Таємниця гранованої склянки: чому граней саме 16 та для чого її створили в СРСР

Чому гранована склянка має саме 16 граней і навіщо її створили в СРСР. Блогер розкрив історію легендарного "гранчака", який став символом епохи.

Про що йдеться у матеріалі:

Гранована склянка стала одним із найвідоміших предметів побуту радянської епохи. Її можна було побачити буквально всюди — від їдалень і поїздів до лікарень та домашніх кухонь. Проте мало хто знає, чому саме ця форма стала такою популярною, навіщо її спеціально розробляли у СРСР і чому класична склянка має саме 16 граней. Про справжню історію появи легендарного "гранчака" розповів блогер, автор YouTube-каналу "Історик".

Главред з'ясував, чому гранована склянка має 16 граней.

Коли з’явилася перша гранована склянка

За словами дослідників історії побуту, перші подібні склянки з’явилися ще кілька століть тому.

"Гранована склянка з'явилася ще за часів Петра І. Скляний майстер Єфим Смолін виготовив товстостінну склянку і вручну надав їй огранювання", — йдеться у відео

Існує навіть відома легенда про те, як новий посуд представили російському царю.

"Своє творіння він приніс Петру І і заявив, що така форма склянки робить її такою, що не б'ється. Петро І налив повну склянку горілки, випив її і з розмаху жбурнув об підлогу. Хоч склянка і розбилася, Петро І вигукнув: "склянці бути"", — зазначає блогер.

Після цього подібні склянки почали швидко поширюватися.

Дивіться відео про історію "гранчака":

Чому гранована склянка була популярною на флоті

Незвичайна форма виявилася не просто декоративною.

"Гранована склянка швидко стала популярною. Особливо на флоті, оскільки при штормі у морі, перекидаючись, вона не могла далеко покотитися і розбитися", — пояснює блогер.

Саме практичність і міцність зробили цей посуд зручним у використанні.

Як грановану склянку створили заново у СРСР

Попри давню історію, сучасний вигляд "гранчак" отримав уже в радянські часи.

"Перші грановані склянки машинного виробництва з'явилися у 1914 році, коли на Уршельському скляному заводі було запущено бельгійську піч, яка варила аптекарський та столовий посуд", — розповідає автор каналу "Історик".

Однак у 1943 році влада СРСР вирішила створити нову, більш зручну модель.

"У 1943 році керівництво СРСР поставило завдання Ленінградському заводу художнього скла розробити нову грановану склянку. Групою художників, яка займалася її розробкою, керувала Віра Мухіна, відомий скульптор, яка створила монумент "Робітник та колгоспниця". Вони мали розробити склянку, яка могла б масово використовуватися у закладах громадського харчування", — зазначає блогер.

Чому гранована склянка була такою міцною

Новий посуд створювали спеціально для інтенсивного використання.

"Нова склянка мала стати більш міцною, красивою і зручною в експлуатації. Випускати гранчак вирішили на заводі в Гусь-Хрустальному, та 11 вересня 1943 року з'явилася перша радянська гранована склянка. Склянки реально були дуже міцними, оскільки застосовувався випал, а грані працювали як ребра жорсткості. Кількість граней варіювалася від 10 до 20, а у верхній частині склянки грані переходили в гладкий обідок", — розповідає автор каналу "Історик".

Саме завдяки цьому користуватися нею було зручно.

Чому граней на склянці саме 16

Після експериментів із різною формою виробники зупинилися на одному варіанті.

"Після випуску кількох пробних партій вирішили все ж таки зупинитися на 16-гранній склянці", — розповідає блогер.

Причина такого рішення була символічною.

"Справа в тому, що на той момент до складу СРСР входило 16 союзних республік. 16-ю республікою була Карело-Фінська республіка", — пояснює автор каналу "Історик".

Тому форма склянки мала навіть ідеологічне значення.

"Тому 16 граней мали символічне значення", — додає блогер.

Чому гранований "гранчак" був такий популярний

Після запуску виробництва нова склянка швидко стала стандартом для всього СРСР.

"З цих склянок пив увесь Радянський Союз. Вони були скрізь – у їдальнях та ресторанах, буфетах та кафе, лікарнях та поїздах, в автоматах з газировкою та в будинках мільйонів людей. У кулінарних книгах того часу всі рецепти вказувалися не в грамах, а в склянках. Об'єм гранчака становив 200 мл до скляного обідка та 250 мл до країв. Пізніше почали випускати склянки об'ємом 50, 100, 150 і навіть 350 мл, які також швидко набули популярності у населення", — резюмує він.

Вам також може бути цікаво: