Чому офіцери Вермахту мали шрами: таємниця німецької еліти

Мензурне фехтування було ритуалом студентської еліти. Дізнайтеся, як поєдинки на шлегерах формували кар’єру офіцерів та чому шрами вважалися ознакою мужності.

Про що ви дізнаєтесь:

Характерні шрами на обличчях німецьких офіцерів та інтелектуалів початку XX століття були результатом традиції мензурного фехтування. Такі мітки з'являлися під час навчання в університетах і вважалися своєрідним підтвердженням мужності та належності до привілейованого стану. Шрам на обличчі був ознакою того, що чоловік пройшов через випробування боєм і здатен зберігати самоконтроль у небезпечних ситуаціях. Главред розповість деталі.

Що таке мензурне фехтування

Як пояснюють на каналі "Історик", мензурне фехтування не було спортом або способом розв'язання конфліктів. Скоріше, це був своєрідний ритуал, який проводили для перевірки характеру студента. Учасники поєдинку ставали на відстані, визначеній заздалегідь, один від одного і не мали права рухатися з місця. За правилами мензурного фехтування заборонялося ухилятися від ударів тілом або головою — боєць мав стояти нерухомо й відбивати атаки свого суперника лише за допомогою рухів кисті.

Для захисту використовували шкіряні фартухи, товсті накладки на шию та спеціальні окуляри з металевою сіткою, які закривали очі. Щоки, лоб та підборіддя залишалися відкритими для ударів гострою шаблею, яка називалася шлегер. Бій тривав до того моменту, поки один із учасників не отримував різану рану.

Що шрами значили для суспільства того часу

Наявність шрама на обличчі, який називали "шмісс", була бажаною умовою для успішної кар'єри в армії або державній службі. Шрам свідчив про те, що людина має високий больовий поріг і психологічну стійкість. На поєдинках завжди чергував лікар, який обробляв рани. Іноді їх зашивали спеціально так, щоб після загоєння на шкірі залишався широкий і помітний слід.

Німецьке суспільство того часу сприймало ці шрами як доказ елітарного статусу. Для жінок наявність таких міток на обличчі чоловіка була сигналом про його хоробрість, що часто впливало на вибір партнера для шлюбу.

Відео про те, звідки у німецьких офіцерів були шрами на обличчі, можна переглянути тут:

Коли і чому було заборонене мензурне фехтування

Після приходу до влади Гітлера у 1933 році мензурне фехтування офіційно заборонили. Це пояснювалося тим, що нова ідеологія не підтримувала закриті студентські корпорації з їхніми автономними традиціями. Багато офіцерів Вермахту, кар'єра яких почалася раніше, мали ці шрами як спадок своєї університетської молодості.

У 1953 році традицію відновили, проте правила безпеки стали значно суворішими. Сучасні учасники використовують маски, які повністю закривають обличчя, що виключає отримання травм. Сьогодні мензурне фехтування існує лише як формальний ритуал у деяких студентських організаціях Німеччини.

Вас може зацікавити: