Фокус Сігізмунда. Що НАЗК не помітило в деклараціях Галущенка?

Чи можна було побачити мільйони, які ексміністр юстиції відмив ще до розслідування НАБУ? Адже чиновник подавав щорічні декларації, які мало б перевіряти НАЗК.

19 лютого НАБУ оприлюднило нові подробиці розслідування справи «Мідас», які стосуються віднедавна підозрюваного у відмиванні коштів та участі у злочинній організації Германа Галущенка. Згідно з матеріалами розслідування НАБУ, активи, пов’язані з ексміністром юстиції й енергетики, якого учасники злочинної організації називали «Сигізмунд», були оформлені на його родину через складну мережу офшорних компаній та фондів.

Цікавою в цій ситуації знову є роль НАЗК, яке уповноважене перевіряти майнові декларації посадовців. І так, НАЗК перевірило аж дві щорічні декларації Галущенка за 2021 і 2024 роки, це була не ручна, а автоматизована повна перевірка. Ми критикували це нововведення НАЗК ще у 2023 році, адже суть всієї перевірки полягає у звірянні даних декларації з реєстрами та базами даних. А реальні схеми можна виявити лише вручну, аналізуючи інформацію глибше. 

Видається, що кейс Галущенка може стати черговим підтвердженням необхідності оновлення підходів НАЗК. Отже, розберімось, що саме Агентство недогледіло в деклараціях Галущенка.

Офшорна схема

Детективи НАБУ встановили, що на користь «Сигізмунда» та його родини протягом 2021-2025 років було відмито загалом $12 млн, які здебільшого перебували на іноземних рахунках.

Частина цих відмитих грошей витрачалася на потреби родини, зокрема:

• оплату дорогого навчання дітей у престижних закладах Швейцарії;
• медичні послуги у клініці одного з учасників схеми («Шугармена»);
• придбання брендового одягу в бутиках Києва тощо.

Для відмивання коштів Галущенко створив багаторівневу структуру, зокрема через офшори на Маршаллових островах було зареєстровано три компанії. Вони увійшли до структури трасту, зареєстрованого в державі Сент-Кіттс і Невіс, а також виступили інвесторами фонду на острові Ангілья, який використовувався для залучення та відмивання коштів. Таким чином, кошти були ретельно приховані Галущенком.

Втім НАЗК могло б помітити деякі махінації ексміністра з його декларацій. 

Офіційними бенефіціарними власниками офшорних компаній Галущенко оформив свою колишню дружину та чотирьох дітей. Це поширена схема приховування майна через оформлення активів на родичів і близьких осіб, які не проживають разом з декларантом, і тому їхні активи можна не декларувати. Так само часто розлучення бувають фіктивними саме з цих міркувань.

Але, згідно з вимогами закону, неповнолітні діти мають декларуватися публічними посадовцями незалежно від їх спільного проживання, тому у декларації за 2024 рік Галущенко вказав серед членів сімʼї своїх чотирьох дітей. При цьому ні в розділі про корпоративні права, ні в розділі про бенефіціарну власність членів сімʼї Галущенко не вказав активи своїх чотирьох дітей.

У декларації за 2021 рік, коли Галущенко ще був одружений і декларував активи дружини, вказані її корпоративні права і бенефіціарна власність у архітектурному бюро «Простір 86». Але також немає жодної згадки про бенефіціарну власність у офшорних компаніях.

Якби декларації Галущенка були відібрані на ручну перевірку, яка не обмежується лише звірянням даних декларації з реєстрами, працівники Агентства щонайменше могли б звернутися з додатковими запитами як до самого декларанта, так і до національних і міжнародних органів.

Тут треба зазначити, що, на відміну від НАБУ, у НАЗК досі слабо розвинуте міжнародне співробітництво з іноземними органами для отримання інформації про іноземні активи посадовців чи членів їх сімей. Це сфера, яку НАЗК точно потрібно вдосконалювати.

Навчання у Швейцарії

Згідно з розслідуванням «Схем», син Галущенка Максим вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи – College Alpin Beau Soleil у Швейцарії, де вартість навчання разом із проживанням сягає до $200 тис. на рік. Загальна вартість навчання за 4 роки могла скласти приблизно $700 тис., або 26 млн грн – що в рази перевищує офіційні доходи та задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Встановити це журналістам вдалося з відкритих даних.

На судовому засіданні Галущенко пояснив, що оплачували навчання різні люди – куми та хрещений батько сина. Ця інформація потребує додаткового вивчення НАБУ та, в ідеалі, НАЗК, адже саме воно мало би ще раніше перевірити таку інформацію.

Розʼяснення НАЗК вказують, що оплата навчання належить до видатків, які треба декларувати. При цьому зобов’язаний декларувати такі витрати  лише сам декларант, тому якщо за навчання справді платили треті особи, у розділі видатки така інформація не вказуватиметься.

Втім, у декларації також є розділ, який стосується подарунків, і там-то інформація про оплату навчання сина Галущенка точно мала бути. Адже НАЗК розʼяснило, що оплата третьою особою витрат суб’єкта декларування або члена його сім’ї на відпочинок (переліт, проживання), лікування, освіту тощо вважається подарунком у негрошовій формі, який, за загальним правилом, повинен бути відображений у декларації із зазначенням вартості.

Тому оплата за навчання сина кумами та хрещеними батьками мала бути відображена в декларації Галущенка. Хіба що кожен з них сплачував суму менше порогу декларування, що вкрай малоймовірно – з огляду на наведені тарифи за навчання.

***

Отже, маємо чергову ситуацію, коли НАЗК залишилося осторонь розслідування гучного скандалу. Знову більшість фактів виявили журналісти або детективи НАБУ вже під час кримінального провадження. 

Ми розуміємо, що функції і можливості НАЗК дуже відрізняються від НАБУ, і не порівнюємо їх. Втім, здається, що НАЗК мало достатньо інструментів для перевірки інформації про активи Галущенка ще задовго до вручення йому підозри.

Дві автоматизовані повні перевірки декларацій того, кого учасники схеми називали «Сигізмундом», не дали жодного результату. Швидше за все, тепер декларації ексміністра відберуть на повторну ручну повну перевірку, так само як це було після скандалу з Тетяною Крупою – проте ефект від такої перевірки буде неспівмірний завданням роботи органу, який має запобігати корупції. 

Наведені нами факти мали б стати черговим дзвіночком для НАЗК: йому безперечно і терміново потрібно переглянути підходи до фінансового контролю. Але чи дослухається до цього Агентство?

Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine