Паніка на АЗС: чи справді бензин зросте до 150 гривень за літр?

Настала доба, коли звичні поїздки автомобілем обтяжуються новими думками про вартість заправки. Зранку 2 березня ціни на пальне в Україні несподівано поповзли вгору, викликавши хвилю занепокоєння серед водіїв. Цей стрімкий злет був несподіваним і, за словами експертів, нехарактерним для цього періоду року, вказуючи на зовнішні фактори.

В центрі цих подій опинився паливний експерт, засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін, який став голосом застереження. З 2015 року, коли він відкрив перші п'ять АЗС для власного та партнерського транспорту, Льоушкін пережив чимало коливань ринку, але нинішню ситуацію назвав рекордною за темпами зростання цін. Його аналіз грунтується на спостереженнях за світовими ринками, які миттєво реагують на будь-які геополітичні зміни.

Каталізатором цінового стрибка стала ескалація на Близькому Сході, що призвела до перекриття Ормузької протоки – головної артерії для транспортування близько 20% світових обсягів нафти. Це миттєво створило панічні настрої на світовому ринку, що вплинуло на вартість нафти та газойлю – ключових складових ціни пального. Газойль, до слова, 2 березня оновив дворічний рекорд вартості.

Український ринок відреагував миттєво. Гуртові ціни на бензин та дизель вже досягли 68-70 гривень за літр. Частина гуртових продавців не поспішають реалізовувати запаси, оскільки очікують подальшого підвищення цін. Таке зростання, за спостереженнями Льоушкіна, є безпрецедентним, навіть у періоди кризи, коли пальне просто зникало з АЗС, а не дорожчало такими темпами.

За найгіршим сценарієм, якщо Ормузьку протоку не буде розблоковано, ціни можуть підскочити до 100-150 гривень за літр. Проте, експерт вважає, що Сполучені Штати та Європейський Союз можуть втрутитися, продаючи нафту зі стратегічних резервів, щоб обмежити зростання до 100 гривень. Ці прогнози, озвучені паном Льоушкіним в інтерв'ю, відображають усю драматичність ситуації.

Після повного відновлення судноплавства Ормузькою протокою ціни на бензин і дизельне пальне можуть поступово знизитися до 80 гривень за літр. Однак, на думку експерта, повернення до попередніх рівнів очікувати не варто. Що стосується автогазу, прогнози менш оптимістичні, оскільки Катар, значний гравець на газовому ринку, зараз відключений від нього, що може спричинити різкий стрибок цін на світовому рівні.

На тлі цієї ситуації голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернувся до паливних компаній із закликом не підвищувати ціни на бензин. Він наголосив, що в умовах війни, коли значна частина країни використовує генератори, бізнес має нести соціальну відповідальність, і закликав не використовувати панічні настрої для отримання надприбутків. Також він звернувся до керівника Антимонопольного комітету щодо ситуації на паливному ринку. Директор «Консалтингової групи „А-95“» Сергій Куюн раніше вже пояснював, що поточне підняття цін не є характерним для цього періоду року та зумовлене виключно «близькосхідним фактором», про що йшлося на Суспільному.

Експерти зазначають, що в Україні немає дефіциту ні бензину, ні дизелю, але зростання вартості пального на АЗС пов'язане з тим, що у формулу розрахунку ціни входить нафта, яка суттєво подорожчала. Дмитро Льоушкін в розмові з УНІАН каже, що протягом доби вартість палива зросла на три гривні, і гуртові продавці не поспішають продавати його, очікуючи ще більшого зростання.

Дмитро Льоушкін наголосив: «Може долетіти і до 100-150 грн, якщо Ормузьку протоку не відкриють. Але, я думаю, що США та ЄС в такому разі будуть продавати нафту зі стратегічних резервів, і ціна зупиниться на 100 грн».

Також Дмитро Льоушкін додав: «Я ніколи у своєму житті не бачив такого зростання цін у великих мережах. Навіть за часів паливної кризи такого зростання цін на паливо не було. Воно зникало і з'являлося за іншою ціною. Але тут паливо є».

Поточна ситуація на паливному ринку є відображенням глобальних геополітичних змін, що торкаються кожного споживача. Хоча експерти прогнозують стабілізацію цін після відновлення судноплавства, до довоєнних показників повернутися вже не вдасться. Це підкреслює необхідність для України шукати нові стратегії енергетичної безпеки та зменшувати залежність від зовнішніх факторів, щоб забезпечити стабільність для своїх громадян.