Енергетичні виклики та місцеві фінанси: ПДФО як інструмент виживання громад

Україна вже давно розпочала шлях децентралізації – цьогоріч минає 12 років. Але реформа триває й нині, а громади по всій країні долають як складні наслідки воєнного часу, так і виклики масштабного дефіциту фінансів.

Реформа децентралізації – це насамперед формування ефективних місцевих громад, це територіальна організація влади з метою створення якісного життєвого середовища для громадян. Процес децентралізації триває в країні з 2014 року, коли було схвалено Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а також сформовано необхідну законодавчу базу – закони "Про співробітництво територіальних громад", "Про добровільне об’єднання територіальних громад" – і внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів з погляду фінансової децентралізації.

Різні посадовці щороку рапортують про успішність реформи децентралізації, і, впевнений, вона справді надала стимулів для активного розвитку окремих регіонів. Проте безпрецедентні безпекові виклики й законодавчі зміни, пов’язані з ними, залишають багато проблемних питань за місцевою владою, тим часом як бюджети громад звужені через спрямування вагомої частини ПДФО (податок на доходи фізичних осіб. – Ред.) до державного бюджету.

У ситуації високого рівня небезпеки для суверенітету держави через масштабну агресію РФ громади опинилися в доволі складному становищі, а реформа децентралізації, що обіцяє створення сильних і незалежних територіальних об’єднань та чіткий розподіл повноважень у системі місцевого самоврядування, не завжди стає міцним фундаментом підтримки.

Податкове питання: чому громадам не вистачає коштів

Питання фінансування громад залишається одним з найголовніших.

З одного боку, за даними Міністерства фінансів, 2025 року загальний фонд місцевих бюджетів отримав 514 млрд грн, а це на 63 млрд грн більше, ніж 2024-го. З іншого, головним джерелом доходів залишається ПДФО (2025 року це 300,3 млрд грн), частину якого потрібно перераховувати до центрального бюджету. Отримані від оподаткування ресурси дозволяють місцевій владі фінансувати першочергові потреби громад. Звісно, важливою складовою стійкості громад є і трансферти з державного бюджету (минулого року перераховано 195,4 млрд грн до загального фонду місцевих бюджетів).

Щодо ПДФО, то уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (постанова № 774 від 27 червня 2025 року), де передбачалося повернення 4% ПДФО до державного бюджету. Далі тривали гарячі дискусії, адже втрата 4% – болісне для місцевих громад рішення, що зменшує дохідну частину бюджетів і підриває фінансову стійкість громад, які працюють у складних умовах – з урахуванням ризиків, як безпекових, так і енергетичних та економічних.

Проте, на щастя, в ухваленому минулоріч проєкті закону про державний бюджет на 2026 рік передбачили 64% ПДФО до місцевих бюджетів. Хоча й додали чітку умову: цільове спрямування 4% ПДФО на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії (у разі їх наявності). Отже, гарна новина для громад: місцевим бюджетам зберегли 64% ПДФО, хоча й уточнили механізм використання коштів у розмірі 4% ПДФО.

За попередніми підрахунками, позбавлення місцевих громад 4% ПДФО, що планувалося раніше, – це мінус понад 15 млрд грн до місцевих бюджетів. Нині ці кошти можна буде спрямувати на видатки за електричну й теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ.

Проте ризики для місцевих бюджетів досі залишаються високими: війна, зруйнована інфраструктура, перебої з електропостачанням внаслідок обстрілів енергетики зумовлюють зниження бізнес-активності, переміщення підприємств в умовно безпечні регіони триває, а більшість же громад продовжують виживати в надскладних умовах бюджетного дефіциту.

Нерівномірну ситуацію з надходженням коштів до місцевих бюджетів підтверджує й статистика Мінфіну, де повідомили, що минулого року найкращий приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів зафіксовано в Київській (+22,8%), Волинській (+22,2%) і Закарпатській областях (+21,0%), а найменше доходів отримують прифронтові регіони – громади в Донецькій, Запорізькій, Херсонській і Луганській областях.

Звісно, є субвенції з державного бюджету для освіти та медицини, і це потужний та незамінний інструмент у складні для громад часи. Проте вони можуть надходити із суттєвим запізненням, а інфляційний чинник впливає на ефективність співвідношення такої бюджетної підтримки до реальних потреб громади.

Упевнений, що саме податкові надходження місцевих бюджетів, зокрема ПДФО, – основа фінансової спроможності та головний спосіб досягти економічної стабільності для місцевих громад. Саме ці кошти спрямовуємо на медицину, освіту, соціальний захист і підтримку ветеранів, розвиток інфраструктури. Найголовніше – аби майбутні перегляди закону про державний бюджет не впливали на чинні норми щодо ПДФО, а ініціативи "відібрати в громад ще трішки ПДФО" (фактично втрутитися в бюджетоформуюче джерело місцевих громад) не знайшли реальної підтримки. Інакше йтиметься вже не про "бюджет на виживання", а про "простягнуту руку" громад у напрямку державного бюджету України. Децентралізація – це, нагадаю, і податкова незалежність місцевих бюджетів.

Децентралізація і розвиток: виклики та що буде з реформою

Реформа децентралізації має тривати попри найскладніші й найважчі виклики, що переживає країна в умовах боротьби з російською агресією. Територіальний устрій змінився, місцеві влади також отримали нові повноваження.

Але на черзі наступні етапи, зокрема й децентралізація державного фінансування. Нині громади мають закладені в держбюджеті 64% ПДФО (нагадаю, 4% можна використати лише на оплату енергоносіїв). Ця частка має поступово зростати. Місцеві громади не мають боротися з урядом за своє право на ці кошти, потрібно лише поступово підвищувати планку в наступних проєктах державного бюджету.

Наприклад, Всеукраїнська асоціація ОТГ пропонує на час воєнного стану закріпити норму 64% ПДФО до місцевих бюджетів, а протягом шести місяців після його завершення підвищити до 75%. Крім того, є слушна пропозиція асоціації зарахувати до місцевих бюджетів частину "силового" ПДФО.

Також у перспективі потрібно реформувати систему ПДФО – зарахування за місцем проживання платника податку. Адже, згідно з дослідженнями, зарахування ПДФО за місцем проживання може підвищити надходження в 90% громад і зменшити кількість дотаційних муніципалітетів до 55%.

Вкрай важливо не допустити ухвалення законодавчих ініціатив, спрямованих на зниження доходів місцевих бюджетів без затвердження дієвих компенсаторних механізмів таких втрат. У громад мають бути кошти, щоб фінансувати власні інфраструктурні програми, щоб підтримувати освітні й медичні заклади, щоб планувати розвиток.

Запланована реформа адміністрування місцевих податків – це також важливий вклад у самодостатність та фінансову стабільність місцевих громад. Впровадження прозорого механізму адміністрування податків сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, посиленню економічної спроможності громад і розвитку їхньої інвестиційної привабливості.

Нині адміністрування місцевих майнових податків – це задача податкової, але в перспективі цим повинні займатися винятково місцеві органи влади, адже саме вони найбільше зацікавлені в таких надходженнях та мають простішу й прозорішу систему контролю.

Якщо податкова десь не відпрацювала сплату майнового податку, для самої податкової це не катастрофічно, а для місцевого бюджету, який не зможе відремонтувати школу чи потрібну громадянам амбулаторію, це вже суттєва втрата. Ефективність адміністрування місцевих податків – вагома частина реформи децентралізації, яка має позитивно вплинути на надходження, а відтак і на якість благоустрою в конкретній громаді.

Децентралізація – це не про гроші, а про здатність місцевої громади ухвалювати важливі рішення на користь усіх її мешканців. Це про реалізацію права громадян на життя в стабільному, комфортному середовищі, яке щодня розвивається та стає дедалі кращим.

Це також той шлях, який проходили європейські країни, і саме цей шлях потрібно пройти й Україні, щоб зміцнити свій економічний потенціал, ефективно та швидко реалізувати програми з відбудови, щоб у кожному регіоні країни розвивались інвестиційні проєкти, а якість життя мешканців громад ставала дедалі кращою, тим часом як система врядування в Україні була побудована на міцній базі європейських стандартів.