Тегерану, включно з ракетними і ядерними можливостями.
• Іран у відповідь завдав у відповідь ракетних ударів по американських військових об'єктах у низці країн Перської затоки, включно з Бахрейном, Катаром, ОАЕ та Саудівською Аравією. За повідомленнями, внаслідок ударів по Ірану загинули й високопоставлені іранські лідери, що стало приводом для створення тимчасової Ради лідерів у Тегерані.
• Трамп вимагає від Ірану скласти зброю та припинити опір, наголошуючи, що інакше їм загрожує "неминуча загибель", водночас обіцяючи імунітет тим, хто підкориться. Він наполягає на припиненні розробки та володіння довгостроковими ракетними системами і ядерними можливостями.