Багатоголова гідра: чому, попри запеклу боротьбу, розмножуються шахрайські call-центри

В Україні почався черговий наступ на шахрайські call-центри. Протягом лютого про ліквідацію низки злочинних осередків повідомили СБУ, Нацполіція та прокуратура. В одному випадку йшлося про спільну з країнами Балтії спецоперацію з розкриття мережі криптовалютників, які видурювали у громадян Євросоюзу кошти під приводом інвестування в перспективні проєкти (тільки за рік такі оборудки принесли ділкам 1,2 млн доларів США). В другому - про давно відому, але досі дієву схему, коли українці відкривали доступ шахраям до своїх банківських карток. Тут вилучено більше 140 одиниць комп’ютерної та мобільної техніки, яка забезпечувала понад 60 робочих місць.

І можна було б аплодувати стоячи, якби йшлося про сенсацію. Але ж подібні повідомлення з’являються в нашому інформаційному просторі кілька разів на рік, і обсяги тіньових прибутків, збудованих на обмані, щоразу рахуються десятками тисяч, мільйонами і вже мало кого дивують. Чому нелегальні сall-центри продовжують процвітати - в огляді Коротко про.

З тюремного підпілля на верхні поверхи

Прародителями сучасних «офісів», як ще називають шахрайські організації, вважають тюремні камери, а одним із перших сценаріїв введення в оману - «Мамо, я потрапив у поліцію, треба гроші». Він, до слова, і досі живий, підкоригований під війну: "ваш син в ТЦК", "лежить поранений", "знайдений живим", коли йдеться про зниклого безвісти. Але на перший план виходять цифрові технології, які дають доступ до банківських рахунків, навіть коли жертва оманливого дзвінка не називає свої реквізити. Наприклад, оператори call-центру в Дніпрі просили власників рахунків встановити мобільний застосунок, щоб захистити свої персональні дані. Як тільки людина переходила за посиланням, вона відкривала доступ до свого онлайн-банкінгу.

Відбулася і видозміна самих шахраїв. З тюремного підпілля вони вибрались на верхні поверхи офісних та торговельно-розважальних центрів, обросли сучаснішою апаратурою і… агентурою. Вважається, що оператори сall-центрів набирають номери телефонів шляхом підбору цифр, але є свідчення, коли до абонентів зверталися на ім’я та по батькові, називали прізвище і навіть рік народження - для, так би мовити, верифікації. У багатьох випадках це викликало довіру до дзвінка.

- Зливати клієнтські бази можуть банки. А ще люди забувають, що ділилися своїми персональними даними, коли заповнювали анкети для дисконтних карток, оформлювали пенсії чи інші виплати, - звертає увагу експерт з безпеки Ігор Долгих. - На руку шахраям грають і технології підміни Caller ID, коли на екрані телефону жертви з’являється реальний номер її банку, звідки попереджають «про небезпеку стороннього втручання» в рахунок чи пропонують якусь вигідну акцію.

Рубатися доводиться з гідрою

Широку кампанію проти телефонного шахрайства правоохоронці почали у 2020 - 2021 роках, коли почали виявляти і закривати сall-центри в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі, Запорожжі та інших містах.

Під кінець грудня 2023-го СБУ та поліція відзвітували, що за одну тільки добу ліквідували понад 100 шахрайських офісів з річним обігом 3 мільярди гривень. За пів року до того у Верховній Раді була створена спеціальна тимчасова слідча комісія, яка обіцяла розібратися з «офісниками». У жовтні 2023 року в Раду був внесений законопроєкт, який встановлював посилену відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство. Забігаючи наперед, скажемо, що труд групи депутатів ухвалили тільки в першому читанні, скоро буде два роки, як він лежить під сукном.

Після оптимістичних рапортів виявилося, що рубатися доводиться з гідрою. У 2024 році, як повідомив ЗМІ голова комісії Олександр Куницький, кількість шахрайських сall-центрів зросла в чотири рази й орієнтовно дорівнювала 2000.

Про чергові перемоги Офіс генерального прокурора повідомив у листопаді 2025 року: припинено діяльність 277 call-центрів у столиці та дев’яти областях України, вилучено 12 тисяч одиниць техніки, 3 тисячі телефонів, серверне обладнання, CRM-системи та чорнову бухгалтерію, розкриті схеми з використанням deepfake-технології для створення фальшивих відео чи дзвінків.

В ОГП підкреслювали, що мета - не точково закривати окремі офіси, а повністю ліквідувати індустрію «ринку обману». Однак минуло чотири місяці, як ми вкотре впевнилися, що гідра продовжує розмножуватися головами. І з цим навіть пов’язана історія в дусі голлівудських трилерів про викрадення на Балі українців Єрмака Петровського та Ігоря Комарова - синів двох відомих бізнесменів, а в минулому кримінальних авторитетів з Дніпра, яких тісно пов’язують з функціонуванням call-центрів.

Одна угода і умовний строк

Цікаво, що, попри регулярну інформацію від правоохоронців про викриті шахрайські оборудки, відкриті кримінальні справи та пред’явлені підозри, немає офіційних повідомлень про вироки організаторам індустрії обману. Ми не полінувалися зазирнути до Єдиного державного реєстру судових рішень, де знайшли лише один вирок. Один з операторів, що значиться як ОСОБА. 5, уклав угоду зі слідством і отримав умовний строк. Обвинувальні акти ще на двох таких осіб в стадії судового розгляду. Щодо організатора, який у вироку значиться як Особа.1, взагалі немає ніяких матеріалів.

Перемагаючи Лернейську гідру, Геракл припікав зрізи шиї вогнем. Сьогодні цей урок забутий.

- Одна з проблем, що ускладнює покарання, - це брак заяв від потерпілих через шахрайські дії, - каже колишній співробітник СБУ Іван Ступак. - А за таких умов слідству дуже важко доводити винуватість конкретної особи, навіть коли на неї є оперативна інформація. Але основна проблема навіть не в тому. Самий хирлявий call-центр може генерувати десятки тисяч доларів. Тому ситуація така сама, як з конвертаційними центрами: всі з ними борються, але вони існують і множаться.

У соцмережах є багато розмов про власників та захисників бізнесу обману. В «кришуванні» звинувачують поліцію, прокуратуру, СБУ, мовляв, одною рукою воюють, іншою беруть гроші. До числа власників зараховують політиків, народних депутатів, мерів міст і бізнесменів. Публічні звинувачення документального підтвердження не мають, тому зробимо обережне припущення: обсяги коштів, що стають здобиччю шахраїв, передбачають високу вертикаль розподілення.

Чесного шахрайства не буває

Є ще один бік медалі - це моральне розбещення молоді. Сall-центри вчать, що «гроші не пахнуть». Основний контингент операторів становлять хлопці та дівчата від 17 до 32 років, і всі, хто зголошується на таку роботу, абсолютно свідомі своєї місії. Вони проходять кастинг на вміння втертися в довіру, вчать заготовані тексти, тренують мову. Розподіляються відповідно до здібностей, на ролі «холодників» - виконавців пробних дзвінків, «клоузерів», які переконують «клієнта» виконати шкідливі для нього дії, і навіть роблять кар’єру, виростаючи до тимлідів (від англ. Team Lead - керівник команди).

Зважаючи на популярність такого заробітку, останніми роками поширюється міф, що call-центри не зло, а швидше благо, бо 90% обманутих і обкрадених нібито становлять росіяни, а з прибутків організатори бізнесу донатять на ЗСУ. Може, є і такі «робін гуди», але з офіційних хронік відомо про ошуканих жителів Євросоюзу, різних країн колишнього СНД - Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану, Грузії і насамперед українців. Відрізняються хіба що способи виманювання грошей - десь вигадливіші, десь простіші. Іноземців здебільшого ловлять на схеми, збудовані на обіцянках вигідних інвестицій або послуги з chargeback (повернення коштів з бірж та платформ), співвітчизників - на страх втратити заощадження, бажання купити дешевий товар або отримати допомогу.

Українські аферисти можуть навіть об’єднуватися з росіянами в своїх оборудках. Не далі як у вересні минулого року в Чернівцях викрили спільноту, які організували 29-річний буковинець та 40-річний громадянин РФ. Жертвами call-центру стали більше 300 громадян Казахстану, яких ошукали на понад 70 мільйонів гривень.

Чесного шахрайства не буває, тим більше - під маскою патріотизму.