Світ на порозі Третьої світової: Іран атакує союзників НАТО, а Європа готується до найгіршого

Війна на Близькому Сході набирає обертів. Розширюючи географію обстрілів, Іран змушує європейські країни терміново посилювати оборону своїх союзників у Середземномор’ї та долучатися до військової операції США.

Після обстрілів Кіпру та Туреччини ЄС розгортає власні військово-морські сили, намагаючись стримати ескалацію та захистити кордони блоку. Окрім того, Європа уже готує населення до найгірших сценаріїв, а Україна отримує запит на допомогу в боротьбі з іранськими технологіями.

Детальніше — читайте у матеріаліТСН.ua.

Іспанія та Італія посилюють оборону Кіпру

Іспанія та Італія посилюють оборону Кіпру після атаки іранського дрона по британській військовій базі. Як повідомили в Міноборони Іспанії, країна відправляє до берегів острова свій найсучасніший фрегат «Крістобаль Колон».

Корабель, оснащений системою Aegis, забезпечуватиме повітряне прикриття та допоможе з можливою евакуацією цивільних разом із французьким авіаносцем «Шарль де Голль» та грецьким флотом.

Італія також приєднується до союзників. Глава італійського оборонного відомства Гвідо Крозетто заявив про розгортання багатопрофільних сил із системами ППО для захисту від ракетних та дронових атак у регіоні.

«Ми маємо намір розгорнути на Близькому Сході багатопрофільні сили з системами протиповітряної оборони проти безпілотників та ракет», — йдеться у заяві міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.

Разом з іспанцями та французами, додав він, країна надасть допомогу Кіпру.

Примітно, що раніше Іспанія відмовлялась втручатись у ситуацію. Посилаючись на урядові джерела, видання Еl Pais у четвер повідомляло, країна готова надати військову підтримку Кіпру лише в разі атак з боку Ірану та його ліванського союзника «Хезболли».

Відмова Мадрида підтримувати війну США та Ізраїлю проти Тегерана, зокрема заборона на використання баз у Мороні та Роті, жодним чином не заважає допомозі Кіпру. Урядові джерела наголошують: це принципово різні ситуації.

У першому випадку йдеться про воєнну агресію без чіткої мети та правових підстав, що лише підриває світову безпеку. Натомість захист Кіпру — це акт солідарності всередині ЄС у відповідь на зовнішній напад. Така підтримка партнера, який до того ж зараз головує в Євросоюзі, лише зміцнює європейську єдність, а не послаблює міжнародне право.

Раніше через відмову Іспанії в США розгорівся скандал: президент Дональд Трамп заявляв, що Штати припинять торгівлю з країною.

«Ми розірвемо торгівлю з Іспанією. Ми не хочемо мати жодних справ з Іспанією», — сказав Трамп.

Своєю чергою прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес розкритикував операцію Сполучених Штатів Америки проти Ірану, назвавши її порушенням міжнародного права.

«Позицію уряду Іспанії можна підсумувати словами: ні війні. Ми не будемо співучасниками чогось, що шкодить світові та суперечить нашим цінностям та інтересам, просто через страх помсти», — наголошував очільник іспанського уряду.

Франція та Греція вирушили на допомогу Кіпру

Франція надішле Кіпру системи протиракетної та антидронової оборони через ескалацію на Близькому Сході. Про це президент Франції Еммануель Макрон особисто повідомив кіпрському президенту Нікосу Христодулідісу, пише Politico.

Водночас президент Франції оголосив про направлення авіаносця «Шарль де Голль» до Середземного моря.

«Ми також маємо піклуватися про наших друзів у регіоні, про їхню безпеку й територіальну цілісність. Тому ми вживатимемо оборонних і захисних заходів. Це частина того, що означає бути надійним партнером та виконувати свої зобов’язання», — сказав Макрон.

Своєю чергою Греція вже перекинула до Пафоса чотири винищувачі F-16 та два фрегати, один з яких оснащений системою РЕБ Кentauros для боротьби з БПЛА.

Також після атаки Ірану на Кіпр, Лондон був змушений переглянути свою позицію та приєднатися до оборонних операцій США проти іранських ракетних об’єктів.

Іран атакував Туреччину та Азербайджан

У середу, 4 березня, Туреччина збила іранську балістичну ракету, що летіла через Ірак та Сирію. За повідомленням турецького Міністерства оборони, ціль перехопили сили НАТО у Східному Середземномор’ї.

Уламки, що впали в провінції Хатай, виявилися частинами ракети ППО, «застосованій під час знищення загрози в повітрі». Жертв чи руйнувань немає. В Анкарі наголосили, що виступають за мир у регіоні, але готові рішуче захищати свій простір від будь-яких нападів.

«Будь-які кроки, спрямовані на захист нашої території та повітряного простору, будуть зроблені рішуче і без вагань. Ми залишаємо за собою право реагувати на будь-які ворожі дії проти нашої держави», — заявили у Міноборони.

Проте Тегеран заперечує свою причетність до атаки на Туреччину.

«Збройні сили Ісламської Республіки Іран поважають суверенітет сусідньої та дружньої країни, Туреччини, і заперечують будь-які запуски ракет у напрямку території цієї країни», — йшлося у повідомленні Генштабу збройних сил Ірану, яке цитують іноземні ЗМІ.

Згодом, 5 березня, Іран атакував Азербайджан. За свідченнями очевидців, іранський «Шахед» впав у районі аеропорту міста Нахічевань.

У МЗС Азербайджану підтвердили атаку БпЛА та повідомили, що було поранено двох громадян.

«Ми рішуче засуджуємо ці атаки безпілотників, здійснені з території Ісламської Республіки Іран, в результаті яких було пошкоджено будівлю аеропорту та поранено двох мирних жителів. Цей напад на територію Азербайджану суперечить нормам і принципам міжнародного права та служить посиленню напруженості в регіоні», — йшлося у повідомленні.

Через іранські атаки почались дискусії щодо застосування 5 статті НАТО

Речниця НАТО Еллісон Харт заявила, що Альянс засуджує дії Ірану та підтримує Туреччину на тлі її обстрілів. Вона наголосила, що система стримування НАТО, зокрема протиракетна оборона, працює стабільно по всіх напрямках.

Водночас очільник Пентагону Піт Гегсет підтвердив, що США поінформовані про інцидент у Середземномор’ї. За його словами, наразі Вашингтон не бачить підстав для застосування 5-ї статті договору НАТО про колективну оборону.

«Ми знаємо про цей конкретний інцидент, хоча немає жодних підстав вважати, що він спровокує щось подібне до п’ятої статті», — заявив Піт Гегсет.

США попросили Україну допомогти протидіяти «Шахедам» на Близькому Сході

На запит Сполучених Штатів Америки українські військові найближчим часом можуть долучитися до військової операції на Близькому Сході.

За даними Reuters, мова йдеться про підтримку США у захисті їхніх військових баз і персоналу в окремих країнах регіону.

Своєю чергою президент України Володимир Зеленський заявив, що доручив надати необхідні засоби та забезпечити присутність українських спеціалістів, які можуть гарантувати належну безпеку.

«Україна допомагає партнерам, які допомагають нашій безпеці, захисту життів наших людей», — зазначив глава держави.

Однак у чому саме полягатиме ця допомога, глава держави не розповів. Однак у своєму вечірньому зверненні 5 березня він наголосив, що захищаючи країни від іранського режиму, Україна додає собі можливості захисту.

За його словами, українська сторона постійно працює з партнерами щодо можливості додати захисту тим країнам, які зараз під ударами з Ірану.

Вашингтон не справляється з наслідками розв’язаної війни

Через тривалу військову операцію проти Ірану Військово-морські сили США зіткнулися з серйозним навантаженням, пише Forbes. У Пентагоні заявляють, що ресурси флоту обмежені і розгортання додаткових авіаносців може бути складним.

Авіаносці стали для США критично важливими мобільними базами, оскільки низка країн Європи та Близького Сходу закрила свій повітряний простір для їхніх операцій. Експерти повідомляють, що використання одразу двох кораблів дозволяє вести бойові вильоти безперервно: поки один працює, інший відновлює ресурси.

Проте така інтенсивність виснажує флот. ВМС США готуються списати старий авіаносець USS Nimitz, а введення в стрій нового USS John F. Kennedy затримується. Це створює дефіцит сил, який посилюється втомою екіпажів.

Наприклад, термін служби USS Gerald R. Ford уже подовжили, що негативно вплинуло на моральний стан команди. Експерти попереджають: після завершення операції кораблям знадобиться тривалий ремонт, що може надовго вивести їх із бойового чергування.

Окрім того в адміністрації Трампа шоковані іранськими дронами та зазначають, що вони становлять більшу загрозу, ніж очікував Вашингтон.

За словами американських чиновників, протиповітряна оборона США не зможе перехопити їх усі.

Водночас президент США Дональд Трамп заявив, що не планує наземного вторгнення в Іран. За його словами, Іран «втратив все» тому у цьому немає необхідності.

«Це (наземне вторгнення — Ред.) марна трата часу. Вони втратили все. Вони втратили свій флот. Вони втратили все, що могли втратити», — сказав Трамп та наголосив, що американські військові мають достатньо ресурсів для продовження ударів.

Європа готується до ймовірної війни

На тлі війни в Ірані та зростання загрози з боку Росії країни Європи готуються до можливих криз та навіть війни. Європейська комісія представила нову стратегію, яка закликає кожного громадянина бути готовим автономно вижити протягом перших 72 годин кризи. У цей критичний період мешканцям радять покладатися на власні запаси води, їжі, медикаментів та мати під рукою документи у водонепроникних чохлах.

У Німеччині влада опублікувала інструкції на випадок війни, рекомендуючи громадянам запасатися продуктами на 10 днів і обирати для сховища внутрішні приміщення будинків або підвали без вікон.

Польща пішла ще далі — у супермаркетах країни з’явилися готові евакуаційні рюкзаки з тактичним спорядженням. Окрім того, уряд уже залучив військову авіацію для вивезення своїх громадян із Близького Сходу.

Швеція зосередилася на фінансовій стійкості, радячи мешканцям тримати вдома запас готівки щонайменше на тиждень через ризик кібератак на цифрові платежі. Водночас десять держав Північної Європи, Балтії та Центральної Європи об’єднали зусилля для створення спільних планів евакуації та транспортних коридорів.

У Міноборони Швеції підкреслюють, що досвід України показав важливість тимчасового переміщення цивільного населення під час війни.