Хліб та солоний огірок у кишені: щемливі кадри великого обміну українських захисників

Обмін полоненими у березні / © Володимир Зеленський

Наймолодшому звільненому — 26 років, найстаршому — 60. За останні два дні додому повернулися понад пів тисячі наших громадян. Це воїни Сухопутних військ, ДШВ, Нацгвардії, прикордонники та Сил безпілотних систем. Цей великий обмін, про який домовилися під час перемовин у Женеві за посередництва США та ОАЕ, став справжнім святом для всієї країни.

Кореспондентки ТСН стежили за кожною хвилиною повернення наших героїв.

Звільнення полонених: зустріч на Чернігівщині

Рівно місяць країна жила без обмінів. На точці зустрічі в Чернігові ще задовго до приїзду автобусів почали збиратися люди. Рідні тих, хто в полоні, прийшли з фотографіями, сподіваючись бодай на крихту інформації про своїх близьких.

У навколишніх селах мешканці готувалися до зустрічі як до найбільшого свята: встановлювали транспаранти, діставали прапори, робили трасу синьо-жовтою.

Пані Наталя, чекає на сина Сашка: «Я чекаю, що він живий. Я вірю, виходжу, зустрічаю і дочекаюсь його».

Як відбувався обмін полоненими

Коли з’явилися перші повідомлення в «Дії» та офіційні кадри від президента, на точці збору пролунали перші щасливі вигуки. Дружини та матері намагалися впізнати рідні обличчя серед змарнілих чоловіків на фото.

Леся, дружина звільненого воїна: «Доньці напередодні снилося, що батько повернувся з полону — і сон справдився»

Христина, чий чоловік Олександр вважався зниклим безвісти, а потім два роки перебував у неволі, не могла стримати емоцій. Сама вона родом з-під Бердянська, пережила окупацію, а тепер нарешті дочекалася свого захисника.

Христина: «У квітні буде два роки. Не буде — вже не буде! Я дуже щаслива і я його люблю дуже. Бажаю всім не втрачати надії!»

Як пояснив представник Координаційного штабу Богдан Охріменко, це лише перший етап реалізації домовленостей.

Богдан Охріменко: «Додому повертається 200 військових (у першій групі етапу), з них 2 офіцери та 198 — сержантсько-старшинський склад. Це різні категорії: є 22-й рік, 23-й. Більшість — 24-го року. Майже всі вони підтверджені Міжнародним комітетом Червоного Хреста».

Серед звільнених — пів сотні важкохворих та поранених. Їх перевозили карети швидкої допомоги. Медичну допомогу хлопці почали отримувати відразу, як тільки перетнули кордон.

Як відбувався обмін полоненими

Один із найбільш щемливих моментів зафіксували камери ТСН: у звільненого бійця з кишені на асфальт випадково випав «скарб», який у полоні був безцінним — шматочок хліба та солоний огірок. Ці речі бійці за звичкою берегли до останньої секунди.

Щойно хлопці отримали доступ до телефонів, повітря здригнулося від сотень одночасних дзвінків.

Зустріч під час обміну полоненими

Олеся шукала свого Олександра серед натовпу. Вона знала, що в неволі його били — колись їй прислали відео знущань і за пів години видалили. Коли Сашко нарешті вийшов з автобуса, жінка не могла відірватися від нього.

Олександр, повернувшись до Христини, відразу подзвонив дітям. Син похвалився батькові своїми медалями, а тато відповів: «У мене теж є три нагороди — син, донька та дружина».

Це лише початок великого процесу. Україна очікує, що вже найближчими днями буде продовження етапів обміну, і ще сотні родин почують омріяне: «Я вдома».