Не співпадає з попередніми уявленнями: археологи знайшли сліди церемонії ацтеків

Дослідники з Національного інституту антропології та історії (INAH) повідомили, що Жертвоприношення 186, 187 і 189, схоже, належать до того самого церемоніального заходу, що й раніше виявлені Жертвоприношення 18, 19 і 97. Фахівці з Proyecto Templo Mayor (PTM) дійшли висновку, що всі шість покладів були розміщені в один і той самий момент часу, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами Леонардо Лопеса Лухана, директора проєкту, жертвоприношення були зроблені під час IVa фази будівництва храму між 1440 і 1469 роками, коли державою мексиканців правив Мотекуцома Ілвікаміна.

Скоординоване розміщення поховань чітко вказує на те, що вони були частиною однієї великої церемонії в центрі Теночтітлана, столиці ацтеків.

Ритуал, ймовірно, відбувався в Уей Теокаллі, або Великому храмі, що стояв у центрі священної території міста. Великі зібрання священиків і громадян, ймовірно, були свідками церемонії посвячення, яка зміцнювала як політичну владу, так і релігійні обов'язки.

Серед найважливіших знахідок 83 антропоморфні фігурки з зеленого каменю, висічені в стилі Мескала. Ця художня традиція зародилася на території сучасного мексиканського штату Герреро.

Археологи вважають, що фігурки були взяті як військові трофеї з володінь Тласко і Тласмалак, територій, завойованих Мотекуцомою Ільвікаміною між 1447 і 1450 роками.

Наявність такої великої групи фігурок Мескала є дуже незвичайною для Темпло Майор. Археологи не виявили подібних скупчень ні до, ні після цього моменту в археологічних записах цього місця.

Їх розміщення свідчить про навмисний символічний акт. Присвячуючи священні предмети з завойованих регіонів божествам Мексики, ацтекські правителі інтегрували новопідкорені території в релігійну систему імперії.

Транспортування матеріалів для цих поховань вимагало ретельної організації. Кам'яні скрині, відомі як тепетлакаллі, важили від 600 до 1000 кілограмів.

Робітники, ймовірно, переміщали їх за допомогою мотузок, дерев'яних роликів і важелів, перш ніж розміщувати їх навколо платформи храму.

Місцезнаходження поховань також має велике значення. Нещодавно проаналізовані жертвоприношення виявили вздовж східної та південної сторін основи піраміди Темпло Майор. Археологи давно підозрювали, що ці ділянки можуть бути місцем розташування додаткових поховань, пов'язаних із раніше виявленими знахідками.

Етап будівництва храму IVa є особливо важливим, оскільки навколишня платформа цього періоду залишилася майже недоторканою. Архітектурні особливості цього етапу включають різьблені голови змій та жаровні, розміщені навколо платформи. Розташування шести кам'яних скринь навколо цієї споруди вказує на те, що вони були частиною скоординованого церемоніального планування.

Окрім фігурок, у сховищах було знайдено понад 4000 морських мушель і молюсків. Біолог Белем Зуніга Арельяно ідентифікував такі види, як Nerita scabricosta та Hexaplex brassica, багато з яких походять з атлантичного узбережжя.

Деякі мушлі навіть зберегли свій періостракум, ніжний зовнішній шар, який зазвичай зникає незабаром після смерті тварини.

Таке незвичайне збереження свідчить про те, що молюски, ймовірно, були перевезені живими в контейнерах, наповнених морською водою, до того, як потрапили до столиці ацтеків.

Якщо це так, то ці докази вказують на добре організовану імперську мережу, здатну переміщувати морські ресурси на сотні кілометрів углиб материка.

Розкопки кам'яних скринь вимагали ретельної консерваційної роботи. Кожна скриня мала приблизно 50 сантиметрів у висоту і ширину, і фахівці витратили місяці на видалення осаду в контрольованих умовах.

Консерваторка Адріана Санроман Пейрон пояснила, що для очищення артефактів використовували ватні тампони, а природні фіксатори допомогли стабілізувати залишки пігментів.

На декількох фігурках були виявлені сліди червоної та білої фарби. Мексиканці, схоже, модифікували ці предмети, додавши риси, пов'язані з Тлалоком, божеством дощу, пов'язаним з частиною Темпло Майор.

Ця трансформація показує, як предмети, взяті з інших регіонів, були адаптовані до релігійної системи ацтекської держави.

Ця знахідка підтверджує давню гіпотезу мексиканської археології. Жертвоприношення 18 і 19 були вперше виявлені в кінці 1970-х років археологом Едуардо Матосом Моктезумою, а Жертвоприношення 97 було ідентифіковано в 1991 році.

Упродовж десятиліть дослідники вважали, що можуть існувати додаткові поховання, які доповнюють симетричний малюнок навколо платформи храму.

Нещодавно виявлені жертвоприношення підтверджують цю гіпотезу. Вперше археологи склали карту повного церемоніального облаштування навколо платформи храму з фази IVa. Ця знахідка надає важливу інформацію про планування ритуалів, архітектуру та імперську символіку ацтеків.

Після завершення консерваційних робіт артефакти будуть зберігатися в музеї Темпло Майор у Мехіко. Розробляються плани виставки, на якій будуть представлені всі шість жертвоприношень, що дозволить відвідувачам побачити предмети, які були частиною цієї важливої церемонії XV століття.

Результати досліджень PTM показують, як релігія, війна та політична влада були тісно пов'язані в державі ацтеків. Нещодавно виявлені жертвоприношення є ще одним ключовим елементом у розумінні того, як правителі Мексики використовували ритуали та символіку для зміцнення своєї імперії.

Раніше Фокус писав про документ, який підтвердив існування міфічного короля Кашкаша. Невеликий фрагмент арабського тексту, знайдений всередині цитаделі Старої Донголи.

Також ми розповідали про дослідження стародавніх поховань у Чехії. Археологи виявили, що хоча розподіл гендерних ролей був чітким, проте так було не завжди.