На Одещині помітили рідкісних рожевих баб, занесених до Червоної книги

Спершу пелікани летіли далеко в бік Сасику над селом Трапівка. А потім уже їх зафіксували у верхів'ях самого лиману – у заплаві річки Когильник, повідомив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу "Тузлівських лиманів" Іван Русєв.

Що відомо про перших рожевих пеліканів, які прилетілу в Україну?

Зграя складалася з 55 рожевих пеліканів. Після перельоту вони відпочивали на острівці біля жахливої засміченої ділянки красивої заплави.

На Одещину прилетіло понад пів сотні птахів / Фото взято зі сторінки Івана Русєва

Хоча це і територія Дунайського біосферного заповідника, однак водночас вона входить до складу Татарбунарської громади. За словами Івана Русєва, на площі заплави річки, що становить біля 5 гектарів, щодня скидають тонни сміття.

Прикро, що пелікани, прилетівши до України, "побачили" таку жахливу картину. На жаль ні влада громади, ні адміністрація Дунайського біосферного заповідника за багато років не роблять нічого, щоб прибрати, та головне – зупинити засмічення території, яке влаштовують різні дикуни,
– зазначає Іван Русєва.

Пелікани зупинилися на острівці, біля ділянки, куди викидають тонни сміття / Фото взято зі сторінки Івана Русєва

Ба більше, додає він, адміністрація Дунайського заповідника, маючи повноваження надавати приписи та складати протоколи, ні разу не надала припис голові Татарбунарської громади навести лад на дуже важливій для природи території. І це при тому, що територію заповідника внесено як особливо цінну до реєстру ЮНЕСКО.

Хто такі рожеві пелікани?

Це одні з найбільш красивих видів веслоногих птахів. У дорослому віці мають чудове рожеве забарвлення пір'я. Саме це та чорні смуги на крилах і відрізняють рожевих пеліканів від кучерявих. Останні також проживають у дельті Дунаю на Півдні України.

Крім того, на голові рожевого пелікана – гребінець з видовженого та загостреного пір'я, але не такий великий, як у кучерявого. Навколо ока є неоперене кільце жовтого або сірого кольору, що змикається з неопереною вуздечкою. Молоді птахи на першому році життя сірувато-бурі з блакитним відливом на спині, без рожевих тонів в оперенні, повідомляє Київський зоопарк.

Пелікан живе колоніями по декілька десятків особин, які разом гніздяться та харчуються. Ці птахи дуже добре плавають, але не можуть пірнати, тому виловлюють рибу лише з поверхні. Рожеві пелікани часто ловлять рибу разом, заганяючи її на мілину хлопанням крил.

Гніздо самець і самиця будують разом та дуже швидко. Самець приносить гілки та суху траву, часто крадучи будматеріали у сусідів. Самка постійно сидить у гнізді, яке нагадує купу сміття, і чекає на появу потомства.

Самка щороку відкладає 1 – 3 яйця, які насиджує 33 дні. Хоча виростити більше як одне пташеня за сезон вдається не всім. Пташенят пелікани годують напівперетравленою рибою, яку відригують у горловий мішок.

Пелікани – дуже полохливі та сприйнятливі до зовнішніх чинників. Якщо випадково потривожити самку в період гніздування, пара може кинути своє гніздо назавжди. Тому повне усамітнення – найважливіша умова для висиджування та виховання пташенят,
– зауважив орнітолог Максим Яковлєв, повідомляє Rewilding Danube Delta.

Самці та самиці зовні майже не відрізняються, тільки дещо за розміром. Маса великого птаха становить 7 – 12 кілограмів. Довжина крила у самців – 70 – 75 сантиметрів, у самиць – 64 – 69 сантиметрів. А розмах крил сягає – 1,7 – 2 метри. Тривалість життя – 10 – 15 років.

Зустріти рожевого пелікана можна у заболочених місцях, на невеликих озерах і лиманах. Цей птах дуже любить багате на рибу тепле мілководдя та відокремлені зарості, де можна зробити гніздо. Мешкає він у Південно-Східній Європі, Африці, Азії.

Пелікани дуже люблять заболочені місця, невеликі озера та лимани / Фото взято зі сторінки Івана Русєва

Як пелікана зображують у культурі?

Цей птах завжди був символом батьківської любові. В Україні у народі його називають "баба-птицею", і це зовсім не образливе прізвисько. На хінді “баба” означає батько.

У середньовіччі з'явилася легенда, що пелікан може вигодувати пташенят навіть власною кров’ю. Насправді червона пляма під шиєю, яка з'являється у кучерявих пеліканів у період спарювання, – зовсім не кров, а колір горлового шкірястого мішка, який потрібен, щоб привабити самку.

Пелікан також є важливим індикатором стану водно-болотних угідь. Якщо з угіддям щось не так, кількість птахів відразу скорочується.

Чому ці птахи такі важливі?

Рожевий пелікан має міжнародний статус найменшої загрози. В Україні його занесли до Червоної книги. Зараз вид налічує близько 18 тисяч особин.

Основна причина їх зникнення – знищення місць гніздування людиною, браконьєрство, зменшення кількості рибних запасів у місцях проживання пеліканів. Крім людини, для гнізд пелікана особливу небезпеку становлять підтоплення під час паводків і напад хижаків.

Те, що рожеві пелікани повертаються в дельту Дунаю, – зовсім не випадковість. Ще у 2019 році стартував міжнародний проєкт Pelican Way of LIFE ("Шлях життя пелікана"). Його мета – збільшити кількість птахів, які мешкають на всьому шляху їхньої міграції з Європи до Африки. Зауважимо, що на Чорноморсько-Середземноморському маршруті живе 50% пеліканів Землі.

Політ з рожевими пеліканами у дельті Дунаю: дивіться відео

Якого ще цікавого птаха нещодавно помітили в Україні?

Наприкінці лютого у Чорнобильському заповіднику зафіксували чижів. Цих птахів ще називають "голосом весни".

Чиж – жвава, рухлива пташка, яку важко не помітити. А його спів – це дзвінка, переливчаста суміш цвірінькання, посвистів і коротких трелей. Щоправда, цей птах не співає "по нотах", як соловей, однак робить це часто, охоче й з великою фантазією. У його пісні можна почути елементи співу інших птахів, адже він – управний імітатор.

Найактивніше чиж співає наприкінці зими та на початку весни, коли ще холодно, але світловий день уже збільшується. Саме тоді голос цієї пташки звучить особливо доречно, ніби "маленький анонс весни серед голих крон".

Незвичайне, яскраво-жовте забарвлення, яке трапляється у чижів, робить такого співака ще помітнішим.