Це коштуватиме Росії десятки мільярдів, – інтерв'ю з уповноваженим президента з санкцій про Іран та удар по Путіну

Росія хоче скористатись протистоянням на Близькому Сході, завдяки якому вона зможе ще більше експортувати нафту до інших країн. Крім цього, Кремль продовжує активно використовувати західні та китайські компоненти для своїх ракет та дронів, і вести двосторонню співпрацю з Іраном.

Уповноважений Президента з санкційної політики Владислав Власюк в інтерв'ю 24 Каналу розповів, що Україна вже цьому протидіє і закликає до цього своїх партнерів. Навіть Китай, який постачає до країни-агресорки товари подвійного призначення, які вона використовує для війни, вже зіштовхується з рішучими вимогами з боку Києва.

Про стратегію "розвалу" російської економіки, новий санкційний пакет проти Москви від Європейського Союзу і дії Заходу – детальніше читайте в матеріалі.

Як не допустити збільшення статків Росії?

Іран погрожує перекрити Ормузьку протоку, попри погрози з боку Китаю. Також Іран знищує нафтові термінали країн Перської затоки, своїх сусідів. Це може бути вигідно Росії, тому що вона, попри санкції, матиме більші доходи до бюджету, і, відповідно, довше зможе вести війну проти нас. Що Україна зараз робить в цих умовах? Чи будемо ми здійснювати контрзаходи щодо Росії, щоб не допустити збільшення її статків?

Найкращі контрзаходи у нас сьогодні вночі здійснили Сили оборони в Новоросійську. Була успішна атака. Дрони залетіли в Новоросійськ і це вже дуже сильно, бо цей порт росіяни дуже захищають. Ми продовжуємо наші різні типи санкцій щодо російської енергетичної інфраструктури з метою обмежувати їхні можливості до експорту.

Також нікуди не дівся апетит європейських країн до фізичної протидії танкерам тіньового флоту РФ. Це дуже логічний крок після того, як було запроваджено багато санкцій проти тіньового флоту. Тепер питання, як ці санкції змусити на 100% реалізовуватись. Тому є тема силового захоплення, арешту суден флоту.

Саме так на вихідних працювали Бельгія і Франція. Тобто тут ми теж спостерігаємо, активно беремо участь, спілкуємося з ключовими партнерами. Я думаю, що ми побачимо подальші дії.

Спостерігаємо, звісно, і за ситуацією навколо Ірану. Президент Зеленський вже запропонував участь українських спеціалістів у відбитті повітряних загроз. Ми маємо багато досвіду протидії "Шахедам" та іншим засобам ураження.

Також ми запропонували співпрацю щодо дослідження відповідних засобів ураження. Це важливо, бо Іран застосовує засоби ураження, в яких є іноземні компоненти, зокрема американські, японські, китайські та західноєвропейські. Дуже багато іранських засобів ураження, не менше п'яти різних типів дронів, ми раніше досліджували. Тому ми вже приблизно розуміємо, як їх досліджувати й що ми там побачимо всередині.

Цікаво! Володимир Зеленський запропонував країнам Близького Сходу надати дрони-перехоплювачі в обмін на ракети до системи Patriot для України. Президент підкреслив, що Україна готова ділитися досвідом, але не дефіцитною зброєю.

Однак, звичайно, що все те, що летить зараз, теж необхідно досліджувати з метою виявлення іноземних компонентів, як протидіяти їхньому надходженню. Тому ми намагаємось використати максимально ситуацію на нашу користь. Є апетит великої кількості країн до протидії надходження критичних компонентів до терористичних режимів, а для нас це і Іран, і Росія. Тому ми хочемо зараз максималізувати зусилля вільного світу, щоб ці компоненти не потрапляли до терористів.

Повне інтерв'ю Уповноваженого Президента з санкційної політики Владислава Власюка: дивіться відео

Ви згадали за компоненти й хочу навести приклад – нещодавно на Кіпрі в іранському "Шахеді" знайшли російську антену "Комета/Комета-М". Це означає, що співпраця між Іраном і Росією щодо компонентів є двостороння? Яких тоді кроків можемо очікувати від партнерів, на яких тепер летять ці дрони?

Тривалий час ми говорили партнерам, що якщо Росія скопіювала конструкцію іранського "Шахеду" і масштабувала виробництво, це відбувалося за безпосередньої участі іранських конструкторів та інженерів. І це не означає, що така співпраця була односторонньою. Ми говорили, що так само російські інженери їдуть у зворотному напрямку, так само китайські інженери присутні неподалік. Тут про виготовлення дронів в Росії, застосування дронів і ракет в Росії.

Тому ми ще будемо бачити такий двосторонній обмін технологіями з Росією в різних напрямках. Це буде і Іран, це буде і Китай, це буде і Північна Корея. Іран вже наочно показав, як він приєднав комету, зроблену в Росії, до свого випущеного в Ірані "Шахеду", і це завдало удару по Кіпру.

Саме тому ми й кажемо колегам, що є багато проблем з доступом терористів до компонентів. Ми закликаємо партнерів працювати над тим, щоб в майбутньому цього не було.

Чому Росії досі вдається використовувати західні компоненти для своєї зброї?

Днями в ГУР показали компоненти й будову нової крилатої ракети Росії "Іздєліє-30". Вона має розмах крил приблизно 3 метри, бойову частину масою 800 кілограмів, вона може летіти півтори тисячі кілометрів. Усі складники навігаційної системи містять компоненти іноземних виробників, а це США, Швейцарія, Китай і Нідерланди. Чому досі санкції не зупинили постачання західних деталей для виробництва російської зброї? Чи в кожному конкретному випадку треба звертатися до компанії, яка їх виготовляє?

Нам теж дуже хочеться це зрозуміти, але росіяни справді продовжують отримувати доступ до певної кількості таких компонентів.

Компоненти у зброї / Інфографіка ГУР МО

Велика ремарка – зараз ми бачимо набагато більше не компонентів з Європи, а з Китаю. Компоненти, які виглядають як американські, теж є китайськими.

Тому ця світова фабрика штампує багато виробів, які потім ми зустрічаємо в російських засобах ураження. Це не ідеальна ситуація, ми працюємо з китайськими партнерами й хотілося б отримати набагато більше суттєвих відповідей від них.

Щодо співпраці з західними компаніями, то є комунікація різної інтенсивності або динаміки з ключовими виробниками. Це Infineon Technologies з Німеччини, NXP з Нідерландів і STMicroelectronic, це швейцарсько-італійська компанія.

Деякі з них дуже серйозно сприймають цю проблему, працюють над нею. Для себе, звісно, вони повинні розв'язувати таку проблему, зберегти продажі відповідних виробів, але водночас вберегтись від потрапляння своєї продукції до небажаних адресатів.

Саме тому тут важлива санкційна робота. Чому? Тому що санкції – це списки небажаних покупців. І це допомагає в роботі. Деякі компанії, наприклад STMakroelectronics, на жаль, не надто конструктивно взаємодіють і досі вдають, що або проблема не така велика, або вони нічого не можуть зробити.

А чому? Чим вони аргументують?

Вони випускають багато продукції, вона недорога і вони не контролюють, як вона далі продається, перепродається. На наш погляд, на 5 рік повномасштабної війни це вже не серйозна відповідь, тому ми очікуємо і від компанії, і від уряду, і Швейцарії, і Італії більше дій щодо цього.

Також працюємо і бачимо конкретні результати співпраці з американськими партнерами. Попри політичні моменти, робота на середньому рівні щодо протидії американських компонентів ведеться серйозно. В них великі можливості. Бачимо чимало конкретних результатів, коли ті чи інші постачання зриваються саме внаслідок нашої інформації та роботи правоохоронних органів США.

Глобально, звісно, цього всього недостатньо. Ми це чітко розуміємо. Доки російські, а тепер і іранські "Шахеди" атакують країни вільного світу, доти це недостатня робота щодо протидії надходження компонентів.

Крім цього, це ж не лиши компоненти, це засоби виробництва, станки й окремі хімікати. Зусиль недостатньо. Результати є, але хочемо більшого.

Зауважте! Крім компонентів до ракет, Росія, попри санкції, також нарощує виробництво артилерійських боєприпасів за допомогою імпортного обладнання з Німеччини, Італії, Великої Британії та Тайваню. Завдяки цьому у 2025 році російська армія отримала понад 1,96 мільйона мінометних пострілів.

Щодо зривів контрактів з росіянами. Чи можете згадати якийсь яскравий приклад, коли Росія щось недоотримала і не змогла, наприклад, зробити якусь партію БпЛА або своїх ракет? Можливо, у вас був якийсь кейс?

Є хороші приклади минулого року, коли їм довелось зупинити роботу заводу з виробництва хрому. Хром теж застосовується для хромування ствольної артилерії саме внаслідок санкцій. Цього року ми в січні й лютому ми побачили експортні обмеження з боку Узбекистану на експорт бавовни. Тобто целюлози, нітроцелюлози, з яких виготовляється порох. Побачимо, до чого це призведе, але маємо стриманий оптимізм.

Також бачимо чимало перехоплених кореспонденцій між постачальниками та замовниками, тобто компаніями російського ВПК. Постачальники скаржаться на неможливість виконати замовлення вчасно або загалом саме через санкції. Це будь-які дрібниці, мікроелектроніка. Все ми бачимо в таких перехопленнях.

Найцікавіше, що за попередній рік є орієнтовно в 10 разів більше рішень арбітражних судів, тобто судів РФ щодо постачань товарів зі списку критичних компонентів. І це теж такий хороший індикатор позитивних настроїв, санкційної роботи.

Однак підкреслюю – цього поки недостатньо. І весь світ зараз чудово розуміє нас, чому ми говоримо про те, що цих зусиль недостатньо. Сподіваюся отримати більше зусиль від конкретних країн.

В яку подвійну гру грає Китай?

Щодо США і Європи зрозуміло, а яку комунікацію ми ведемо з Китаєм? Чи західні санкції проти китайських компаній дієві, чи Китай взагалі ніяк не реагує?

Три тижні тому китайські партнери принесли мені великий звіт, написаний ієрогліфами. Вони показали, що ми санкціонували 7 чи 8 компаній зі сфери енергетики, деякі з яких не підтвердили співпрацю з Росією. Більшість підтвердили, але вони вже її припинили. Це було саме щодо постачань або купівлі російської нафти, нафтопродуктів. Конкретний результат, плюс в карму. Однак великий мінус щодо зусиль щодо критичних компонентів.

Тобто глобальною зберігається риторика про те, що вони не постачають зброю. Тут вони молодці, але все ж постачають все, що завгодно, тобто товари подвійного призначення. Це начебто не військове призначення, тому це "можна". Китайці вважають, що це нормально. А ми так не вважаємо, тому звузили їм поле діяльності, акцентували їхню вагу на 5 – 7 ключових компонентах.

Насамперед мовиться про CRPA антенну. У документах вона проходить як антенна для комбайнів, комбайну потрібно захист від приглушення сигналу. Будемо спостерігати, від моменту, коли китайці доклали зусилля, пройшло 2 місяці. Вони сфокусували їх щодо цих 5 – 7 позицій. Ми поки не отримали чітких відповідей, що їм вдалось досягти.

Тому продовжуємо роботу, даємо кожного разу абсолютно конкретні файли з прикладами. Ось є чергова партія російських ракет або дронів, ось Китай випустив нові компоненти. Ми наполягаємо припинити це робити.

Дуже сподіваюсь, що зараз світу вдасться подивитися на китайські компоненти в іранських дронах. Я підозрюю, що в іранських ракетах ми не бачили їх, але я думаю, що там теж будуть китайські компоненти.

Треба збалансувати всі вимоги Китаю щодо припинення конфлікту, щодо розблокування Ормузької протоки. Це чудово, але нехай Китай теж щось робить. Іран запускає ракети й дрони, зокрема, завдяки тому, що китайські компанії продають товари подвійного призначення. Нехай зупинять цей експорт і, я думаю, всім стане набагато спокійніше.

У ці 5 – 7 пунктів, з якими ви зверталися до Китаю, входить оптоволокно, яке Росія масово в тисячі разів більше закуповує у Китаю, аніж ми? Адже це створює величезні проблеми для наших військових на фронті.

Входить і оптоволокно, і Mesh-модем, і сервоприводи, і камери, і ще декілька позицій.

Як ви думаєте, чи варто очікувати на позитивне рішення щодо цих компонентів?

Попри наше очікування, ми все одно робимо максимум, тому що це потрібно робити. Якщо ми побачимо хоча б якийсь результат, ми будемо дуже задоволені.

Чи призведуть санкції проти Росії до розвалу її економіки?

Російські пропагандисти часто хизуються, що санкції ніяк не впливають на їхню економіку. Нібито за 4 роки повномасштабного вторгнення лише зараз вона стала повільнішою. Чи це правда, чи вони маніпулюють? Чи ви бачите ознаки системного виснаження російської економіки саме через санкції?

Ми дійсно бачимо ознаки системного виснаження. Є абсолютно конкретні індикатори: зменшення нафтогазових доходів, двозначні цифри падіння по всіх ключових галузях індустрії. Лише російський ВПК зберігає зростання в межах статистичної похибки й не більше. Тобто офіційно ВПК зросло на один відсоток, неофіційно воно точно не зросло.

Також спостерігаємо дефіцит бюджету, дефіцит оригінальних бюджетів. Як їм (росіянам, – 24 Канал) з цього виходити? Не зовсім зрозуміло. Тому що в них немає резервів робочої сили. Для інвестицій, для запозичення немає доступу через санкції. Через санкції вони також відстають у галузі технологій. Це прямо впливає на продуктивність праці.

ВПК як драйвер росту себе вичерпав. На цьому все. Ми вважаємо, що характер змін в економіці (Росії, – 24 Канал) набув незворотного статусу. Ситуація буде погіршуватись, попри те, що буде відбуватися щодо санкцій, економіки й глобального контексту загалом.

Велике застереження – це, звісно, глобальні ціни нафту. Якщо ситуація в Ірані затягнеться і ціни на нафту виростуть, то російська нафта буде продовжувати надходити до певних країн. Це погано з огляду бюджету й економіки Росії.

Зверніть увагу! Дмитро Корнієнко, політолог, засновник аналітичної групи Resurgam, пояснив, що загострення конфлікту на Близькому Сході є ударом по Ірану та його союзників, зокрема Росії. Водночас збільшення цін на нафту для Москви – цевеликий шанс. Адже зараз, коли блокується експорт нафти з Ірану, підсанкційна дешева нафта залишається лише в Кремлі. Відповідно, росіяни отримують вільніший ринок.

Віримо, що протистояння не затягнеться і ціни на нафту швидко впадуть до умовних 50 доларів за барель. Для Росії, враховуючи санкційний тиск і вимушений дисконт, це означатиме близько 35 доларів за барель. Для росіян це не більше, ніж собівартість. Тобто для них це реально скрутна ситуація. Нагадаю, що вони бюджетувалися за ціною на нафту 58 доларів за барель на цей рік.

Тому спостерігаємо. Віримо у швидке завершення спеціальної військової операції в Ірані. І сподіваємось, що ця світова кон'юнктура ринків на нафту, нафтопродукти збережеться негативною для РФ, позитивною для всього світу. Зі свого боку, ми продовжуємо посилювати санкційні тиски та дуже багато інвестуємо сил у фізичні протидії російським танкерам.

Чим 20-й пакет санкцій загрожує Кремлю?

Що може бути у 20-му пакеті санкцій? На чому Україна наполягала? Хоч його блокують Угорщина і Словаччина, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 24 лютого в Києві сказала, що все-таки за нього рано чи пізно проголосують. Що ми можемо в ньому побачити і як він вплине на російську економіку? Чи буде цей пакет потужнішим за всі попередні?

Здається, що зміст 20-го санкційного пакета вже всі знають. Адже досить довго триває дискусія щодо його прийняття. Водночас незрозуміло, коли й що власне прибуде. Я б наразі не розглядав такий песимістичний сценарій, що 20-й пакет зможуть прийняти лише ближче до часу виборів в Угорщині.

Хоч до цього близько, але це нездорова ситуація, коли весь ЄС не може прийняти санкції через позицію однієї країни, яка, до речі, вже встигла виміняти декілька цікавих позицій з цього санкційного пакета, зокрема санкції проти Дворковича. Санкцій проти нього не буде, попри те, чи приймуть, чи не приймуть пакет, саме завдяки активності Угорщини.

Це стало сюрпризом для мене. Я думав, що Угорщина буде "витягувати" олігархів, але чому саме Дворковича – це для мене відкриття.

Довідка. Аркадій Дворкович очолює Міжнародну федерацію шахів з 2018 року. Раніше був заступником голови російського уряду та помічником президента РФ. В лютому цього року стало відомо, що Угорщина почала працювати, щоб не допустити включення Дворковича до санкцій ЄС.

Найцікавіше у 20-му пакеті є те, що він фактично стане інструментом проти обходу санкцій. Це означатиме заборону на експорт окремих категорій товарів до конкретної країни, в цьому випадку це Киргизстан. Киргизстан вже активно переживає, погрожує судом. Однак це добре, це означає, що вони цього бояться, це супер репутаційний удар. Це означатиме занесення цілої країни в чорний список.

Нам би хотілось, щоб Киргизстан зупинив співпрацю з Росією. Мовиться про реекспорт станків, програмових частин управління та деяких інших товарів. Також Киргизстан допомагає Росії обходити санкції через фінансову інфраструктуру. Нам би хотілося, щоб цей пакет прийняли, включно з цими обмеженнями.

Щодо повної заборони на послуги для російської нафти, ця позиція теж присутня у 20-му санкційному пакеті. Вона теж може коштувати десятки мільярдів бюджету Росії. Віримо, що вона там і залишиться.

В пакеті також є багато цілей – банки Росії та третіх країн, інфраструктури тіньового флоту і криптовалютні компанії. Тобто це все ми побачимо. Нам подобається зміст пакета, який там є, попри зусилля окремих країн. Віримо, що Євросоюз зможе знайти спосіб прийняти цей пакет все ж таки швидше, ніж вибори в Угорщині.

Наскільки Європа готова боротись з російським тіньовим флотом?

Чи вірите ви в те, що країни можуть перекрити або Данську протоку, або взагалі повністю обмежити роботу тіньового російського флоту? Бельгія декілька тижнів тому вперше затримала і конфіскувала танкери з російського тіньового флоту. Чи будуть інші країни брати приклад з Бельгії? На які радикальні кроки можуть піти тут європейці?

Про конфіскацію танкера я б не поспішав. Я не думаю, що це відбудеться. Однак якщо так, то за рішенням суду. Поки що тут ще невідомо.

Однак нам подобається це, тобто це вже десь 4 чи 5 випадок, коли європейські країни зупиняють танкери російського флоту. Це дуже круто, ми заохочуємо їх робити більше. Вони зіштовхуються з багатьма труднощами законодавчого і бюрократичного характерів. Однак потроху вони розв'язують проблеми.

Володимир Зеленський особисто докладає зусиль, щоб це питання рухалося активніше. У нас є певні ідеї, як цьому допомогти, і віримо, що це буде відбуватися.

Як ви думаєте, чи американці і європейці готові будуть зняти з Росії санкції у випадку припинення вогню чи підписання угоди про мир?

Думаю, до цього ще дуже далеко і санкції ще себе абсолютно не вичерпали. Зараз ми навпаки хочемо, щоб санкційний тиск на Росію посилився. На нашу думку, це лише сприятиме конструктивному введенню переговорів з боку Росії.