Барель за $150. Експерт розповів, кому вигідно роздувати паніку на нафтовому ринку

Світові ринки відреагували зростанням цін на нафту після перекриття важливого маршруту експорту через Ормузьку протоку. Тоді вартість марки Brent перевищила $80 за барель, однак розмови про можливий стрибок до $100 і вище є значною мірою спекулятивними. Про це зауважив експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар в інтерв’ю «Главкому».

«Поступовий підйом цін відбувався десь з середини січня і враховував плату за ризик на тлі зростання напруженості між Іраном і Сполученими Штатами. Іран традиційно експлуатує тему перекриття Ормузької протоки, хоча насправді її фізичного перекриття ніколи не було. Відповідно з'явилася премія за ризик з боку і експортерів, і судновласників, які надають танкери з завищеною ставкою фрахту, і страхувальників тощо. Мені здається, американці та ізраїльтяни підгадали спеціально, щоб розпочати операцію у вихідний день, коли нафтові біржі не працюють», – зазначив Гончар.

За словами фахівця, одразу ціна на нафту підскочила до понад $80 за барель, однак згодом частково відіграла назад. Водночас 2 березня ситуація почала змінюватися після удару по найбільшому нафтовому комплексу не тільки в Саудівській Аравії, але і в усій Перській Затоці та і в світі нафтовому комплексу у Рас-Таннурі. Напередодні ж, за його словами, було уражено видобувну морську платформу в ОАЕ.

«Але все це були поодинокі ураження, які безперечно справляють ефект, бо ніхто не знає, що буде далі, проте принципово ситуацію не змінюють. Якогось раптового виникнення дефіциту нафти немає. Так, зараз призупинився рух танкерів в Ормузькій протоці. Іран оголошував про закриття Ормузу, хоча якихось реальних дій – мінування фарватеру чи масованого бомбардування танкерів авіацією не було. Як немає в цілому руйнації нафтової інфраструктури Перської затоки – тобто Іран тут діє достатньо виважено. Така виваженість пояснюється просто: він не хоче отримати удари по своїй нафтотранспортній та нафтовидобувній інфраструктурі, оскільки його експорт та імпорт так само йде через Ормузьку протоку», – зауважив експерт.

Гончар додав, що не думає, ніби ситуація з ціною на нафту розвиватиметься так, як уже пишуть у різних сценаріях – мовляв, понад $100 чи навіть $130 за барель. Він також пригадав, що влітку минулого року під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном за участю США прогнозували навіть $350 за барель, однак жоден із цих прогнозів не справдився – ціна не сягнула й $100.

«Розкручування таких настроїв – стандартна поведінка принаймні трьох акторів: іранської пропаганди, росіян і купи нафтових спекулянтів, серйозних банківських структур, які фінансують купівлю-продаж нафти. Тому зараз ми поки бачимо таку потужну медіаактивність з розкручування маховика нафтових цін, але реалії є дещо іншими», – підсумував фахівець.

Згодом президент США Дональд Трамп після погроз з боку Ірану заявив, що американські військово-морські сили за потреби почнуть супроводжувати танкери, які проходять через Ормузьку протоку, яка є ключовим «вузьким місцем» світової енергетики.