Війна в Ірані: який сценарій вигідний Україні

У випадку з війною в Ірані є всього три сценарії, якими може завершитись ця війна:

1. США і союзники відступлять перед державою-терористом, яка завдала шкоди регіону.
2. Сторони номінально домовляться про повернення на довоєнні позиції, в реальності ж Іран опиниться в скрутній ситуації, бо втратив багато озброєння і ресурсів.
3. США і союзники почнуть наземну операцію в регіоні та перетворять війну в затяжну.

Для РФ є вигідним тільки перший варіант розвитку подій і його модифікації. Вже у березні РФ отримає «свіжий ковток повітря» в формі збільшення доходів російського бюджету від зростання цін на нафту. У лютому «податкова ціна на нафту» у РФ оцінювалась близько 43-44 доларів за барель, в березні буде 55-60 залежно від сценарію розгортання подій.

З одного боку, це погано, оскільки з грудня по лютий РФ добре відшмагали санкціями, торговим тиском на Індію та КНР, а також зупинкою трафіку в рамках тіньового флоту. Березнева пауза дозволить Кремлю дещо поправити стан бюджету, що звісно недобре.
Втім, тільки вдалим березнем російському бюджету вже не допоможеш і при реалізації другого та третього варіанту стратегічні інтереси РФ будуть сильно підірвані. Факторів тут кілька.

1. Іран в оточенні ворогів

Якщо ви подивитись на мапу Ірану, то виявите, що він «в оточенні ворогів». З Іраком у Ірану давні суперечки ще з часів Саддама Хусейна. В Іраку ще живі ті солдати, які брали участь у кривавій ірано-іракській війні. Кувейт, Саудівська Аравія, ОАЕ та Оман зараз потерпають від іранських ударів. Вони автоматично опиняються на боці США і союзників. На Півночі – кордон з Туреччиною теж під питанням, бо він обсаджений курдами, які мріють про свою державу і, в принципі, є одними з найбільш ймовірних кандидатів в союзники США при наземній операції.

Азербайджан хоча і стримано відреагував на «шахедний» подарунок від Ірану, проте почав стягувати артилерію на кордон з Іраном. У Афганістану давній конфлікт з Іраном через регулярні набіги Талібану на іранські міста, в яких вони скуповували і вивозили з Ірану продовольство. Цьому конфлікту вже років 7, і з виходом США з Афганістану він сильно поглибився. Відносини Ірану з Пакистаном більш менш рівні, але періодично на кордоні виникали сутички.

Єдина країна, з якою у Ірану зараз немає непорозумінь, – це Туркменістан, і саме через нього РФ може підтримувати Іран. Тож і без атакованих СА та ОАЕ у Ірану цілком достатньо ворогів для початку наземної операції.

2. Тактичний провал по нафті

На жаль, блокування Ормузької протоки та подорожчання страховки в 10-15 разів призвели до зростання ціни нафти. Ціна на нафту Brent за день підросла з 80 до майже 90 доларів. Трейдери не вірять в швидкий фінал війни, тому в торгах відбувся фундаментальний зсув. На цьому фоні США дозволили Індії купувати російську нафту з танкерів, які застрягли в море.

З добрих новин: ціни на Brent та Urals – це різні ціни. Росія увійшла в іранську війну з дисконтом до світової ціни нафти у 30 доларів США. Звісно, атаки Ірану на нафтову інфраструктуру ОАЕ цілком відповідають інтересам РФ, оскільки марки Urals та Dubai близькі одна до одної і нафта з ОАЕ могла б цілком замінити російську нафту в Індії, без зайвих витрат на переналаштування індійських НПЗ.

Втім, основна перевага поточної ситуації у тому, що Іран довго не зможе тримати Ормузьку протоку законсервованою, і не тільки через інтереси КНР, але він і сам буде залишатись в блокаді.

Якщо ж заглянути далі, то при реалізації другого сценарію розвитку подій Іран як експортер нафти опиняється у скрутному становищі. Тривала нафтова блокада, втрата озброєння і потреба в ремонтуванні інфраструктури в промислових масштабах – всі ці фактори будуть штовхати Іран до великих знижок покупцям їх нафти, тільки б за короткий строк поправити оборонний бюджет і вирішити питання продовольчої безпеки.

Тому початковий ціновий тактичний провал на початку війни, для Ірану може завершитись тяжкою економічною катастрофою і затяжним періодом низьких цін на підсанкційну нафту у майбутньому. Безумовно головним бенефіціаром початку війни в Ірані стає РФ, але її тимчасова вигода з часом перетвориться на проблеми по мірі завершення операції США на Близькому Сході.

3. Стратегічна газова мета

Перспективи зміни режиму в Ірані, в т.ч. за допомогою наземної операції, відкривають дуже великий бізнес-проєкт в газовій індустрії планетарного масштабу. Іран є другою за запасами природного газу країною у світі. Запаси природного газу в Ірані оцінюються на рівні 34 трлн кубічних метрів. Більше зараз тільки у РФ, але їх запаси сконцентровані в регіонах з важкими кліматичними умовами.

Після зміни режиму перед Іраном відкриваються перспективи відразу по 2 експортних напрямках:

1. Труба через Туреччину до Європи;
2. Добудова гілки до газогону ТАПІ в Індію через територію Пакистану.

Обидва напрямки просто вбивають російську монополію на газ в Євразії і стратегічно зменшують роль РФ на континенті. Якщо розглядати три базові варіанти розвитку подій навколо Ірану, то мушу зазначити, що для України невигідним і вкрай небезпечним є саме перший сценарій, коли США втратять контроль на Близькому Сході. Проте з врахуванням того, що Іран вже зараз в оточені ворогів, то такий сценарій малоймовірний.

Другий сценарій означає затяжний період дешевої підсанкційної нафти на Близькому Сході. Третій сценарій несе для України важкий тактичний період високих цін на нафту через наземну операцію в Ірані, але у разі перемоги США економіка РФ отримує настільки потужний удар, що ймовірно підписувати Україні мирну угоду вже не буде з ким.

Який сценарій оберуть США – мені не відомо. Не думаю, що команда Трампа може дозволити собі поступитись інтересами США на Близькому Сході. Вибори в США також заважають розгортанню наземної операції, хоча вона все ще можлива через бажання помститись Ірану з боку курдів, СА та ОАЕ.

Тож дуже ймовірно, що США будуть працювати над «дипломатичною перемогою», в рамках якої побитий Іран знову на десятиліття відповзе зализувати рани і латати бюджетні дірки своєю дешевою підсанкційною нафтою.