Війна Трампа в Ірані нагадує вторгнення Путіна в Україну: п’ять спільних рис від NYT

Удари Трампа по Ірану і повномасштабний напад Путіна на Україну мають набагато більше спільних рис, ніж може здатися на перший погляд. Як інформує «Главком», таку думку висловив американський журналіст, голова московського бюро газети The New York Times, колишній голова московського бюро газети The Washington Post Антон Трояновський.

На думку журналіста, деякі подібності вражають, починаючи з того, що Білий дім і Кремль намагаються не називати свої дії актами війни.

На запитання минулого тижня, чи «це війна», спікер Майк Джонсон відповів: «Я думаю, що це операція».

«Це спеціальна військова операція. Якби Росія розпочала повномасштабну війну, вона б давно закінчилася», – заявляв спікер державної думи РФ В’ячеслав Володін, через два місяці після початку вторгнення до України, дотримуючись офіційної термінології Кремля.

Серед подібностей журналіст називає зміну цілей, перебільшену загрозу, неоднозначність місії: численні російські відлуння в посланнях Білого дому щодо Ірану підкреслюють ризики нечітко визначеної війни без кінця, в якій атакуюча сторона покладає свої надії на зміну влади в стані противника.

«Ми навіть ще нічого серйозно не почали», – сказав Путін у липні 2022 року, намагаючись продемонструвати міць після місяців бойових дій.

«Ми навіть не почали завдавати їм сильного удару», – сказав Трамп CNN минулого понеділка.

Журналіст нагадав, що 24 лютого 2022 року Путін звернувся до українських солдатів з вимогою «негайно скласти зброю та повернутися додому».

Днями Трамп сказав, що іранським солдатам потрібно «скласти зброю» або «зіткнутися з вірною смертю».

Наступного дня Трамп повторив свій заклик до іранських солдатів роззброїтися та закликав іранців «скористатися цим моментом» і повалити свій уряд. Путін також спробував на другий день своєї війни змусити українських солдатів припинити опір і «взяти владу у свої руки», проте безуспішно.

Журналіст нагадує, що західні чиновники та російська еліта очікували швидкого закінчення війни. Російським офіцерам було наказано пакувати парадну форму в очікуванні швидкого військового параду в Києві. Проте дні перетворювалися на тижні, які перетворювалися на місяці, а ті, в свою чергу, на роки.

Із часом цілі Путіна звузилися: від зміни влади – він називав це «денацифікацією» та «демілітаризацією» України – до зосередження на захопленні всього Донбасу та утриманні України від вступу до НАТО.

Зараз кількість жертв війни Путіна наближається до 500 000. Українські військові не здалися, а президент Володимир Зеленський досі при владі.

Трамп розпочав війну лише тиждень тому, але немає жодних доказів того, що іранські чиновники чи солдати починають здаватися, зберігаючи контроль над режимом, зауважує Трояновський.

Путін, схоже, вважав, що зможе повторити своє блискавичне захоплення Криму у 2014 році. Трамп цього року був на піку популярності після того, як наказав своїм військовим захопити президента Венесуели Ніколаса Мадуро.

Журналіст не виключає, що Трамп все ще може незабаром завершити війну з Іраном і заявити про успіх. У суботу він заявив, що Іран «зазнає неймовірних поразок», і що він розглядає можливість «повного знищення та вірної смерті» для більшої кількості регіонів країни.

Але Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ України, заявив, що, враховуючи експансивні цілі США, адміністрація Трампа може страждати від тієї ж самовпевненості, яка прирекла на провал початковий воєнний план Росії.

«Перемогти велику країну, – додав він, – важко навіть для Сполучених Штатів».

Одна разюча відмінність полягає в низьких показниках російських військових та витонченості повітряної кампанії США та Ізраїлю. Але аналітики кажуть, що цінність військової вогневої потужності обмежена, коли незрозуміло, чого вона має досягти.

І цілі Сполучених Штатів постійно змінюються. Трамп у п’ятницю вимагав від Ірану «беззастережної капітуляції» тоді як члени його кабінету висунули різні, більш обмежені цілі, такі як знищення ядерної програми Ірану та його ракетного арсеналу.

Майкл Кофман, військовий аналітик, який спеціалізується на російсько-українській війні у Фонді Карнегі за міжнародний мир, сказав, що війна відображає «незмінні історичні уроки». Серед них «необхідність узгодження військових засобів і політичних цілей, коригування планів після спростування початкових припущень, необхідність врахування наслідків другого та третього порядку».

Марія Ліпман, запрошена професорка міжнародних досліджень Північно-Західного університету, яка спеціалізується на Росії, сказала, що відлуння, яке вона побачила у війні Трампа, почалося з «самої неймовірності того, що відбувається».

«Розпочавши війну з Іраном, Трамп зробив крок у невідоме», – сказала пані Ліпман. «Я думаю, що Сполучені Штати та американський народ чекає більше нестабільності, ніж вони усвідомлюють наразі».

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що, за його даними, відповідальність за трагічний удар по дівочій школі в іранському місті Мінаб, що стався 28 лютого, несе сам Іран. Водночас ситуація залишається вкрай напруженою через результати незалежних розслідувань, які вказують на можливу причетність американських сил.

До слова, міністр закордонних справ Китаю Ван І виступив із різкою критикою військових дій на Близькому Сході, закликавши Сполучені Штати та Ізраїль до негайного припинення вогню. Під час пресконференції в межах щорічних «двох сесій» у Пекіні головний дипломат КНР попередив, що «полум’я війни» загрожує вийти за межі регіону, а сам конфлікт не приносить користі жодній зі сторін.