Постійний перегляд коротких відео в TikTok та Instagram може «псувати мозок»: що з’ясували вчені

Надмірне використання соціальних мереж, коротких відео та штучного інтелекту може впливати на увагу, пам’ять і навіть структуру мозку. Про це свідчать результати низки сучасних наукових досліджень. Водночас експерти наголошують: негативний ефект можна зменшити, якщо змінити свої цифрові звички. Про це повідомляє The Washington Post.

Що таке «brain rot» і чому про це говорять

Термін «brain rot» (у перекладі — «гниття мозку») став популярним у мережі. Ним жартома описують стан, коли людина проводить занадто багато часу онлайн — переглядає нескінченні стрічки соцмереж або споживає низькоякісний контент.

Американська авторка книги How to Break Up With Your Phone Кетрін Прайс зазначає, що за цим жартівливим словом є реальна проблема.

За її словами, тисячі людей скаржаться на те, що їм дедалі важче зосередитися. Навіть ті, хто раніше любив читати, тепер часто не можуть дочитати книгу до кінця.

Причина — постійні відволікання, які створюють смартфони та соціальні мережі.

Як короткі відео впливають на мозок

Наукові дослідження показують, що часте переглядання коротких відео у соцмережах — зокрема на TikTok, Instagram або YouTube Shorts — може впливати на когнітивні функції.

Метааналіз наукових робіт виявив зв’язок між частим використанням короткого відеоконтенту та:

• зниженням концентрації уваги;
• погіршенням пам’яті;
• підвищенням рівня тривожності.

Проблема полягає в тому, що постійні сповіщення та швидке перемикання між темами фрагментують увагу, через що людині стає складніше довго концентруватися на одному завданні.

Дослідниця Массачусетського технологічного інституту Наталія Косміна пояснює: саме тому багатьом людям уже складно дивитися навіть 20-хвилинні навчальні відео — вони потребують більше уваги, ніж звичний короткий контент.

Чи є довгострокові наслідки

Вчені також вивчають, чи має активне використання гаджетів довготривалий вплив на мозок.

Професор психології та нейронауки Університету Темпл Джейсон Чейн зазначає: у людей, які багато часу проводять онлайн, спостерігаються відмінності у роботі деяких ділянок мозку та зв’язках між ними.

Водночас науковці підкреслюють: кореляція не означає прямої причини — можливо, люди з більшою схильністю до відволікання просто частіше користуються телефонами.

Дослідження 2025 року, опубліковане в журналі Translational Psychiatry, показало ще одну тенденцію. Аналіз даних понад 7 тисяч дітей виявив, що більший час перед екранами пов’язаний зі зменшенням товщини кори головного мозку в окремих ділянках.

Кора мозку відповідає за:

• мислення;
• пам’ять;
• ухвалення рішень;
• контроль імпульсів.

Також дослідники зафіксували зв’язок між тривалим використанням екранів і більшою кількістю симптомів синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (ADHD).

Ще одна проблема — недосипання

Експерти наголошують, що надмірний час перед екранами часто призводить до нестачі сну.

За словами психолога Мітча Прінстайна з Університету Північної Кароліни, головна причина, чому діти не сплять рекомендовані 8 годин, — використання гаджетів перед сном, часто прямо в ліжку.

Хронічне недосипання у підлітковому віці може впливати на розвиток білої речовини мозку, яка забезпечує швидку передачу сигналів між нейронами.

Чи весь час перед екраном однаково шкідливий

Науковці підкреслюють: важливо не лише скільки часу людина проводить із гаджетами, а й що саме вона робить у цей час.

В одному з досліджень у дітей прибрали доступ до соціальних мереж, але дозволили користуватися телефоном без обмежень. Час використання гаджетів залишився майже таким самим, однак негативний вплив значно зменшився.

Як штучний інтелект впливає на навчання

Дослідники також вивчають вплив чатботів зі штучним інтелектом на навчання.

В експерименті MIT студенти виконували письмові завдання:

• одна група працювала самостійно;
• інша могла користуватися пошуковиком;
• третя використовувала чатботи зі штучним інтелектом.

Учасників було небагато — 54 студенти, але результати виявилися показовими. Ті, хто користувався чатботами, гірше запам’ятовували інформацію і навіть не могли процитувати власні тексти одразу після написання.

Також під час експерименту у них спостерігалася менша активність мозку.

Що радять експерти

Науковці наголошують: негативний вплив технологій можна зменшити за допомогою простих звичок.

Основні рекомендації:

1. Не користуватися гаджетами в спальні.

Телефони краще заряджати в іншій кімнаті, щоб вони не заважали сну.

2. Використовувати штучний інтелект усвідомлено.

Якщо людина постійно перекладає мислення на алгоритми, мозок використовує ці навички менше.

3. Обмежувати час у соцмережах.

Кілька хвилин перегляду відео можуть бути безпечними, але нескінченний скролінг варто контролювати.

4. Не уникати складних завдань.

Легкість і автоматизація корисні, але для розвитку мозку потрібні виклики та інтелектуальні зусилля.

Експерти наголошують: технології самі по собі не є проблемою. Вирішальним фактором залишається те, як саме люди використовують цифрові інструменти у своєму повсякденному житті.