Китай готує 100 000 гуманоїдних роботів уже цього року

«Поки у Сполучених Штатах більше говорять про роботів, Китай робить ставку на практику — запускає їх у рух і вибудовує власну екосистему. Завдяки стратегії відкритого коду країна скоротила цикл розробки гуманоїдного робота зі штучним інтелектом із десяти років до одного та вже цього року може перейти до масового виробництва на рівні 100 000 одиниць».

Таку оцінку озвучив Сінь Сінґуань, очільник Китайського інституту досліджень ринку капіталу, під час Китайської конференції з гуманоїдної робототехніки в межах виставки Smart Factory + Automation World (AW 2026), що відбулася 4 числа у COEX в районі Каннам у Сеулі. Провідні китайські компанії — Unitree, AgiBot, Fourier та Leju — уперше відвідали Південну Корею, представивши своє бачення комерціалізації гуманоїдних роботів.

Китайська стратегія робить ставку на масове виробництво та збір даних

Аналітики відзначають, що світова галузь гуманоїдної робототехніки переходить від етапу R&D до практичного впровадження. Саме тому китайські виробники, які вже мають налагоджені виробничі потужності, швидко займають ранні позиції на ринку. Масове виробництво дозволяє переносити технології з лабораторій у реальні умови та накопичувати великі обсяги валідаційних даних.

За даними дослідницької компанії Omdia, із 13 318 гуманоїдних роботів, поставлених у світі минулого року, близько 87% припало на китайські компанії. AgiBot реалізувала 5 168 одиниць (39% ринку), Unitree — 4 200 (32%). Leju (500) та Fourier (300) також увійшли до світового топу. Для порівняння, Tesla та Figure AI поставили приблизно по 150 роботів кожна.

Прогнози на цей рік ще амбітніші. За оцінкою Morgan Stanley, виробництво в Китаї може сягнути 28 000 одиниць, тоді як Інститут робототехніки GGII очікує до 65 000. У самій галузі обговорюють можливість досягнення 100 000 роботів уже найближчим часом.

Екосистема з тисяч компаній і державна підтримка

Швидке нарощування виробництва стало можливим завдяки розгалуженому внутрішньому ланцюгу постачання та значним інвестиціям. У Китаї працює близько 160 виробників гуманоїдних роботів і понад 600 постачальників ключових компонентів — загалом майже 10 000 компаній, пов’язаних із галуззю. Багато з них — молоді стартапи, які вже здатні випускати партії по 5–6 тисяч одиниць.

Налагоджена інфраструктура дозволяє скорочувати строки виробництва та суттєво знижувати собівартість. За словами Сіня, якщо Tesla орієнтується на ціну близько 20 000 доларів за робота, то китайські виробники прагнуть зменшити її до 1 000 доларів. Станом на листопад минулого року обсяг інвестицій у китайську робототехніку досяг 30 млрд юанів.

Додатковими драйверами стали стратегія відкритого коду та накопичення даних. Провідні установи, зокрема Beijing Academy of Artificial Intelligence, відкривають технології для галузі, що пришвидшує стандартизацію та масштабування виробництва. Окрім цього, в країні створено сім національних «фабрик даних», де близько 100 роботів щоденно збирають і вдосконалюють масиви реальних рухових даних. Державна програма передбачає впровадження роботів у 1000 галузях і 100 підгалузях до 2028 року.

Наступна мета — домівки

Китайські виробники вже готуються до виходу на споживчий ринок. Чжоу Бінь, співзасновник і віцепрезидент Fourier, наголосив, що справжній успіх гуманоїдного робота визначатиметься його здатністю інтегруватися в домашній простір. За його словами, так само як автомобілі стали звичним елементом побуту, роботи з часом з’являться у кожному домогосподарстві та бізнесі.

Янь Вейсінь із Шанхайського університету Цзяотун та співзасновник AgiBot зазначив, що Китай уже досяг конкурентоспроможності в апаратній частині завдяки розвиненій базі промислових роботів, а тепер інтегрує ШІ для кращої адаптації машин до складних повсякденних умов.

Fourier уже тестує роботів для догляду за літніми людьми в медичному центрі Шанхаю. Компанія працює над використанням м’яких матеріалів і повнотілесних сенсорів, щоб створити «роботів із теплом» — здатних не лише виконувати команди, а й взаємодіяти з людьми емоційно. При цьому ключовим пріоритетом залишається безпека, адже фізична присутність робота вимагає максимальної надійності його систем управління.