Китай, чистка, Тайвань. Що помітив адмірал?

Примітка редакції. Сі трощить кадрову структуру НВАК, але поки що ситуація не погіршилась. Може й ризикнути невдовзі.

Постійне звільнення військової еліти та посадовців оборонної промисловості аж до найвищих ешелонів — ось що змусило окремих фахівців поставити під сумнів здатність Китаю захопити Тайвань.

Рекордна плинність кадрів, безсумнівно, створює значні труднощі. Проте фактичний досвід військових навчань до кінця 2025 року демонстрував реальну рішучість і прогрес військового потенціалу Китаю. Експертам слід зосередитися на цьому квітучому «лісі» можливостей, а не на вирубці окремих «дерев».

Жодні дефенестрації не були більш драматичними, ніж оголошення від 24 січня 2026 року про те, що одразу двоє членів Центральної військової комісії — генерали Чжан Юся та Лю Чженьлі — перебувають під слідством за «серйозні порушення дисципліни й закону». У системі КНР така офіційна заява являє собою заздалегідь обдуманий вирок, від якого обвинувачений уже не може оговтатися.

Комісія — найвищий орган ухвалення рішень та верховне командування Збройних сил Китаю. За тринадцять років перебування Сі при владі вона скоротилася з 11 членів у 2012 році до лише чотирьох до кінця 2025-го. Під час своєї останньої чистки Сі фактично зменшив кількість членів ЦВК до себе та ще одного учасника. Залишається незрозумілим, коли і якою мірою він поповнить місця в цьому верховному органі.

Генерал Лю, колишній начальник Об’єднаного штабу ЦВК, мав важливий оперативний нагляд. Падіння генерала Чжана ще більш примітне: він був першим заступником голови ЦВК, а ще — головним військовим керівником в оточенні Сі.

Щодо оборонної промисловості ситуація схожа. Нещодавно Гу Цзюнь, колишній генеральний менеджер Китайської національної ядерної корпорації, опинився під слідством. Це сталося 19 січня. З точки зору Сі, компетентність невіддільна від політичної надійності.

Китайські державні ЗМІ пояснюють це так: «Розслідування та перевірка справ Чжан Юся і Лю Чженьлі вкотре демонструють чітку позицію антикорупційної кампанії: жодних заборонених зон, повне охоплення та нульова толерантність. Це рішуча боротьба за усунення основних політичних ризиків, ретельні і глибокі зусилля щодо викорінення ґрунту й умов, що породжують корупцію, та потужний поштовх для досягнення Столітньої мети військового будівництва».

У редакційній статті зазначено, що «хворі дерева» (病樹) були видалені, що привело до «більш чистої екосистеми в армії». У ній це описано як прокладання шляху для продовження «приголомшливого прогресу останніх років, від прискореного розгортання передового озброєння та формування потужних військових сил до масштабних навчань, що відточують бойові можливості й стримують могутніх супротивників».

Ось аналітичний висновок: кадрові чистки співіснують із прискоренням розвитку можливостей НВАК і навіть можуть сприяти цьому. У сучасному Китаї водночас актуальні кілька речей.

Фокусування на видаленні «дерев» ризикує пропустити процвітаюче зростання «лісу». Вилучення військовослужбовців поширені по всій системі партії, держави та війська Китаю. Однак водночас збройні сили невпинно розвивають можливості, які можна використати проти Тайваню. Ніде це не проявляється так очевидно, як у регулярних масштабних навчаннях, що відпрацьовують потенційні операції проти острова.

У серпні 2022 року на Тайвань прибула з візитом спікер Палати представників США Ненсі Пелосі. Це розлютило лідера КНР. Пекін кілька разів на рік проводить помітні військові маневри навколо Тайваню. Останні з них відбулося наприкінці минулого грудня.

З точки зору Пекіна, ці тренування поступово інтегрують сили, перевіряють механізми командування та відпрацьовують можливості, що стосуються кампаній примусу, блокади, ударів і вторгнення. Найкраще їх розуміти не як окремі реактивні піар-акції, а як кумулятивну підготовку до реальних військових дій. Ще часті появи китайців знижують чутливість Тайваню та його прихильників до військової діяльності КНР.

У кожних навчаннях китайські військові інтегрують щось нове. Ці доповнення часто є ледь помітними й неочевидними на тлі більш масштабніших новин, але вони мають велике значення для Сі та його збройних сил.

Подібна за масштабом до попередніх маневрів, «Місія правосуддя – 2025» вирізнялася своїм виразним морським аспектом. Кораблі ВМС НВАК та берегової охорони Китаю діяли у тісній координації відповідно до сценаріїв блокади або карантину. На навчаннях також було проведено бойові стрільби балістичними ракетами ближнього радіуса дії PCH-191, здатними накрити Тайвань, що підкреслює акцент НВАК на точному вогневому ураженні.

Потенційно пов’язаною із цими подіями була поява надзвичайно великих, високоорганізованих груп «рибальських суден» під прапором КНР у Східнокитайському морі. Виявила це формування і, відповідно, цей зв’язок геопросторова аналітична компанія ingeniSPACE.

Перший епізод відбувся 23–25 грудня, коли понад 2000 попередньо розміщених суден систематично зібралися у два суміжні формування у формі зворотної літери L завдовжки майже 290 миль. Судна залишалися на своїх позиціях понад 30 годин, перш ніж розійтися.

Другий епізод стався 11 січня, коли приблизно 1400 суден утворили щільний бар’єр завдовжки приблизно 200 миль. Масштаб, геометрія, координація та швидке збирання й розосередження цих формувань несумісні з риболовлею чи економічною діяльністю загалом. Таку активність більш правдоподібно інтерпретувати як сигналізацію, мобілізаційну практику та навчання за участю берегової охорони Китаю — ключового компонента його збройних сил.

Морські сили КНР загрожують не лише в Південнокитайському морі, а й у Східнокитайському морі. Аналітики ingeniSPACE підкреслюють: це вже має серйозні наслідки для комерційного судноплавства через Перший острівний ланцюг і вільної торгівлі в усьому регіоні.

Мало хто з американських чиновників має можливість відстежувати щоденні оперативні схеми НВАК так ретельно, як адмірал Семюел Папаро, який очолює Індо-Тихоокеанське командування США з травня 2024 року, а раніше командував Тихоокеанським флотом США. Він наближається до п’ятирічного щоденного спостереження за військовими подіями Китаю, аж до найдрібніших деталей.

Його заява при останніх свідченнях у Конгресі показала, наскільки великий прогрес адмірал фіксує: «Агресивні маневри Пекіна навколо Тайваню — це не просто навчання, а генеральна репетиція. НВАК посилила військовий тиск на Тайвань на 300% у 2024 році».

Жоден публічний документ не пропонує більш повного й авторитетного аналізу Збройних сил Китаю, ніж щорічний звіт Пентагону про військову потужність Китаю. 25 видання, опубліковане наприкінці грудня, оцінює військові цілі та варіанти дій Сі щодо Тайваню.

У звіті визначено найчіткіше формулювання директиви Сі Цзіньпіна щодо досягнення Столітньої мети військового будівництва, включаючи реалізацію можливостей, необхідних для перемоги в тайванському конфлікті. Строк — до 2027 року.

Ця мета ґрунтується на трьох взаємопов’язаних вимогах: здатність виграти тайванську війну за прийнятну ціну навіть за участю США; стримування або обмеження американського втручання, зокрема за допомогою ядерних засобів; запобігання розширенню конфлікту на додаткові фронти або союзних учасників.