Гетманцев закликав АЗС "схаменутися": чи чекати зниження цін на пальне?

У середу, 4 березня, країну сколихнули новини про стрімке подорожчання пального. На деяких великих заправних станціях ціна бензину А-95 досягла 64,97 гривні за літр, а дизельного пального – до 73,99 гривні за літр. Така ситуація здивувала багатьох, адже, за словами експертів, світові події ще не встигли вплинути на вітчизняний ринок настільки значно.

У відповідь на це Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев рішуче звернувся до представників паливного бізнесу. Він наголосив, що хоча прагнення до прибутку є природним для комерції, під час війни, коли половина країни використовує генератори, існує і певна соціальна відповідальність. Гетманцев підкреслив, що не слід спекулювати на панічних настроях задля отримання надприбутків.

Згідно з інформацією, яку повідомляє канал ґрунтовної аналітики DeepState, великі мережі АЗС підвищили ціни, не чекаючи реальних змін на світовому ринку. Джерела всередині компаній вказують, що оператори скористалися світовими подіями, аби збільшити прибутки, попри відсутність впливу ситуації у Перській затоці на український ринок.

Запаси пального, придбаного за старими цінами, могли б забезпечити продаж протягом ще близько місяця. Це свідчить про те, що поточне зростання цін не викликане негайною нестачею або об'єктивним подорожчанням поставок. Експерти наголошують, що саме найбільші компанії задають загальний ринковий тренд і не планують знижувати ціни найближчим часом.

Данило Гетманцев вже направив звернення до керівника Антимонопольного комітету, де ситуацію розуміють і опрацьовують. Хоча робота державних механізмів потребує часу, результат, за словами нардепа, буде невідворотним. Він закликав суб'єктів господарювання якомога швидше зробити висновки.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев раніше пояснив, що військові ризики здебільшого вже включені в ціну нафти. Він зазначив, що нинішній ризик полягає у відсутності цінового якоря, що дозволяє деяким учасникам ринку преміальних мереж встановлювати будь-яку ціну на нафтопродукти. На його думку, частка пального, яка імпортується з Близького Сходу, є незначною, а основні обсяги надходять з європейського ринку.

Також важливо зазначити, що нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає створення в Україні стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів. Цей механізм має стати інструментом енергетичної безпеки та стабілізації ринку в кризових ситуаціях.

Голова Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив: "Розумію, що це бізнес, а бізнес – завжди бізнес, і головна його мета – прибуток. Водночас в країні, де йде війна та половина країни на генераторах, у такого потужного бізнесу як ваш є ще і певна соціальна функція, яка не дозволяє використовувати панічні настрої задля надприбутків."

Він також додав: "Усі ж розуміють, що стрибок цін на паливо наразі має дуже обмежений причинно-наслідковий зв'язок із війною в Ірані, хоча б з урахуванням часового лагу. Схаменіться."

Ситуація на паливному ринку України залишається напруженою, викликаючи занепокоєння як серед споживачів, так і серед урядовців. Хоча втручання Антимонопольного комітету може потребувати часу, надія на відновлення обґрунтованого ціноутворення та посилення соціальної відповідальності бізнесу залишається. Майбутнє покаже, чи призведуть ці заклики до реальних змін на благо українців.