Порятунок мосту Патона: академія наук назвала першочергові кроки
Столичний міст імені Євгена Патона можна врятувати, але до ремонту треба братися невідкладно. Таку думку висловив член-кореспондент Національної академії наук України, гендиректор Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського Олександр Шимановський, інформує «Главком».
«Міст імені Є. О. Патона у Києві ще можна врятувати. Можна запобігти аваріям і непоправним наслідкам. Якщо не гаяти часу», – вважає він.
У академії нагадали, що саме цей інститут колись спроєктував міст під керівництвом академіка Євгена Патона і від 1953 року здійснює періодичний моніторинг та візуально-інструментальні обстеження споруди.
При цьому науковці знають, як полагодити міст так, щоб він став безпечним, а саме:
- підсилити крайні головні балки (верхову та низову) на опорі №25;
- поремонтувати проміжні опори №11 (надводну частину) та №21 (підводну частину);
- поремонтувати або замінити поперечні балки;
- поремонтувати в’язі прогонових будов;
- поремонтувати стовпи освітлення та перильної огорожі;
- замінити деформаційні шви.
У академії наголосили, що якщо найближчим часом не усунути виявлені під час торішнього обстеження мосту дефекти і не виконати реконструкцію (реставрацію), то конструкції мосту не просто деградуватимуть далі, а деградуватимуть пришвидшеними темпами.
«Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції (зокрема несні), що може спричинити людські жертви і колапс усієї транспортної інфраструктури Києва», – наголошують фахівці академії.
Науковці Національної академії наук України наголошують, що до ремонту й реконструкції (реставрації) мосту імені Євгена Патона потрібно братися невідкладно.
5 березня 2026 року у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА повідомили, що попри поважний вік споруди, міст імені Є. О. Патона визнано придатним для подальшої експлуатації. Такого висновку дійшли фахівці Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського та КП «Київавтошляхміст» за результатами технічного обстеження.