Евакуація абонентів. Мобільний зв’язок різко подорожчав: як рятуються українці

Весна 2026 року розпочинається для українців з чергового здорожчання мобільного зв’язку та інтернету. Компанії «великої трійки» – Київстар, Vodafone та lifecell – оголосили про зміну вартості своїх послуг. Але чи означає це, що мільйони абонентів одразу платитимуть по 400 грн і більше? Насправді – ні.

Реальна картина набагато об’ємніша і складніша. Багато хто досі користується архівними тарифами, які підвищують поступово або не підвищуються взагалі. Є спецтарифи, на які не можна підключитися «з вулиці», але які оператори пропонують вже діючим клієнтам. Наприклад, Київстар переводить частину абонентів на тариф «Старт» за 200 грн на місяць – а тих, у кого картка давно лежала без активності, навіть дешевше. Окрема історія – контрактні тарифи: вони зазвичай вигідніші за передплатою і тепер доступні навіть через застосунок «Дія».

«Главком» порівняв найдоступніші пропозиції всіх трьох операторів і порівняв з тим, що було чотири роки тому, і що є сьогодні.

«До і після»

Якщо порівняти тарифну сітку Київстар сьогодні та чотири роки тому, різниця відчувається одразу – і в ціні, і в наповненні.

Наприкінці 2021 році одним із найпопулярніших тарифів був «Смачний», коштував він 125 грн за чотири тижні. За ці гроші абонент отримував 20 ГБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки всередині мережі та 300 хвилин на інші оператори й навіть за кордон. Окремим бонусом ішов нетарифікований трафік на 14 популярних застосунків. Сьогодні користувачі цього тарифу вже платять 320 грн.

Ще доступнішими були пропозиції:

• «Дзвінки для батьків» – 75 грн за чотири тижні (безліміт у мережі + 100 МБ інтернету).
• «Київстар Сім’я» – 100 грн (6 ГБ, 60 хвилин на інші мережі та 60 SMS).

Сьогодні найдешевша пропозиція Київстару – 220 грн на місяць – доступна лише для людей віком 60+ або осіб з інвалідністю. Для масового абонента стартові ціни інші.

Найдоступніший загальний тариф – «Все разом Легкий». Його вартість – від 290 грн на місяць.

Чотири роки тому тарифи Vodafone Україна були теж були суттєво нижчими: стартовий пакет SuperNet Start коштував 125 грн на місяць. За ці гроші абонент отримував 7 ГБ інтернету (згодом +3 ГБ бонусом), безліміт у мережі, 150 хвилин на інші оператори та ще 50 хвилин на міжнародні дзвінки.

«Молодіжний» тариф Joice з безлімітом на популярні соцмережі та стримінгові платформи коштував 120 грн на місяць.

З 5 березня 2026 року Vodafone анонсував черговий перегляд  тарифів. Згідно з актуальними пропозиціями, базовий тариф Flexx Go коштує 350 грн на місяць або 420 грн за чотири тижні залежно від умов підключення. У пакеті – 25 ГБ інтернету, 500 хвилин у межах України та ЄС, безліміт у мережі та доступ до десятків застосунків без тарифікації.

Наприкінці 2021 році lifecell традиційно позиціонувався як найбільш доступний мобільний оператор. Його тарифи стартували з 70 грн за чотири тижні – і навіть максимальні пропозиції рідко перевищували 150 грн.

Найдешевший тариф «Просто Лайф» за 70 грн пропонував 5 ГБ інтернету та 250 хвилин на всі мобільні номери по Україні. Після використання хвилин абонент отримував безліміт у мережі lifecell.

«Смарт Лайф» коштував  120 грн. Тут уже було 20 ГБ інтернету та 750 хвилин на всі мобільні номери України. Для студентів діяли додаткові знижки в межах програми lifecell Campus.

Станом на початок 2026 року найвигідніший тариф lifecell – «Максі». Ще недавно він коштував від 190 грн. Проте з 18 лютого ціни знову зросли. Тепер «Максі» коштує від 270 грн. За ці гроші абонент отримує 25 ГБ мобільного інтернету, а в межах акції «Мега безліміт» можливий повний безліміт. Пакет дзвінків по Україні становить 750 хвилин і збільшується до 1,5 тис. хвилин за умови своєчасної оплати. Усередині мережі lifecell – безліміт. Також передбачено безлімітний трафік на месенджери та соціальні мережі.

Позиція компаній

Після перших років великої війни, коли оператори намагалися утримувати ціни та навіть запускали пільгові пропозиції, 2024–2026 роки стали періодом масового перегляду тарифів.

Першим про суттєве підвищення оголосив Київстар – у грудні 2024 року компанія в середньому збільшила вартість послуг приблизно на 25%. Уже за місяць, із 30 січня 2025 року, частину тарифів переглянув Vodafone Україна: зростання вартості тоді становило від 40 до 70 грн залежно від пакета.

lifecell проводив підвищення поетапно – з 5 лютого до 20 березня 2025 року. У середньому тарифи зросли приблизно на 34%. Для абонентів це означало плюс кілька десятків гривень до звичного щомісячного платежу.

Лютий і березень 2026 року стали новим етапом масового перегляду цін. За результатами моніторингу ринку, середнє подорожчання цього разу склало вже від 50 до 100 гривень за пакет.

Аргументи мобільних компаній практично ідентичні. У «Київстарі» пояснювали, що перегляд тарифів – це вимушений крок для підтримки стабільного зв’язку для понад 23 млн користувачів в умовах повномасштабної війни. Витрати бізнесу зросли суттєво: електроенергія для підприємств подорожчала приблизно на 60%, а обсяги споживання пального для генераторів під час блекаутів зросли в рази. Додайте до цього закупівлю акумуляторів, модернізацію базових станцій, ремонти пошкодженої інфраструктури та виїзди бригад у прифронтові регіони.

Фактично абоненти сьогодні платять не лише за хвилини та гігабайти. У вартості тарифу закладено резервне живлення під час відключень, пальне для генераторів, відновлення мереж після обстрілів і підтримку зв’язку там, де це критично важливо, зазначали в компанії.

Консультант ринку телеком, ІТ та медіа, фахівець з електронних комунікацій Анатолій Фроленков пояснює в коментарі «Главкому»: причин підвищення тарифів одразу кілька, і всі вони так чи інакше пов’язані з воєнною реальністю та економікою.

За його словами, один із головних факторів – різке зростання витрат на енергозабезпечення мереж під час блекаутів. Оператори були змушені масово закуповувати генератори, акумулятори, системи резервного живлення. Під час зимових відключень обсяги використання пального для підтримки базових станцій зросли у кілька разів. Якщо до масованих атак витрати вимірювалися десятками тисяч літрів на місяць, то в пікові періоди – сотнями тисяч.

«Уявіть цистерни дизелю, які просто спалюються, щоб мережа працювала. Це колосальні витрати», – зауважив експерт. Крім того, саме обладнання – генератори та батареї – під час енергокризи суттєво подорожчало через високий попит.

Мобільні оператори також інвестували мільярди у відновлення та модернізацію мереж. Йдеться не лише про базові станції, а й про магістральні канали зв’язку, дата-центри, транспортні мережі, резервні маршрути. Кожен із великих гравців ринку вклав у стійкість інфраструктури кілька мільярдів гривень. «Коли ми говоримо про мільярди – це не абстракція. Це реальні гроші, які пішли на обладнання, паливо, резервування та захист», – зазначив Фроленков.

Окремий чинник – подорожчання електроенергії для бізнесу. Тарифи для юридичних осіб зросли значно відчутніше, ніж для населення. Для телеком-компаній, які мають тисячі об’єктів по всій країні, це означає системне зростання операційних витрат, особливо в години пікового навантаження, коли абоненти найбільше користуються зв’язком та мобільним інтернетом.

Не варто забувати й про інфляцію. Офіційні показники вимірюються двозначними цифрами, однак для бізнесу подорожчання часто відчувається ще сильніше – насамперед у категоріях енергоносіїв, обладнання та логістики. «Подивіться, як за рік подорожчали товари й послуги. Телеком – це така ж частина економіки, він не існує окремо від загальних процесів», – наголошує експерт.

Експерт звертає увагу й на те, що мобільний зв’язок – це не лише вежі, які бачить абонент. Це складна екосистема: магістральні кабелі, міжнародні канали передачі даних, точки обміну трафіком, дата-центри. Останні працюють за стандартами резервування, тобто повинні мати додаткові потужності на випадок аварій або атак. У воєнний час ці резерви доводиться утримувати постійно. Навіть якщо резервний канал не використовується щодня – за нього потрібно платити.

Окрема стаття витрат – відновлення інфраструктури у прифронтових регіонах. Базові станції та магістралі регулярно пошкоджуються й потребують оперативного ремонту. «Зв’язківці працюють фактично в умовах війни. Відновлення відбувається швидко, але це коштує великих ресурсів», – каже Фроленков.

Війна триває і в кіберпросторі. Масштабні кібератаки на телеком-інфраструктуру змушують операторів інвестувати в захист, резервні системи та фахівців із кібербезпеки. Усе це також закладається в собівартість послуг.

Експерт нагадує: ще до повномасштабного вторгнення Україна входила до країн із найдешевшим мобільним зв’язком у Європі. «Середній чек українського абонента історично був одним із найнижчих. Але дешевий зв’язок у воєнних умовах – практично нереальний», – підсумував він.

Роумінг у ЄС: чому він тепер «безплатний»

Якщо ще п'ять років тому дзвінок із Польщі чи Німеччини міг коштувати десятки гривень за хвилину, то сьогодні оператори подають роумінг у країнах ЄС як само собою зрозуміле.

Але за цією щедрістю стоїть цілком прагматична логіка. Після 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, за кордон виїхали мільйони українців. За різними оцінками, лише в країнах ЄС осіло від 4 до 6 млн громадян України. Більшість із них зберегли українські SIM-карти – і продовжували користувалися ними в роумінгу. Європейські оператори дозволяли українським абонентам, що втекли від війни, спілкуватися в своїх мережах майже без доплат. Ця угода щорічно продовжувалася, а в 2026 році Україна офіційно стала частиною європейської роумінгової зони Roam Like at Home (RLAH). Це означає, що українці можуть користуватися мобільним зв'язком у Європейському Союзі без додаткової плати за роумінг, за тими ж тарифами, що й удома. Такі саме умови діють для користувачів європейських операторів в Україні.

Однак утримання мільйонів абонентів за кордоном – не безплатне задоволення. Оператори платять за міжнародний трафік, за угодами з іноземними мережами, за пропускну здатність каналів. Ці витрати нікуди не зникли – вони просто перерозподілилися. І значна їхня частина лягла на плечі тих, хто залишився в Україні.

Хитрощі операторів

На тлі постійного зростання тарифів мобільні оператори активно використовують інструмент, який дозволяє одночасно підвищувати ціни для «старих» абонентів і знижувати їх для «нових». Йдеться про MNP (Mobile Number Portability) – послугу перенесення номера до іншого оператора без його зміни.

Схема проста: якщо ви давно користуєтесь послугами оператора – сплачуєте повну вартість тарифу. Якщо ж переходите від конкурента із збереженням номера – отримуєте спеціальну ціну.

Наприклад, у Vodafone Україна тариф Red Start для абонентів, які переходять через MNP, коштує 200 грн на місяць. Стандартна ж ціна цього пакета – 240 грн. Різниця у 40 грн щомісяця.

lifecell пішов ще далі. Під час останнього перегляду тарифів підвищення не торкнулося нових MNP-абонентів, які перенесли номер і скористалися акцією «сТОП-ціна».

Логіка проста: новий клієнт – це частка ринку. За нього можна тимчасово поступитися доходом. Старий клієнт – це стабільний грошовий потік. І саме на ньому компенсуються втрати від акцій.

До цього додається ще одна малопомітна деталь – різниця у розрахунковому періоді. Київстар і lifecell переважно продають пакети на чотири тижні. Це означає 13 оплат протягом року. У результаті номінально дешевший 4-тижневий тариф може виявитися дорожчим у річному вимірі.

Кароліна Терещенко, «Главком»