Скільки коштує друк грошей і чи готова Україна відмовитися від готівки

А відповідь на це питання напрочуд проста: у складні часи для країни саме "реальні" гроші стають резервом на випадок відключення світла, проблем зі зв'язком чи інтернетом. Це підтверджує й статистика – так, за даними НБУ, готівка у 2025 році повернула собі роль "страхувального парашута".

Готівка як стратегічний запас: що змінилося в структурі обігу?

І хоча за 9 місяців 2025 року обсяг безготівкових розрахунків перевищив 3,4 трильйона гривень, а це рекорд, однак через відключення світла та проблеми зі зв'язком паперові гроші знову стали потрібними настільки, що їхня загальна сума в обігу зросла до 926,3 трильйона гривень на початок 2026 року. Це на 103,9 мільярда гривень більше, ніж торік, і майже втричі більше, ніж у 2019 році. Фактично українці тримають готівку як запас на випадок, коли техніка й термінали просто не працюють.

Структура готівки також говорить сама за себе. Наразі в обігу, за даними НБУ, 2,6 мільярда гривень банкнот і 15,2 мільярда монет. Тож на одного українця припадає приблизно 64 банкноти та 193 монети. Найбільша частка – у купюри по 500 гривень, а найменша – у 50-гривневих. Але головна зміна – це "тисячки". Адже якщо у 2022 році банкнота 1 000 гривень становила лише 14% обігу, то тепер – понад 50%. Люди зберігають гроші великими номіналами, і це вже помітно на державному рівні.

Інші купюри навпаки зникають. Кількість 200-гривневих банкнот зменшилась на 17,6%, паперові "п'ятірки" й "десятки" – на 8% і 10%. НБУ свідомо замінює дрібні купюри монетами, бо вони служать довше. Саме тому монети 5 і 10 гривень стали популярнішими на 21% і 29% відповідно. А ось 10 копійок регулятор навпаки вилучає з обігу – це дешевше, ніж підтримувати їхнє існування.

Собівартість чи зношування: що дорожче для бюджету?

Уся ця динаміка має не просто побутове пояснення, а й цілком конкретну ціну для держави. Виготовлення грошей коштує дорого. Ще кілька років тому Нацбанк витрачав близько 12 копійок на виготовлення однієї банкноти будь-якого номіналу. Тепер, за словами докторки економічних наук Наталії Семенченко, одна банкнота обходиться у 15 – 20 копійок, а найдорожчими є номінали 500 та 1 000 гривень – через складніші елементи захисту. Монети ж коштують у рази більше: від 2 до 3 гривень за штуку. Проте це все одно дешевше, ніж у США, де друк 100-доларової купюри обходиться приблизно у 3,5 гривні.

Порівняємо ось такі 2 банкноти: 100 доларів і 100 гривень. Наші обійдуться у вже згадані 15 – 20 копійок. А за американський треба буде заплатити більш ніж 3,5 гривні або 6,5 центів. Тобто щонайменше у 18 разів більше,
– зазначає пані Семенченко.

Однак, окрім друку, на бюджет виходу грошей у світ впливає ще один аспект – їхнє використання. Деякі номінали, попри дешевший друк, виходять дорожчими у результаті. Наприклад, купюри 200 гривень зношуються значно швидше, тому потребують частішої заміни – і це робить їх найдорожчими "у перспективі". Тобто питання вартості – не тільки у собівартості друку, а й у тому, як довго банкнота живе.

Чому суто безготівковий розрахунок звучить як фантастика для держави?

Тому і тут також, на перший погляд, було б доречно сказати, що у майбутньому, коли воєнні дії припиняться, можна спокійно переходити на цифрову гривню, адже чим більше українці платять карткою, тим менше банкнот потрібно друкувати, перевозити, сортувати й замінювати. Це економія на всіх рівнях – від виробництва до інкасації. Однак, як зазначають фінансові експерти компанії GARANT, саме баланс справжніх банкнот та монет з безготівковими розрахунками будують будь-яку економіку. Занадто багато готівки може пришвидшувати інфляцію й зменшувати частку безготівкових платежів. А нестача готівки, навпаки, здатна зупиняти дрібну торгівлю, створювати черги в банкоматах і сповільнювати економічну активність. Тому Нацбанк постійно балансує між цими двома крайнощами.

Таким чином, боротьба між готівкою та "цифрою" – це не суперечка про зручність. Це питання економічної стійкості. Безготівкові платежі зменшують витрати держави й роблять систему ефективнішою, але готівка все ще захищає українців там, де технології безсилі. І саме рівновага між цими двома світами визначатиме, скільки грошей Україна друкуватиме в майбутньому і скільки це коштуватиме кожному з нас.