Пророчі цитати з віршів Шевченка: про що застерігав та що передбачив Кобзар

В умовах війни Росії проти України, вірші Шевченка пожна трактувати як пророцтва та попередження, а ще – прогнози що чекає Україну. Тому, у день його іменин 9 березня, гарна нагода взяти до рук "Кобзаря".

Про що попереджає поезія Шевченка?

Життя Шевченка – то окрема тема для вивчення. Але саме життя – від кріпака до відомого придворного художника, з арештами, ув'язненням, службою в армії, забороною писати та малювати, перебуванням на чужині сформувало його ставлення до Московії, тугу за Батьківщиною та його "перестороги" та "пророцтва". Через багато віршів пронесено головну пересторогу – не довіряти "москалям".

В умовах агресивної війни Росії проти України усі шевченкові слова про "москалів", які раніше звучали лише як слова з віршів (а він чимало слів придумав сам), сьогодні можна тлумачити – "а я вас попереджав".

Пам'ятник Шевченку / pixabay.com

Як підрахували літератори, слова "москаль" і "москалі" у віршах Шевченко вживав п’ятдесят п’ять разів, і ще інші варіанти понад сорок – "москалеві", "москалевою", "москалеву", "москалика", "москалики", "москалів", "москаля", "москалям", "москалями", "москалях".

Чого вартує поема "Катерина", сюжет якої пов'язаний зі зрадливістю та ненадійнстю солдатів з Московщини:

"Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…"

Він застерігав та з призирством ставився до жінок, які зналися з москалями, як це описано в "Титарівні-Немирівні", як символ зради:

"Титарівна-Немирівна
Гаптує хустину.
Та колише московщеня‌,
Малую дитину.

Титарівна-Немирівна
Людьми гордувала…
А москаля-пройдисвіта
Нищечком вітала!"

В поемі "Кавказ" згадує, як імперські загарбницькі апетити не цінують людських житів, і як доводиться гинути не за свою Батьківщину:

"Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З московської чаші московську отруту!"

Про бажання полонити та захопити згадано і в поемі "Невольник" (1859):

"Ляхи були, усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ Божий
В путо закували."

З москалями він порівнює свою тугу, яка огортає нагло і важко, напирає на груди, як-от у вірші "Мов за душне, оступили":

"Бог зна колишнії случаї
В душі своїй перебираю
Та списую; щоб та печаль
Не перлася, як той москаль,
В самотню душу. Лютий злодій
Впирається-таки, та й годі."

І відомі слова з листа до брата Микити Шевченка з проханнями писати по-нашому, а не по-московському, і слова:

"Бо москалі, чужі люди,
Тяжко з ними жити;
Немає з ким поплакати,
Ні поговорити."

Певно у цих рядках Шевченко підкреслює, що ментально це дуже чужі люди, жорстокі та цинічні, з якими важко знайти спільну мову навіть за багато років. Кожна згадка ніби насторожує та попереджає – не вірте, борітеся, не дружіть, чекайте від москаля лише лихого. І ці слова, ніби демонструють що і за багато років нічого не змінилося.

І на жаль, знову нам близькі рядки з віршів про вдовині сьози та тугу за коханими, які пійшли на війну і про них немає звісточки – залишається лише чекати. Багатьом українкам близькі переживання дівчини, які описані в поемі "Причинна".

Що передбачав Кобзар для України?

Вивчаючи історію та традиції своєї Батьківщини Шевченко закликав, знати своє минуле, не відрікатися вд нього, не намагатися втекти чи прислужитися комусь (новій владі), а творити своє, пам'ятати якого ми роду, пишатися цим. Згадайте його заклик з віршу "І мертвим, і живим…"

"Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь."

І його наставницьке про славну історію країни, та те, що ворог недооцінив міці українців з вірша "До Основ'яненка":

"Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!"

Пам'ятайте його "Заповіт", він не даремно заповідав, а сьогодні – це уже керівництво до дій:

"Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Землю окропіте."

І давайте вірити у те, у що вірив Шевченко у своєму вірші "І Архімед, І Галілей":

"І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі."

Пісня "І Архімед, і Галілей": дивіться відео

Вірші Тараса – живі, щирі, та пророчі, а під час війни – актуальні як ніколи. Вірте у його пророцтва! Слава Україні!