/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2F7bf5d96fa5e21366b30ade365a648d31.jpg)
Лондонський суд відмовив Україні в екстрадиції депутата Дмитрука: деталі "катувань" СБУ
Історія, що призвела до лондонського суду, розпочалася у березні 2022 року. За словами юридичних представників Артема Дмитрука, саме тоді він нібито зазнав катувань з боку Служби безпеки України. Цей факт став ключовим аргументом у справі, перетворивши її зі звичайного запиту про екстрадицію на складну юридичну боротьбу, що торкається питань прав людини на міжнародному рівні.
Народний депутат Артем Дмитрук з групи "Відновлення України" був оголошений у розшук в Україні після того, як йому повідомили про підозру у нападах на правоохоронця та військового. Це сталося після незаконного перетину кордону з Молдовою, а потім його подорожі до Великобританії. У серпні 2024 року Генеральний прокурор повідомив йому про підозру у вищезгаданих злочинах.
Судовий розгляд у Лондоні привернув увагу міжнародної юридичної спільноти. Представники Дмитрука, зокрема юридична фірма Amsterdam & Partners LLP, аргументували, що його "переслідування" в Україні відбувалося через активну підтримку Української православної церкви (УПЦ МП), іподияконом якої він є. Вони стверджували, що політик був єдиним членом парламенту, який виступив проти законопроєкту №3894, який створює правову основу для повної заборони УПЦ.
Офіс Генерального прокурора України, аналізуючи рішення суду, зазначив, що суд відмовив у екстрадиції лише з одного аргументу – застосування статті 8 Європейської конвенції з прав людини. Суд не встановив жодних ознак політичного чи релігійного переслідування, приймаючи інші ключові аргументи української сторони.
Тепер Україна має 14 днів, щоб оголосити, чи планує вона оскаржувати вирок. Офіс Генерального прокурора спільно з британськими партнерами аналізує рішення суду першої інстанції щодо його оскарження в апеляції.
Ця справа не лише про екстрадицію одного депутата, а й про складні питання міжнародного права, політичні мотиви та релігійні свободи, що можуть вплинути на подальші взаємини між країнами у подібних справах.
Артем Дмитрук був виключений із фракції "Слуга народу" у листопаді 2021 року. Згодом, у лютому 2024 року він вніс заставу за ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого СБУ за підозрою у виправдовуванні збройної агресії РФ. У серпні минулого року TikTok заблокував канал депутата, який поширював наративи, співзвучні російській пропаганді. ДБР оголосило Дмитрука в міжнародний розшук, а в жовтні того ж року у Верховній Раді зареєстрували постанову про його виключення.
Міжнародна юридична фірма Amsterdam & Partners LLP, яка має штаб-квартири у Лондоні та Вашингтоні, виступає міжнародним радником Артема Дмитрука та УПЦ МП, повідомляє Business Wire. Засновник і керуючий партнер фірми Роберт Амстердам заявив, що рішення суду є вирішальною перемогою, яка, на його думку, визнає, на що готовий піти український уряд, щоб змусити замовкнути політичну опозицію, особливо коли йдеться про порушення релігійної свободи. Також юридична фірма повідомляє, що Дмитрук не лише засудив російське вторгнення, але й "активно взяв до рук зброю у березні 2022 року", сформувавши підрозділ територіальної оборони.
З фото Укрінформу юристи зазначають: "Посилаючись на статтю 8 Європейської конвенції з прав людини, суддя назвав катування пана Дмитрука Службою безпеки України у березні 2022 року причиною, через яку його екстрадиція непропорційно вплине на його право на повагу до приватного та сімейного життя".
Про це Офіс генерального прокурора повідомляє у Telegram Апострофа, цитуючи пресслужбу: "Важливо, що суд відмовив у видачі лише з одного аргументу – застосування статті 8 Європейської конвенції з прав людини (право на повагу до приватного та сімейного життя). При цьому суд не встановив жодних ознак політичного чи релігійного переслідування та прийняв інші ключові аргументи української сторони".
Подальша доля Артема Дмитрука залишається невизначеною, оскільки Україна має право на апеляцію. Цей випадок може створити важливий прецедент у міжнародному праві та вплинути на інші справи з екстрадиції, де піднімаються питання прав людини та політичного переслідування.