Будапешт «зачинив двері» до ЄС: чому Угорщина вдається до «державного тероризму»?

Офіційний Київ спостерігав за діями Будапешта вже тривалий час, тому останні кроки угорської влади не стали несподіванкою. Позиція Угорщини щодо України, яка викликає критику, досягла нового витка з ухваленням резолюції про відмову від підтримки вступу України до ЄС та її оборонного фінансування.

В українському відомстві заявили, що таке голосування надсилає негативний сигнал угорській національній меншині в Україні. Зокрема, йдеться про прем'єр-міністра Віктора Орбана, який, за словами МЗС, фактично "зачиняє двері до ЄС саме перед їхнім обличчям", ставлячи під загрозу їхнє європейське майбутнє.

Паралельно з цим, міністр будівництва і транспорту Угорщини Янош Лазар заявив, що кошти інкасаторів Ощадбанку, які були заарештовані, пов'язані з блокуванням Україною роботи нафтопроводу "Дружба". Він наголосив, що ці гроші залишаться в Угорщині до моменту відновлення роботи нафтопроводу. Ця заява підкреслює дедалі більшу напругу в відносинах між двома країнами.

Українська сторона розглядає ці дії як такі, що працюють на користь політики Росії, спрямованої на послаблення та розкол Європейського Союзу. МЗС України вважає такі кроки Угорщини спробою "тримати ЄС у заручниках" та "троянським конем" у Європейському Союзі, блокуючи рішення щодо фінансової і військової допомоги та перешкоджаючи євроінтеграційним процесам.

У ніч проти 6 березня Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, повідомив про затримання в Будапешті двох інкасаторських автомобілів Ощадбанку з сімома працівниками. Їх утримували в кайданках 28 годин. Українська поліція розслідує цю подію як викрадення людей. Це стало кульмінацією серії напружених подій, що призвели до значного погіршення двосторонніх відносин.

Попри всі ці події, українська сторона наголошує, що ухвалена резолюція не має юридичної сили для процесу євроінтеграції України і є передусім політичним кроком у межах внутрішньої виборчої кампанії в Угорщині. Також Україна вимагає негайного повернення викрадених коштів і заявляє про намір домагатися справедливості через національні та міжнародні правові механізми.

На цьому тлі в Угорщині зафіксовано зростання підтримки опозиційної партії "Тиса", рейтинг якої перевищує показники правлячої партії "Фідес" як серед усіх виборців, так і серед тих, хто планує голосувати. Також президент Угорщини Тамаш Шуйок офіційно оголосив про дату проведення виборів до Національних зборів, які визначать політичний ландшафт країни на наступні чотири роки.

Кремль, за інформацією ЗМІ, готує втручання у вибори в Угорщині, щоб допомогти Орбану. Раніше президент Зеленський зазначав, що нормалізація відносин з Угорщиною можлива після програшу Орбана на виборах. Це свідчить про глибокі геополітичні чинники, що впливають на внутрішню і зовнішню політику Угорщини.

У МЗС України зазначили: «Вважаємо, що голосування щодо відмови від підтримки вступу України до ЄС надсилає сигнал насамперед угорській національній меншині в Україні. Віктор Орбан фактично "закриває" двері в ЄС саме перед їхнім обличчям».

"Такі кроки спрямовані на те, щоб тримати Євросоюз у заручниках. Вони йдуть в унісон з політикою рф щодо ЄС, спрямованою на послаблення та розкол об'єднаної Європи", – заявили в Міністерстві закордонних справ України.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що угорські посадовці "фактично не приховують викрадення грошей та взяття заручників". "Такі дії слід називати державним тероризмом".

Наростаюча напруга між Україною та Угорщиною свідчить про складні геополітичні процеси та внутрішні вибори, що впливають на європейську безпеку. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох сторін знайти компроміси та відстояти принципи міжнародного права, уникаючи ескалації конфлікту на тлі російської агресії проти України та її впливу на Європейський Союз.