Консерватор и критик Украины: что известно о кандидате в премьеры Польши от "ПіС"

Восени наступного року у Польщі пройдуть парламентські вибори – і нинішня права опозиція має всі шанси повернутися до влади.

Як це вплине на відносини Польщі з Україною? Значною мірою це залежатиме від того, хто замінить Дональда Туска на посаді прем’єр-міністра.

Тим важливішим стало рішення найбільшої опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС") вже зараз оголосити ім’я кандидата на посаду прем’єр-міністра.

Саме він має повести партію на нові вибори.

Ним став досить одіозний політик Пшемислав Чарнек.

Відомий, зокрема, вкрай жорсткою риторикою у питаннях історичної пам’яті та відносин з Києвом.

Це досить тривожний сигнал для майбутнього українсько-польських відносин.

Та чи означає це їхнє неминуче погіршення?.

Сенсація від Качинського.

Молодий, перспективний, без антирейтингу – здавалося, ця формула є для "Права і справедливості" рецептом успіху.

Саме за такою формулою лідер партії Ярослав Качинський обирав кандидатів у президенти у 2015 (Анджей Дуда) та 2025 (Кароль Навроцький) роках.

Так само ця стратегія працювала і на парламентських виборах, окрім останніх – тоді партійний список очолював прем’єр Матеуш Моравецький, який вже встиг на цій посаді набрати антирейтинг.

Колишній голова уряду і зараз всерйоз претендував на висунення партією на посаду прем’єра – нехай лише тіньового.

Зокрема, на Моравецького орієнтується чимала група партійців, що вже дає підстави говорити про ризик внутрішнього розколу "ПіС".

Одночасно на користь колишнього прем’єра грала і соціологія – за даними опитування SW Research, 12% поляків бачили його кандидатом на посаду очільника уряду.

А напередодні вирішального з’їзду Моравецький влаштував справжній демарш, провівши презентацію своєї економічної стратегії, чим тільки посилив чутки про розкол "ПіС".

Втім, у найбільшій опозиційній партії Польщі все вирішує її президент Ярослав Качинський.

А він ще раніше дав зрозуміти, що не бачить Моравецького на чолі виборчого списку своєї партії.

Насамперед через те, що шість років на посаді прем’єра роблять Моравецького неприйнятним для радикального виборця.

А разом із тим – через самостійність політика.

Тож на партійній конференції у Кракові, що пройшла 7 березня, Качинський мав оголосити ім’я потенційного голови уряду та фактично – дати старт парламентській виборчій кампанії "ПіС".

Ситуацію ускладнювали два фактори.

По-перше, вже згадуване напруження між партійними фракціями.

А по-друге, різке падіння рейтингів "ПіС" – через категоричне неприйняття проєкту посилення європейської обороноздатності SAFE рейтинг партії впав до 22%.

За таких обставин Ярослав Качинський мав обрати лідера майбутньої виборчої кампанії, здатного примирити ворогуючі фракції та дати партії "друге дихання".

Ще напередодні партійного з’їзду існувала думка, що цим вибором стане 40-річний мер міста Сталева Воля Луцюш Надбережний.

Він має добрі відносини з усіма фракціями "ПіС", а головне – повністю відповідає "формулі успіху" Качинського.

Проте президенту "ПіС" вдалося всіх здивувати.

Заявивши, що Польща перебуває в "небезпечній ситуації", оскільки "під загрозою – цінності, які формують майбутнє країни, такі як внутрішня безпека Польщі та верховенство права", він додав: саме тому кандидатом на пост прем’єра має стати політик, здатний представляти програму партії і вести широкий суспільний діалог.

"У цих обставинах, які ми маємо сьогодні в Польщі, у цій ситуації, яку я вважаю важкою, складною для нас, але ми повинні прийняти цей виклик, і ми повинні перемогти та створити новий уряд.

Я глибоко переконаний, що такою людиною в цей момент є професор Пшемислав Чарнек", – резюмував Качинський.

Правіший за правих.

"Це важкі часи.

Виклики вдома та в усьому світі величезні.

Ось чому Польщі сьогодні потрібна політика мужності, рішучості і сили.

Їй потрібен мудрий прем’єр-міністр, але також такий, який може твердо та безкомпромісно боротися за польські справи.

Вітаю, Пшемеку.

А президента Ярослава Качинському – вітаю з чудовим вибором!" – привітав це рішення ексгенпрокурор Збігнев Зьобро, який зараз ховається в Угорщині від кримінального переслідування.

Втім, далеко не всі навіть у "ПіС" схвалили цей вибір.

А для противників цієї політсили він фактично став знаком рівності між "ПіС" та ультраправими.

Показово, що напередодні партійного з’їзду Пшемислав Чарнек заявив, що не збирається висувати свою кандидатуру на посаду прем’єра.

Зрештою, вже згадана соціологія SW Research свідчила, що лише 8,2% поляків бачили Чарнека кандидатом від "ПіС".

У цьому він поступався як Моравецькому, так і нинішньому главі президентської канцелярії Збігневу Богуцькому (8,3%).

Як виявилося, це була димова завіса.

Фракція, яку представляв Чарнек (так звані "масляні"), не полишила спроб змінити вибір Качинського та зрештою добилася свого.

Тим самим – суттєво збільшивши ймовірність того, що незабаром партію покинуть Моравецький та його група (так звані "скаути").

При цьому вибір Чарнека багато спостерігачів розглядають як сигнал про подальший зсув риторики партії вправо.

Колишній міністр освіти та науки відомий жорсткими консервативними поглядами (в тому числі – відверто гомофобними і мізогінними), а також гострою риторикою у питаннях культури, історії та національної ідентичності.

Тож невипадково у польському політичному спектрі він вважається одним із найбільш ідеологічних представників правого крила партії.

Зокрема, він відомий як автор Lex Czarnek – розробленої у 2021 році ультраконсервативної реформи системи освіти, настільки радикальної, що відповідний законопроєкт зрештою був заветований президентом Дудою.

Окрім того, Чарнеку притаманний своєрідний трампізм.

Попри звання професора, перебування на посаді міністра освіти, а до того – Люблінського воєводи, він намагається позиціонувати себе як простого поляка, що кидає виклик політичній еліті.

Ставка на такого політика може бути пов’язана з конкуренцією за правий електорат.

Наразі "ПіС" хоч і зберігає лідерство у правій ніші, проте вже зараз поступається у рейтингу сумарним показникам партій-конкурентів: "Конфедерації" та "Конфедерації польської корони" Гжегожа Брауна.

Там, до речі, чудово розуміють цей ризик.

Невипадково на партійній конференції стався скандал – туди проникли представники "Конфедерації", розгорнувши транспарант із гаслом: "ПіС" стає на коліна перед Україною, Америкою та Ізраїлем".

Новий виклик для України.

Конкуренція на правому фланзі не може не торкнутися відносин з Україною.

Варто визнати, що в середовищі "ПіС" Пшемислав Чарнек є одним із найбільш критичних до України політиків.

Зокрема, він неодноразово заявляв, що інтеграція України до європейських і євроатлантичних структур має бути пов’язана з вирішенням історичних суперечок між двома країнами.

Йдеться насамперед про питання ексгумації польських жертв Волинської трагедії та ширший діалог щодо історичної пам’яті.

На посаді Люблінського воєводи він відзначився скандалом навколо відзначення пам’яті про вбивства у 1944 році польськими військовими українців у селі Сагринь.

Назвавши цей захід "великою провокацією", Чарнек довго (та на щастя – безрезультатно) добивався кримінального переслідування організаторів цього заходу.

Ще один антиукраїнський випад Чарнека – у 2023 році він вимагав від польської влади добиватися екстрадиції українського ветерана Ярослава Гуньки, тим самим підігравши російській пропаганді.

У безпекових питаннях Чарнек менш категоричний.

Зокрема, він визнає, що Україна відіграє важливу роль у безпековій архітектурі регіону як держава, що протистоїть російській агресії.

Саме тому він підтримує військову допомогу Києву, проте наголошує, що Варшава не відчуває достатньої вдячності від України та її президента Володимира Зеленського.

Крім того, він робив заяви, в яких відводив Україні і Білорусі лише роль своєрідного "буфера" між Польщею та Росією.

Такий бекграунд дає підстави очікувати, що у наступній виборчій кампанії "ПіС" посилить критику України, намагаючись тим самим відібрати голоси у більш відверто антиукраїнських конкурентів.

І хоча в лавах "ПіС" є чимало дружніх до України політків, погляди Чарнека можуть поступово формувати новий мейнстрим партії.

* * * * *.

Ще невідомо, чи означає нинішня номінація, що Пшемислав Чарнек стане наступним головою польського уряду.

Зрештою, "ПіС" переживає не найкращі часи, її рейтинги падають, а новий лідер її виборчого списку явно має чималий антирейтинг.

Тож перемога "ПіС" ще не гарантована.

І так само не гарантовано, що навіть у разі перемоги на виборах прем’єром стане саме цей кандидат.

Також показово, як партійна номінація змінила погляди Чарнека.

Ще у лютому, відповідаючи на запитання про створення коаліції після виборів 2027 року, він категорично заявив, що єдиний, з ким він повністю виключає будь-яке блокування, є Дональд Туск та його політична сила.

Натомість зараз він дає "стовідсоткову гарантію", що "ПіС" не буде створювати коаліцію з ультраправими Гжегожа Брауна.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди".