"Тотальна бульбашка": Дацюк про пропаганду та психологічні пастки реальності війни

Українське суспільство опинилося в тотальній інформаційній бульбашці "реальності війни", яка поступово стирає межі між фронтом та мирним життям. Про це заявив філософ Сергій Дацюк під час інтерв'ю Юрію Романенку.

Дацюк пояснює, що суспільство психологічно опиняється в новій "реальності війни", зокрема, через пропаганду. Вона формується не лише через телемарафон. Це тотальний інформаційний простір: виступи політиків, соцмережі, коментарі та навіть популярні ютубери, які транслюють ті самі тези.

"Тобто у вас виникає тотальна інформаційна пропагандистська реальність, яку ви не можете обійти. Ви не можете заткнути вуха, якщо ви просто не дивитеся телемарафон", - зазначив Дацюк.

Пропагандистська реальність будується на спрощенні: "ми" — абсолютно праведні та добрі, а навколо несправедливість, яку треба долати силою. Це вимагає обов'язкової ненависті не лише до ворога, але й до всіх "інших, чужих", хто не вписується в цю картину.

Дацюк наголошує, що війна стає "вічною" та тотальною. Влада і суспільство мислять категоріями, що всі втрачені території будуть беззаперечно повернуті. Філософ ставить незручне запитання: а що Україна робитиме з цими територіями (тим же Кримом) у правовому полі, коли війна колись закінчиться або стане на паузу? Він наводить приклад: Фінляндія ж не продовжувала фінансувати адміністрації втраченої Карелії так, ніби це досі її частина.

У стані війни суспільство починає сприймати всіх — бізнесменів, інтелектуалів, робітників — виключно через призму "солдатів і командирів". Це призводить до нерозуміння того, як має функціонувати держава.

Окрему тривогу у філософа викликає небезпечна тенденція ототожнення умов життя військових та цивільних. На його думку, суспільство та влада починають нехтувати потребами тилу, вимагаючи від нього таких самих поневірянь, як і на передовій.

"Ось настали морози і всі кажуть: "Ну, як би, живіть так, як на фронті". Хлопці, якщо ми будемо жити так, як на фронті, ми не зможемо забезпечувати фронт", - підкреслив мислитель.

Дацюк наголошує, що тил не може і не повинен функціонувати за законами передової, адже його головна мета - економічна підтримка армії. Це можливо лише за умови збереження елементів мирного життя.

"Мирне життя - воно має багато частин реальності миру. [...] Якщо я як на фронті, то я не зможу працювати на промисловості. Я не зможу наповнювати бюджет, тому що я тупо... ну, руки мерзнуть, я не можу працювати", - пояснив він на прикладі відключень тепла та світла.

Філософ резюмує, що повне занурення держави виключно у військовий стан руйнує її економічний фундамент. "Тобто уявлення про те, що тил - це інша реальність, в реальності війни починає зменшуватися, зменшуватися, поки не вбивається повністю", - підсумував Сергій Дацюк.