Від Польщі до Німеччини: куди і чому українці переносять свій бізнес

У чому феномен українського бізнесу в Польщі?

Однак попри розгалуження українських бізнесів на інші європейські країни, Польща все одно лідирує серед держав, де наші громадяни вирішили розпочати власну справу. Цю тенденцію підтверджує й польська новинна мережа TVP World, яка, посилаючись на дані Польського економічного інституту (PIE), зазначає про те, що у 2022 – 2025 роках українці зареєстрували там понад 123 тисячі підприємств.

Із них 109 тисяч – індивідуальні підприємства, а це приблизно 10% усіх JDG, відкритих в країні протягом цього періоду. Ще 14,5 тисячі становлять товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) з українським капіталом, котрі також є вагомою часткою польського ринку.

Ці показники відображають не лише кількість, а й динамічну інтеграцію наших у польську економіку. Адже, за даними Gremi Personal, на пресреліз якого посилається РБК-Україна, у 2025 році українці подали близько 33 800 заявок на реєстрацію ФОП (JDG), а це значно більше, ніж представники будь-яких інших іноземних громадян. Спеціалізуються ці бізнеси здебільшого на будівництві, логістиці та промисловості.

Та така зацікавленість українців саме до нашого сусіда виникла не лише через відносну близькість до дому і дружні відносини, а й через спрощені адміністративні процедури, велику українську громаду та відкритий доступ до європейського ринку. Ці чинники для багатьох підприємців стали першою точкою входу.

Ще цікавіше, що український бізнес у Польщі поступово переорієнтовується на місцевих споживачів, а не, як це було на початку війни, лише "для своїх", і це своєю чергою змінює бізнес-моделі українських компаній та їхню конкурентну пропозицію на місцевому ринку.

Польські експерти позитивно оцінюють цей процес. Зокрема, це коментував член правління Національної господарської палати Польщі Марек Бєльський на 3-му Форумі відновлення в Києві.

Український бізнес має відмінні перспективи у Польщі. Польські компанії, які розвивалися в Німеччині на початку 2000-х, повернулися з досвідом, який вплинув на трансформацію Польщі. Українські підприємці можуть мати подібний вплив,
– зазначав Бєльський.

Тобто, за його словами, це користь не лише для польської економіки зараз, а й для України в майбутньому.

Польща, Чехія, Німеччина, Естонія: де українському бізнесу найкраще стартувати?

Проте українські підприємці не обмежуються лише польським ринком. Деякі компанії з уже впізнаваними брендами використовують Польщу як "трамплін" для масштабування в інших країнах Європи. За даними Reuters, про це стверджує й перший віцепрезидент Польсько-української торгової палати Даріуш Шимчиха.

Компанії спочатку розглядають Польщу як міст або трамплін до ринків Європейського Союзу,
– зазначає він.

За такою стратегією працювали чимало відомих в Україні бізнесів, наприклад, мережа Lviv Croissants відкрила понад десять закладів у Польщі та продовжує розширення у Чехії. Aroma Kava також активно розвивається у Польщі, а виробник морозива Three Bears придбав польську компанію Nordis. Такі кейси демонструють, що стратегія багатьох українських компаній полягає у закріпленні на зрозумілому ринку з великою українською громадою, а вже потім – виході на ширший європейський простір.

Що ж до інших країн, то статистика там більш фрагментарна, однак тенденції помітні. Наприклад, у Чехії, як зазначає Prague morning, у період з січня по червень 2025 року українці відкрили майже 6,5 тисяч бізнесів. Це становить 14% від усіх нових реєстрацій за цей період. А от за весь час повномасштабного вторгнення, згідно з інформацією ProUkrainu, наші земляки зареєстрували понад 46 тисяч ФОПів, станом на кінець минулого року.

Окремої уваги заслуговує Німеччина. За даними Eurostat, станом на кінець листопада 2025 року у Німеччині перебували приблизно 1,24 мільйона громадян України зі статусом тимчасового захисту. Хоча детальна статистика щодо громадянства засновників компаній не публікується, торгово-промислова палата DIHK фіксує незначне зростання кількості реєстрацій підприємницької діяльності у 2024 – 2025 роках порівняно з 2000-ми роками, але гіршу динаміку відносно ковідних часів. Та попри це, Німеччина приваблює масштабом внутрішнього ринку – понад 80 мільйонів споживачів, стабільною фінансовою системою та можливістю працювати на весь ЄС, хоча умови входу складніші, ніж у Польщі, через вищі податкові вимоги та складнішу систему адміністрування.

Ще один цікавий напрям – Естонія, яку часто називають цифровою бізнес-юрисдикцією. Завдяки програмі e-Residency підприємці можуть дистанційно реєструвати компанії в межах ЄС і управляти ними онлайн, а податок на прибуток сплачується лише під час його розподілу. Це робить країну привабливою насамперед для ІТ-бізнесів, орієнтованих на міжнародний ринок, хоча через невеликий внутрішній попит більшість таких компаній одразу працюють на експорт.

Тож підсумовуючи, можемо сказати, що навіть якщо наразі не існує єдиного міжнародного реєстру українських компаній за кордоном, фрагментарні дані різних країн підтверджують активність українського підприємництва у Центральній Європі. Польща залишається беззаперечним лідером за кількістю нових бізнесів, Чехія демонструє стабільну динаміку, а Німеччина поступово стає ринком стратегічного зростання завдяки своєму масштабу та економічній стабільності. У довгостроковій перспективі саме поєднання швидкої адаптації та можливості масштабування може визначити нову роль українського бізнесу в європейській економіці.