Удари по Азербайджану, операція з Іраку і розмови про статтю 5 НАТО: як нова війна вплине на Україну

Світова ескалація на Близькому Сході поступово виходить за межі регіонального конфлікту і може безпосередньо вплинути на перебіг війни в Україні.Після ударів США та Ізраїлю по Ірану бойові дії вже зачепили кілька держав: курдські збройні загони, що базуються в Іраку, розпочали наземну операцію проти іранського режиму. Водночас інцидент з іранською ракетою біля повітряного простору Туреччини підняв питання про механізми колективної оборони НАТО. На цьому тлі експерти попереджають: нова війна може змінити баланс ресурсів, енергетики й союзів, від яких залежить і український фронт.

Третя світова війна вже почалась?

Одним із найбільш тривожних сигналів стало перехоплення іранської балістичної ракети, яка наблизилася до повітряного простору Туреччини — країни-члена НАТО. Інцидент став першим випадком, коли конфлікт фактично торкнувся території Альянсу, що автоматично підняло питання про можливе застосування статті 5 Північноатлантичного договору — механізму колективної оборони.

Хоча в НАТО заявили, що наразі підстав для запуску цієї процедури немає, сама поява такої дискусії показує масштаб ескалації. Фактично Близький Схід уперше за багато років став потенційною точкою прямого зіткнення великих військово-політичних блоків.

Політолог Олег Постернак вважає, що нинішня війна навколо Ірану поки не є Третьою світовою, однак вона балансує між обмеженим конфліктом і потенційно масштабною геополітичною кризою.

"Я розумію, що ми всі залежні від мемів і жартів про Третю світову війну. Але це точно ще не вона. Нинішня іранська війна балансує між обмеженим конфліктом і серйозним континентальним протистоянням економічного, цивілізаційного і геостратегічного характеру", — пояснює він Фокусу.

За словами політолога, для України ключовий інтерес полягає у швидкому завершенні цієї війни й демонтажі іранського режиму.

"На Тегерані — кров українських громадян. Ідеться як про військових і цивільних, які гинуть від іранських дронів Shahed, так і про жертв збитого українського літака Boeing у 2020 році", — нагадує експерт.

Війна на Ближньому Сході: ризики та наслідки для України

Постернак зазначає, що результат війни може мати різні наслідки для України. Якщо США досягнуть своїх стратегічних цілей у короткі терміни, це може навіть послабити Росію.

"Якщо американці досягнуть стратегічних результатів за один-два тижні й санкції проти Ірану будуть послаблені, дешева іранська нафта отримає шанс вийти на світовий ринок. Це стане серйозним ударом по позиціях Російської Федерації. У такому випадку Україна може отримати великий плюс у цій війні", — говорить він.

Однак у разі затягування конфлікту ситуація для Києва може ускладнитися.

"Якщо війна затягнеться, Україна може зіткнутися з нестачею ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Водночас Росія зможе збільшити доходи від продажу газу і нафти для фінансування свого військово-промислового комплексу. Особливо якщо Китай, який раніше закуповував близько 90% іранської нафти, почне переорієнтовуватися на російські поставки через вигіднішу ціну", — пояснює політолог.

Головний ризик для Києва — перерозподіл військових ресурсів Заходу.

Системи протиповітряної оборони, які зараз критично потрібні Україні, ті самі, що використовуються для захисту американських і союзницьких баз від іранських ракет. За даними західних аналітиків, у разі тривалої війни США можуть бути змушені спрямувати значну частину перехоплювачів Patriot на Близький Схід.

З цим пов'язана і проблема виробництва. Наприклад, річний випуск ракет-перехоплювачів PAC-3 становить приблизно 600 одиниць, що вже зараз недостатньо для потреб США, їхніх союзників і України одночасно.

Аналітики попереджають, що якщо конфлікт затягнеться, Україна може отримувати менше систем ППО та боєприпасів, необхідних для відбиття російських ракетних ударів.

Це вже відображається у практичній площині: західні запаси ракет-перехоплювачів швидко витрачаються через масовані атаки Ірану, що створює дефіцит для інших театрів війни.

Економічний фактор і перерозподіл військових ресурсів

Окремо експерт звертає увагу на руйнування старої системи міжнародних відносин.

"Ми бачимо корозію попередньої системи міжнародного права та старих інституцій на кшталт ООН. Їхня неспроможність запобігти або врегулювати конфлікти, зокрема іранську війну, показує, що ця система фактично зруйнована", — каже Постернак.

Щодо можливого розвитку подій, він вважає малоймовірним пряме введення американських військ у наземну операцію.

"Американці навряд чи проводитимуть наземну операцію власними силами. Швидше за все, вони діятимуть руками інших держав або народів. Наприклад, розглядається сценарій озброєння курдських формувань, що може бути однією з операцій Центрального розвідувального управління", — зазначає експерт.

Економічний фактор уже зараз відчутний на світових ринках.

"Поки що найбільш відчутним наслідком є вплив на ціни на нафту. Це провокує інфляційні шоки й фінансові коливання на глобальних ринках, включно з крипторинком", — додає він.

Водночас побоювання щодо перерозподілу військових ресурсів Заходу на користь Близького Сходу, на думку політолога, є цілком обґрунтованими.

"Проблема в тому, що боротьба дорогими ракетами-перехоплювачами проти дешевих іранських дронів є асиметричною. Вартість ракети й вартість Shahed — це зовсім різні цифри. Тому США зараз змушені перебудовувати систему ППО, щоб вона могла дешево й ефективно боротися з такими загрозами", — пояснює Постернак.

За його словами, питання дефіциту ракет-перехоплювачів уже обговорювалося на закритих брифінгах для членів Конгресу.

"Про це говорили представники Міністерства оборони США та керівництво Об'єднаного комітету начальників штабів. Після цього сенатори й конгресмени також почали коментувати цю проблему публічно", — зазначає експерт.

Саме тому для України дефіцит таких ракет може стати цілком реальним сценарієм.

"Йдеться навіть не про передачу Україні, а про продаж. Тому тривога президента Зеленського є абсолютно обґрунтованою", — вважає він.

Війна в Україні на тлі війни на Близькому Сході: де брати ракети

Одним із можливих варіантів вирішення проблеми, на його думку, може стати закупівля ракет у європейських країнах.

"Україна може намагатися купувати ракети-перехоплювачі в країнах, де немає бойових дій. А вже ці країни згодом чекатимуть поповнення своїх запасів від США", — пояснює політолог.

За деякими даними, які зараз обговорюються у військових колах, Сполучені Штати вже могли використати річний запас ракет-перехоплювачів, вироблених у 2025 році. Втім, Постернак підкреслює, що ця інформація потребує перевірки.

"Це дані, які зараз активно циркулюють, але їх потрібно фактчекати. У будь-якому разі ситуація поки не критична, але для України це серйозний виклик", — каже він.

Експерт не виключає, що вже найближчими місяцями Україна може зіткнутися з проблемою поповнення запасів ППО.

"Якщо Росія продовжить виснажувати нашу систему протиповітряної оборони, то з поповненням ракет-перехоплювачів ми можемо зіткнутися вже у березні або квітні", — прогнозує він.

Поки США воює з Іраном мирні перемовини по Україні на паузі

Війна на Близькому Сході також вплинула на дипломатичний процес навколо російсько-української війни.

"Наступний раунд переговорів мав бути вирішальним і міг стати передумовою для особистої зустрічі лідерів. Але іранська криза фактично перебила цей сценарій", — говорить політолог.

За його словами, США зараз змушені концентруватися на близькосхідному конфлікті, щоб уникнути глибшого втягування у війну з Іраном. Для Трампа це має дуже серйозні політичні наслідки, тому американці, ймовірно, витримуватимуть певну паузу.

На думку експерта, для України ця пауза може навіть дати певний тактичний виграш у часі.

"Можливо, для України це шанс виграти трохи часу перед очікуваним фінальним тиском США щодо переговорів", — зазначає він.

Для Росії ж ситуація на фронті наразі також не виглядає оптимістичною.

"Через локальний контрнаступ України й звільнення дев'яти населених пунктів на стику Дніпропетровської та Запорізької областей, а також через уповільнення просування на Донбасі російська армія зустрічає весну 2026 року без особливо оптимістичних перспектив", — каже Постернак.

Водночас Москва може готувати нову хвилю наступу, однак для цього їй потрібні ресурси, які стає дедалі складніше знаходити.

"Кожна наступна хвиля мобілізації в Росії за якістю гірша за попередню. Це впливає і на інтенсивність бойових дій, і на рівень підготовки військ, і на результативність дій російської армії", — підсумовує експерт.

Нагадаємо, "Шахед" Ірану вдарив по аеропорту в Нахічевані в Азербайджані.

Також Фокус писав про інші удари Ірану по цивільних та військових об'єктах на території країн Близького Сходу. Серед іншого, "Шахеди" атакували нафтопереробний завод ARAMCO Саудівської Аравії: над точкою влучання здійнявся стовп диму. Крім того, бойовики КВІР оголосили про закриття Ормузької протоки для проходу кораблів та атакували кілька кораблів при спробі пройти вузький перешийок між Перською та Оманською затоками.