Автомобілі Девіда Гілмора: легенда року сьогодні святкує 80-річчя

Легендарний рок-музикант, гітарист Pink Floyd Девід Гілмор сьогодні відзначає своє 80-річчя. Але не багато хто знає, що він був автоперегонником та мав у гаражі кілька раритетів. Гілмор не колекціонував машини на відміну від іншого учасника гурту Pink Floyd барабанника Ніка Мейсона. Але й у нього були цікаві автівки.

У липні 1988 року Гілмор та Мейсон приїхали на випробувальний полігон Ferrari у Фіорано, щоб забрати свої однакові червоні Ferrari F40. Після того як вони освоїлися з керуванням норовливими «жеребцями» на треку, музиканти вирушили на них через усю Європу до Великобританії. Крім того, вони домовилися з Ferrari та Pininfarina про демонстрацію цих автомобілів на Міжнародному автошоу в Бірмінгемі у жовтні 1988 року – екземпляр Мейсона красувався в експозиції Ferrari, а купе Гілмора – був представлений на стенді кузовного ательє Pininfarina. У 2017 році суперкар був проданий на акції Bonhams в Гудвуді.

У 1991 році Гілмор, Мейсон і менеджер групи Стів О`Рурк взяли участь у відродженому марафоні La Carrera Panamericana у Мексиці. Гілмор керував реплікою Jaguar C-Type 1952 року випуску під номером 222, створеною компанією Proteus. Його штурманом був О’Рурк. Неподалік Сан-Луїс-Потосі Гілмор увійшов у поворот на занадто високій швидкості. Машина вилетіла з дороги. Девід практично не постраждав, відбувшись легкими забоями, а О’Рурк отримав перелом ноги. Автівка зазнала серйозних пошкоджень і була не придатна для продовження перегонів. Докладніше про цю пригоду можна побачити у фільмі La Carrera Panamericana, знятому 1992 року режисером Яном Макартуром з чудовою музикою Pink Floyd.

Для перегонів у Мексиці у 1992 році дует Гілмор-О’Рурк обрали Jaguar Mark II (1963). Автомобіль зазнав серйозного доопрацювання спеціально для змагань: для підвищення жорсткості ліві задні двері були заварені, встановлений каркас безпеки, двигун форсували, а підвіску підсилили. Попри ретельну підготовку, включаючи встановлення 3,8-літрового двигуна потужністю близько 300 к.с., екіпаж не зміг фінішувати через проблеми з карданним валом. Після цієї невдачі автомобіль повернувся до Великобританії та зареєстрований на ім’я Стіва О’Рурка. Після повної реставрації автомобіль виставили на аукціоні Berlinetta.

Серед раритетів, якими володів Девід Гілмор, був ще один рідкісний представник «котячого сімейства» – Jaguar XK120 Alloy Lightweight (1950 р.). Таких родстерів з легким алюмінієвим кузовом було виготовлено лише 240 екземплярів, 57 – з правим кермом та 183 – з лівим. Примірник із реєстраційним номером MSU 724 спочатку належав британському кінопродюсеру Ентоні Руфусу («9 1/2 тижнів»). 1990 року Гілмор придбав родстер та замовив повну реставрацію машини. Вона була у його власності 10 років. Автомобіль виставлений на продаж у Великій Британії спеціалізованою компанією GSW Automotive.

У світі рок-зірок чутки про машини з’являються швидше, ніж хіти стають платиновими. Девіду Гілмору приписують Ferrari 250GTO, Aston Martin DB5 та сучасні гіперкари з Маранелло. Але документально підтверджені лише Ferrari F40 та Jaguar XK120 Alloy Lightweight. Все інше – міфи, легенди та блискучі історії для фанатів.