/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F11c0765e9622ee63c403a99ac66bf742.jpg)
Трампа попереджали про дефіцит боєприпасів перед ударом по Ірану - він все одно наказав атакувати
Перед початком ударної кампанії проти Ірану президент США Дональд Трамп був поінформований про занепокоєння військових щодо скорочення запасів високоточних боєприпасів - і все одно наказав атакувати. Про це повідомляють оборонні аналітики Амос Фокс та Франц-Стефан Гаді у своїй оцінці американо-ізраїльської повітряної кампанії.
Як передає "Хвиля" з посиланням на Foreign Policy, експерти стверджують: це рішення ілюструє стійкий розрив між військовими реаліями та політичними амбіціями - розрив, який не здатні подолати ні нові доктрини, ні передові технології.
Фокс та Гаді попереджають, що вище військове керівництво занадто часто представляє нові концепції як панацею: "витончені рішення, що обіцяють перемогу швидко й з мінімальними витратами". Сама термінологія сучасного військового планування звучить спокусливо й непрозоро: "багатодоменна конвергенція", "архітектура дистанційного удару", "інтегровані вогневі засоби" - але реальність війни брудніша, триваліша й значно дорожча.
Ставки цього розриву конкретні. Штабні ігри, що моделюють високоінтенсивні сценарії проти Росії чи Китаю, раз за разом показують: запаси високоточних боєприпасів - як ударних, так і перехоплювачів - вичерпуються за дні або тижні. Без чесного інформування по ланцюгу командування керівники ризикують дізнатися про ці нестачі лише тоді, "коли ракети вже летять, втрати зростають, а противник адаптується швидше, ніж очікувалося", пишуть аналітики.
Автори стверджують: навіть коли військові професіонали доносять гірку правду, політичне керівництво може все одно діяти по-своєму. Поточна кампанія проти Ірану, на їхню думку, саме такий випадок - війна, розпочата з повним усвідомленням того, що арифметика боєприпасів не на користь затяжного бою.
Також читайте: "Або повна перемога, або геополітичний крах": чому Трамп не зможе вийти з війни з Іраном